Що буде з мобілізацією в разі встановлення перемир’я: позиція Федора Веніславського та Ірини Фріз
В умовах триваючої війни для багатьох українців питання мобілізації залишається одним з найболючіших і найбільш обговорюваних. Особливо гостро ця тема постала у світлі розмов про можливе перемир’я. Люди цікавляться, чи вплине режим тиші на темпи мобілізації, чи з’явиться перспектива демобілізації, і за яких умов це може відбутися. Адже для багатьох військових та їхніх родин питання термінів служби, можливої ротації чи повернення до мирного життя є вкрай важливим. Відповіді на ці питання дали представники парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки — Федір Веніславський та Ірина Фріз. Вони розповіли про те, які чинники впливають на ухвалення рішень щодо мобілізації, демобілізації та загалом — подальшої стратегії держави.
Федір Веніславський зазначив, що демобілізація в Україні не може відбутися автоматично.
“До ухвалення президентом України і затвердження Верховною Радою рішення про скасування правового режиму воєнного стану, затвердження рішення про проведення демобілізації, ніякої демобілізації бути не може”, — заявив він.
Веніславський наголосив, що відповідно до закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, таке рішення ухвалюється виключно президентом і має бути затверджене Верховною Радою.
“Демобілізація відбувається не автоматично. Відповідно до закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, рішення про демобілізацію ухвалюється президентом і затверджується Верховною Радою. Тому тут варіантів взагалі ніяких немає”, — наголосив нардеп.
Щодо можливого зменшення темпів мобілізації у разі встановлення перемир’я, Веніславський заявив, що відповідь на це питання залежить від потреб Генерального штабу:
“На це питання зараз відповіді дати не можу, тому що це буде залежати від того, які потреби у мобілізації буде формувати Генеральний штаб. Якщо він залишить потреби на нинішньому рівні, то темпи будуть нинішніми. Якщо потреби будуть зменшені, то, відповідно, темпи зменшаться. Якщо потреби збільшаться, то, відповідно, темпи будуть збільшені”.
Це свідчить про те, що навіть у разі досягнення тимчасового режиму тиші, мобілізаційні процеси продовжуватимуться, виходячи з військових потреб і стратегічної оцінки ситуації на фронті.
Своєю чергою, Ірина Фріз зауважила, що зараз діє указ президента, який продовжує дію мобілізації та воєнного стану до 8 травня. Після цієї дати рішення ухвалюватиме президент, орієнтуючись на обстановку на фронті.
“Станом на зараз є ухваленим указ президента, його підтримав парламент. Йдеться про чергове продовження мобілізації та воєнного стану, які будуть тривати до 8 травня. Далі, після цього, президент, з огляду на ситуацію на фронті, буде ухвалювати для себе рішення щодо продовження або щодо скасування воєнного стану і мобілізації і пропонувати парламенту це розглянути”, — пояснила вона.
Фріз також наголосила на взаємозалежності цих двох процесів:
“Цілком очевидно, що вони мають вдвох бути або припинені, або продовжені. Моя суб’єктивна думка полягає в тому, що ми маємо бути готові давати відсіч агресору. Тому якщо в якійсь осяжній перспективі може відбутись перемир’я, то воно 100% не має впливати на мобілізаційні процеси”.
Вона також підкреслила необхідність визначення чітких термінів служби, адже це дозволить уникнути невизначеності для військових і спростить мобілізаційні процедури:
“Адже маємо нарешті припинити, маю на увазі владу, займати страусячу позицію. Маємо ввести чіткі терміни служби під час дії воєнного стану. Для цього питання мобілізації є вкрай необхідним. Якщо встановлюються відповідні терміни, то є потреба в підготовці мобілізаційного резерву, який буде здатний замінити тих, хто отримав згідно нового законодавства право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. З моєї точки зору, навряд чи питання має корегуватись в бік зменшення темпів”.
Таким чином, основна позиція представників оборонного комітету полягає у тому, що мобілізаційні процеси не повинні залежати від можливого перемир’я. Захист країни і готовність до будь-якого розвитку подій залишаються ключовими завданнями. Лише після ухвалення рішення про завершення воєнного стану може постати питання про демобілізацію, і навіть тоді цей процес буде детально регламентований і контрольований на державному рівні.
