Німеччина готує військовий ривок на трильйон євро: Лана Зеркаль про нову європейську гру
Загострення економічної та політичної ситуації в Німеччині сьогодні виходить далеко за межі внутрішньої дискусії — її наслідки можуть напряму вплинути на всю Європу та Україну. Країна, яка десятиліттями залишалася символом фінансової стриманості та бюджетної дисципліни, несподівано для багатьох робить різкий поворот. Німеччина, яка ще кілька років тому жорстко диктувала правила жорсткої економії іншим членам ЄС, сьогодні відкриває перед собою двері до рекордних боргових зобов’язань на суму близько 1 трильйона євро. Йдеться про історичне рішення — зняття “боргового гальма”, яке діяло з 2010 року й фактично забороняло державі жити не за коштами.
У цьому контексті український дипломат, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, Надзвичайний і Повноважний Посол, радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль опублікувала у Facebook власну аналітичну оцінку цієї ситуації, зосередивши увагу на небезпеках і перспективах як для України, так і для Європи загалом. Публікую її думки без скорочень та виключень:
Вона зазначила, що лідер ХДС і ймовірний федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розігрує складну політичну комбінацію, яка нагадує шахову партію. Це гра з колосальною ставкою — 1 трильйон євро, і йдеться не лише про посилення суб’єктивності самої Німеччини, а й усього Європейського Союзу. За її словами, ці кошти протягом наступних десяти років Німеччина, яка вперше з 1930-х років узялася за масштабне переозброєння власної армії, спрямує на зміцнення оборони країни. Дипломат наголосила, що обсяг цих витрат уже зараз обіцяє бути вдвічі більшим, ніж фінансування плану Маршалла та возз’єднання Німеччини в 1990-х роках.
Зеркаль звернула увагу на те, що перша “партія” цієї складної гри була зіграна Мерцом 18 березня на шаховій дошці Бундестагу, а друга — 21 березня в Бундесраті. І обидві ці партії принесли Фрідріху Мерцу історичну перемогу. За словами Лани Зеркаль, парламент Німеччини підтримав його конституційну реформу, яка передбачає повне скасування обмежень на боргові зобов’язання для фінансування оборони країни. При цьому Зеркаль підкреслила, що режим суворої економії, відомий як політика “боргового гальма” (Schuldenbremse), діяв у Німеччині з 2009–2010 років. Він передбачав, що країна могла витрачати лише ті кошти, які реально заробляє, а будь-які запозичення на рівні земель обмежувалися 0,35% ВВП, а на загальнодержавному рівні — 1% ВВП.
Олена Зеркаль окремо наголосила на іронії цієї ситуації, адже ідеологами політики бюджетної економії були саме представники політичної сили Мерца. Вона згадала, що лідер ХДС-ХСС, тодішня канцлерка Ангела Меркель та міністр фінансів її уряду Вольфганг Шойбле на піку кризи єврозони та боргової катастрофи Греції фактично змусили Грецію, а слідом за нею Ірландію, Італію, Іспанію та Португалію урізати свої державні бюджети. За словами Зеркаль, ця політика жорсткої економії мала чітке політичне підґрунтя: Меркель вирішувала проблему “моральної небезпеки”, бо великі фінансово-промислові корпорації Німеччини більше не хотіли платити за благополуччя інших країн-членів ЄС. І тоді під загрозою опинилася єдність самої єврозони.
Зеркаль вважає, що сьогодні, на цій європейській шаховій дошці, Україна все ще залишається у фокусі уваги. Водночас вона наголосила, що Фрідріх Мерц, який раніше завжди виступав проти скасування боргових обмежень, раптово змінив свою позицію й поспішив зробити політичний «гамбіт». За оцінкою Лани Зеркаль, жертвою в цій складній партії може стати частина його ж електорату, особливо серед прихильників німецьких консерваторів. Вона назвала кілька причин такого розвороту.
Першою причиною Зеркаль називає політичну. Вона пояснює, що вже найближчими днями парламент Німеччини розпочне роботу в новому складі, де “блокуючий пакет акцій” опиниться в руках правої “Альтернативи для Німеччини” (AfD) та її ідеологічного віддзеркалення на лівому фланзі — Die Linke. Саме ці сили намагалися зупинити переозброєння Бундесверу через Федеральний конституційний суд. Олена Зеркаль підкреслила, що ні рішення суду на користь зміни Конституції, ні підтримка близьких до ХДС-ХСС соціал-демократів не могли забезпечити Мерцу необхідні для цього дві третини голосів. Після звинувачень від партії “Зелених” у тому, що він створює “скарбничку для ХДС”, Мерц був змушений піти на великий компроміс, який обійшовся йому у 100 мільярдів євро на “зелений перехід” та “вуглецеву нейтральність”. Ці кошти “Зелені” фактично вилучили з нового 500-мільярдного спецфонду на модернізацію застарілої інфраструктури Німеччини.
Другою причиною Олена Зеркаль називає економічну. Вона звертає увагу на те, що Маріо Драгі чітко визначив дві фундаментальні слабкості, на яких досі базувалося комфортне та безпечне життя Європейського Союзу. Першою була залежність від дешевого російського газу. Зеркаль наголосила, що відмова від російського газу з початком війни в Україні, а також інфляція, нестабільність світових ринків та перебої в ланцюгах енергопостачання вже призвели до рецесії в Німеччині. Вона навела дані Федеральної статистичної служби Німеччини (Destatis), згідно з якими у 2022 році ВВП країни скоротився майже на 1,4%, а у 2023 та 2024 роках демонстрував стабільне падіння ще на 0,3% та 0,2% відповідно.
Зеркаль наголошує, що план Мерца полягає в тому, щоб використати фіскальні можливості держави та вбити одразу двох зайців: запустити зростання німецької промисловості, продукція якої має конкурувати з Китаєм та США, та одночасно завантажити оборонні підприємства, забезпечивши переозброєння країни. За словами Зеркаль, безпрецедентний обсяг коштів, який Мерц планує залучити шляхом скасування боргових обмежень, буде спрямований на розвиток оборонно-промислового комплексу, інфраструктури, розвідки та кібербезпеки.
На думку Зеркаль, фінансові ринки, налякані зовнішньою політикою Дональда Трампа, вже підтримали цей план Мерца. Вона зазначила, що дохідність як європейських облігацій, так і акцій, зокрема німецьких оборонних концернів, вперше за десять років продемонструвала новий рекорд зростання. На тлі цієї ейфорії, як зауважує Зеркаль, питання неминучого збільшення податків поки що залишилося поза кадром. Так само залишилися непочутими голоси німецьких економістів, які у Бундестазі заявили про загрозу зростання державного боргу Німеччини до рівня 90% ВВП протягом найближчих десяти років та підвищення процентних ставок по всіх європейських облігаціях. Але, на переконання Зеркаль, Мерц розуміє: діяти треба саме зараз.
Третьою причиною своїх дій Зеркаль називає геополітику. Вона наголосила, що другою слабкістю Європи, за оцінкою Драгі, є залежність від гарантій безпеки США. Представлений цього тижня в Брюсселі стратегічний документ ЄС щодо майбутнього системи безпеки свідчить про те, що в Європі нарешті чітко усвідомили: сподіватися доведеться переважно на власні сили, а Росія є реальним та головним викликом не лише для України, а й для всього континенту. Дипломат підкреслила, що поки Європа рахує, як скасування політики фіскальних обмежень збільшить загальний борг, Мерц використовує своє вікно можливостей. Його мета — повернути втрачені Німеччиною позиції лідера та політичного стратегічного гравця в ЄС.
Зеркаль окремо зазначає ще одну причину занепокоєння в ЄС — стрімке зростання німецької економіки, яке дасть Берліну неконкурентні переваги перед іншими країнами-членами Союзу. За її словами, Францію це навіть влаштовує, оскільки відкриває нові можливості для французьких компаній. Натомість Італія та Іспанія категорично не в захваті від такого розвитку подій.
“Але поки Європа рахує, як відміна політики фіскальних обмежень збільшить загальний борг, Мерц використовує вікно можливостей. Його мета — відновити втрачені Німеччиною позиції лідера і полісі-мейкера ЄС. Є ще одна причина, яка зараз викликає в ЄС занепокоєння, — стрімке зростання економіки Німеччини надасть їй неконкурентні переваги перед іншими країнами-членами. І, якщо Францію, яка вбачає в цьому можливості для своїх компаній, це влаштовує, то Італію та Іспанію – ні.
На цій європейській шахівниці Україна все ще в фокусі уваги: нова стратегія переозброєння Європи передбачає збільшення для нас військової допомоги, а план Мерца – виділення на зміцнення української обороноздатності додаткові 3 млрд євро. Але цей фокус уваги варто переключати від допомоги та витрат на фінансування спільних проєктів та інвестицій в обороноздатність Європи, частиною якої буде Україна. Для цього у нас має бути своя стратегія гри”, – вважає Зеркаль.
