Швейцарія наближається до нового міграційного курсу: які ризики виникають для українців

Питання міграції залишається одним з найгостріших у швейцарській внутрішній політиці, оскільки швидке зростання населення дедалі частіше стає предметом суспільних дискусій про навантаження на житло, транспортну систему, школи та соціальну інфраструктуру. На цьому тлі країна готується до загальнонаціонального референдуму, результат якого може вплинути не лише на майбутню імміграційну політику, а й на умови перебування іноземців, включно з українськими біженцями.

Що будуть визначати на референдумі у Швейцарії

14 червня громадяни Швейцарії мають визначитися щодо народної ініціативи «Ні Швейцарії з населенням у 10 мільйонів осіб». Її автором виступила Швейцарська народна партія, яка пропонує запровадити механізми стримування приросту населення та обмежити подальше збільшення кількості постійних мешканців країни.

Протягом останніх двох десятиліть населення Швейцарії зростало переважно завдяки імміграції. Від 2002 року кількість жителів країни збільшилася приблизно на 1,7 мільйона осіб і перевищила 9,1 мільйона. Водночас понад чверть населення становлять люди без швейцарського громадянства.

Представники Швейцарської народної партії вважають, що така динаміка створює додатковий тиск на ринок житла, транспортну мережу, систему охорони здоров’я та освітню сферу. Саме тому політична сила винесла на голосування пропозицію, яка передбачає обмеження подальшого приросту населення.

Центральною частиною ініціативи є встановлення граничного показника чисельності населення. Автори пропозиції наполягають, що до 2050 року кількість постійних жителів Швейцарії не повинна перевищити 10 мільйонів осіб.

Додатковий механізм почне діяти ще раніше. Після досягнення позначки у 9,5 мільйона мешканців федеральна влада буде зобов’язана вживати заходів для стримування подальшого зростання. Серед можливих інструментів називають обмеження процедур надання притулку та припинення практики возз’єднання сімей.

У тексті ініціативи також міститься положення про міжнародні угоди. Якщо чисельність населення все ж перевищить 10 мільйонів осіб, Швейцарія повинна буде переглянути або розірвати договори, які сприяють подальшому міграційному приросту, включно з угодою про вільне пересування громадян між Швейцарією та Європейським Союзом.

Що говорять прихильники та противники цієї ініціативи

Прихильники референдуму переконані, що країна наближається до межі своїх можливостей щодо прийому нових мешканців. На їхню думку, подальше збільшення населення сприятиме дефіциту житла, зростанню цін на нерухомість і посиленню навантаження на державну інфраструктуру.

Зовсім іншу позицію займають Федеральна рада Швейцарії, представники великого бізнесу та значна частина економічних експертів. Вони наголошують, що швейцарська економіка значною мірою залежить від іноземної робочої сили, а розрив домовленостей із Європейським Союзом може створити серйозні труднощі для ринку праці та зовнішньої торгівлі.

Додаткове занепокоєння викликає перспектива політичного конфлікту з Брюсселем, оскільки угода про свободу пересування громадян є одним із ключових елементів відносин між Швейцарією та ЄС.

Які ризики можуть виникнути для українських біженців

Особливу увагу до референдуму прикуто серед українців, які перебувають у Швейцарії під тимчасовим захистом. У разі схвалення ініціативи саме система надання притулку та механізми захисту можуть опинитися серед перших напрямків, де влада шукатиме можливості для скорочення міграційного приросту.

Одним з найбільш обговорюваних питань залишається майбутнє статусу «S», який отримали українські біженці після початку повномасштабної війни. Автори ініціативи виступають за скорочення міграційних потоків, тому в політичних дискусіях дедалі частіше порушується питання подальшого продовження окремих програм захисту.

Крім того, потенційні обмеження можуть торкнутися процедури возз’єднання сімей. Якщо чисельність населення досягне проміжного порога у 9,5 мільйона осіб і запропоновані механізми почнуть діяти, можливості для переїзду родичів до Швейцарії можуть суттєво звузитися.

Для українців, які розраховують у майбутньому перейти від тимчасового захисту до інших форм легального проживання, додатковим викликом може стати посилення вимог до оформлення постійних статусів. Оскільки ініціатива спрямована на стримування приросту населення, будь-які рішення, пов’язані зі збільшенням кількості постійних резидентів, можуть розглядатися значно жорсткіше.

Серед можливих наслідків прихильники жорсткішої міграційної політики називають також посилення перевірок під час розгляду заяв на отримання захисту. У разі реалізації запропонованих механізмів процедура розгляду нових звернень може стати складнішою та тривалішою.

Додатково обговорюється можливість скорочення кількості схвалених заяв про надання притулку, якщо влада отримає законодавчий обов’язок стримувати приріст населення. У такому випадку потенційні нові біженці, включно з громадянами України, можуть зіткнутися з жорсткішими критеріями оцінки підстав для отримання захисту.

Чому зміни не відбудуться одразу

Навіть у разі позитивного результату голосування нові правила не почнуть діяти автоматично наступного дня після референдуму. Схвалення ініціативи стане початком тривалого процесу підготовки законодавчих змін, узгодження механізмів їх реалізації та внесення відповідних норм до правової системи країни.

Додатково варто враховувати, що швейцарська влада вже ухвалила рішення про продовження статусу захисту «S» для українців до березня 2027 року. Саме тому безпосередніх змін для людей, які вже перебувають під цим режимом захисту, одразу після голосування не очікується, хоча подальший розвиток міграційної політики значною мірою залежатиме від результатів референдуму та майбутніх рішень федеральної влади.