Скасування обов’язкового тесту на IQ для суддів: крок вперед чи загроза якості судочинства
Президент України Володимир Зеленський підписав зміни до Закону “Про судоустрій і статус суддів”, які вплинуть на процес відбору кандидатів до апеляційних судів і Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Одним із найбільш обговорюваних нововведень стало скасування обов’язкового тесту на IQ – тест на когнітивні здібності з 75% прохідним балом більше не є обов’язковим, хоча раніше був необхідним етапом для кандидатів на суддівські посади.
Зміни в тестах для суддів
Зміни передбачають, що відтепер Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) самостійно визначатиме прохідний бал для тестів. Окрім цього, кандидати можуть обирати спеціалізацію для складання кваліфікаційного іспиту – адміністративну, господарську чи загальну юрисдикцію. Іспит також включатиме питання з історії української державності, правові знання та практичні завдання.
Зазначається, що ці нововведення покликані зробити систему відбору суддів більш ефективною та адаптованою до реальних потреб судочинства. Зокрема, передбачається, що прозорість і стандарти будуть підтримані шляхом публікації форм тестів, переліку питань і програм іспитів за 30 днів до їх проведення.
Зміни до закону були внесені на тлі корупційного скандалу у Верховному Суді України, який став резонансною подією у травні 2024 року. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та НАБУ викрили керівництво Верховного Суду в отриманні хабаря на суму $2,7 млн. Одним із ключових фігурантів став тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв, якого було затримано та відсторонено від посади. Цей скандал висвітлив гостру проблему корупції у судовій системі, що ймовірно, стало каталізатором для змін.
Реакція суспільства
Скасування тесту на когнітивні здібності суддів викликало хвилю обговорень у соціальних мережах. Українці висловлюють різноманітні думки щодо цього рішення, а дискусії точаться як серед пересічних громадян, так і серед представників юридичної спільноти. Прихильники цього рішення наголошують, що IQ–тест був надто складним і не завжди об’єктивним інструментом відбору.
“Це давно назріла зміна. Важливі не результати IQ-тесту, а знання права та досвід. Тест не визначає, чи буде людина чесним і справедливим суддею. Скасування цього бар’єра дозволить розширити доступ до суддівських посад для кваліфікованих юристів, які готові працювати на благо країни, а не просто складати абстрактні тести. Замість марної перевірки інтелектуальних здібностей краще фокусуватися на практичних навичках та моральних якостях кандидатів”, – вважає адвокат Сергій Ігнатенко.
“Це правильний крок. Тест на когнітивні здібності був занадто складним і суб’єктивним. Важливо, щоб суддів оцінювали за їхніми професійними знаннями та моральними якостями, а не за результатами IQ-тестів”, – пише адвокат Олександр Іваненко.
“Скасування цього тесту відкриє дорогу для більшого числа кваліфікованих юристів, які не могли пройти цей етап через надто високі вимоги”, – підтримала юристка Тетяна Пономарченко.
“У фокусі має бути практичний досвід і знання, а не абстрактні тести. Це рішення допоможе зменшити кількість вакансій у судах і пришвидшити судочинство”, – зазначив експерт з права Андрій Синиця.
Водночас багато фахівців вважають цей крок небезпечним для якості судової системи України та вказують на ризики зниження професійного рівня суддівського корпусу.
“Це катастрофа для системи правосуддя. Тест на когнітивні здібності був важливим інструментом для відсіву тих, хто не здатний аналітично мислити. Без цього бар’єра в суддівському корпусі з’являться люди, які не здатні приймати зважені рішення на основі складних правових ситуацій”, – зазначає адвокатка Ольга Савченко.
“Скасування тесту – це не реформа, а деградація. Як можна очікувати чесного та справедливого суду від людей, які не можуть пройти навіть базовий тест на інтелектуальний рівень? Це чергова спроба відкрити двері для корумпованих та некомпетентних кадрів”, – заявив юрист та викладач права Микола Петров.
“В умовах, коли довіра до судової системи й так на низькому рівні, такі зміни лише погіршать ситуацію. Суддя має бути взірцем професійності, а не обиратися за заниженими стандартами. Це підриває всю реформу судової системи”, – вважає правник Артем Колесник.
“Це рішення схоже на зливання інституційних бар’єрів для проштовхування потрібних людей у суддівський корпус. Хто може гарантувати, що тепер суддів не добиратимуть за політичними чи корупційними мотивами?”, – гостро висловився адвокат із багаторічним досвідом Андрій Костенко.
“Тест на когнітивні здібності – це не примха, а спосіб забезпечити, щоб суддя був здатний аналізувати інформацію, працювати з великими обсягами матеріалів та приймати раціональні рішення. Тепер ця вимога скасована, що створює серйозні ризики для всього правосуддя”, – критикує юристка Наталія Гриценко.
“Я бачу в цьому рішенні спробу знизити стандарти для входу в суддівську професію. Замість того, щоб підвищувати якість, ми повертаємося до часів, коли ключовим було “чия ти людина”, а не твоя компетентність. Це пряма загроза справедливості”, – наголошує адвокат Віктор Бойчук.
“Ці зміни є кроком назад у боротьбі з корупцією. Суддівська професія вимагає не лише знань, а й високого рівня розумових здібностей. Ми бачимо, що замість посилення відбору відбувається його ослаблення. Це вигідно лише тим, хто хоче використовувати суди для власних інтересів”, – заявила правозахисниця Ганна Лисенко.
“Зараз судова система потребує чистки та зміцнення довіри, а ми отримуємо рішення, яке послаблює вимоги до суддів. Це виглядає як легалізація посередності”, – додає суддя у відставці Ігор Задорожний.
Реформа відбору суддів є надзвичайно важливим етапом у відновленні довіри до судової системи України. Скасування тесту на когнітивні здібності викликає багато запитань: чи дійсно це рішення сприятиме зменшенню корупції та покращенню судочинства, чи навпаки – створить додаткові ризики?
Зрозуміло одне: громадськість буде уважно стежити за результатами нових правил. Якщо зміни допоможуть підвищити прозорість і якість роботи суддів, це стане вагомим кроком уперед. Але якщо вони приведуть до погіршення ситуації, критика цієї реформи лише посилиться.
