Згідно з офіційними даними, оприлюдненими у системі реєстрації іноземних агентів США (FARA), у 2024 році Україна витратила 62,5 тисячі доларів державних коштів на лобіювання у США. Це в шість разів менше, ніж у 2023 році (366,7 тис. доларів) і в сім разів менше, ніж у поточному році витратила Росія — 461,2 тисячі доларів. При цьому загальна сума, яку Україна спрямувала на лобістську діяльність у США з початку повномасштабної війни в 2022 році, становить 5,4 мільйона доларів, тоді як Росія за той самий період витратила 11,8 мільйона доларів. Про це повідомляє Опендатабот.
Хоча в 2024 році РФ теж значно скоротила обсяги фінансування — у 18 разів у порівнянні з 2023 — навіть у такому зменшеному вигляді російська лобістська присутність у США залишається у 7,4 раза потужнішою за українську. Це означає, що навіть за умов санкцій, міжнародної ізоляції та політичного тиску, Росія зберігає канали впливу на американський політичний процес.
Варто звернути увагу й на динаміку в інших країнах регіону. Зокрема, Польща, яка є однією з найпослідовніших партнерок України в контексті безпекової підтримки, у 2024 році витратила на лобізм у США 245,2 тисячі доларів. Це також менше, ніж у попередні роки, але в чотири рази більше, ніж виділила Україна. У 2022-му польські витрати становили майже 2 мільйони доларів, а в 2023 — 1,29 мільйона.
Дані FARA дають змогу порівняти не лише абсолютні цифри, а й тенденцію. Україна, яка в 2022 році різко збільшила видатки на зовнішнє лобіювання до майже 5 мільйонів доларів (у порівнянні з 980 тисячами у 2021), вже через два роки знизила фінансування практично до символічного рівня. У 2024 році частка України в американському лобістському ринку виглядає майже непомітною.
Наразі у США офіційно зареєстровано понад 6 800 лобістських компаній, з яких близько 500 — активні. Саме ці структури формують доступ до сенаторів, конгресменів, експертних аналітичних центрів і медіа, що впливають на ухвалення законів, зокрема про військову допомогу, пакети фінансування, санкційні режими та політичні ініціативи.
На цьому тлі виглядає показовим те, що закон про лобізм, який у березні 2024 року підписав Володимир Зеленський, поки що не запрацював на практиці. Його мета полягала в регулюванні, прозорості та інституціоналізації лобістської діяльності в Україні, що могло б стати кроком до створення більш системного впливу за межами країни. Але механізм реалізації закону досі залишається в підвішеному стані, без зрозумілих процедур, підзаконних актів і державних рішень.
