Початок 2025 року ознаменувався не просто ескалацією бойових дій, а й драматичним погіршенням гуманітарної ситуації в Україні. Дані Організації Об’єднаних Націй, озвучені в Раді Безпеки, підтверджують тривожну тенденцію: за перший квартал 2025 року рівень смертності серед цивільного населення зріс на 59% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Це свідчення не лише інтенсивності атак, а й змін у характері війни, яка дедалі більше вражає мирне населення.
Системна атака на цивільну інфраструктуру
Як зазначила заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудування Розмарі Дікарло, загальна безпекова ситуація в Україні суттєво погіршилася. Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру, і це стало головною причиною зростання кількості загиблих та поранених серед мирного населення. Особливу тривогу викликає використання балістичних ракет проти густонаселених районів великих міст, що, за словами Дікарло, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.
Атаки на цивільних заборонені нормами міжнародного права незалежно від місця ведення бойових дій. Але саме цивільне населення в Україні несе дедалі більші втрати. Цей тренд, що сформувався з другої половини 2024 року, у 2025-му набуває катастрофічних масштабів.
Тисячі жертв, серед них — сотні дітей
Згідно з офіційною статистикою, оприлюдненою ООН, з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року в Україні загинули щонайменше 13 279 цивільних осіб. Із них 707 — діти. Ці дані підтверджено лише верифікованими методами, а реальні цифри можуть бути значно вищими через обмежений доступ до тимчасово окупованих територій та зону активних бойових дій.
Кількість поранених — 32 449 людей, з яких 2068 — діти. Ці поранення нерідко призводять до інвалідності або психологічної травми, що тягне за собою довгострокові гуманітарні наслідки. Під шквальним вогнем опиняються житлові будинки, лікарні, школи, електростанції та евакуаційні маршрути.
Найкривавіший місяць з осені 2024-го
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше повідомляла, що квітень 2025 року став найкривавішим місяцем із вересня минулого року. Зростання кількості жертв спричинене масованими атаками балістичними ракетами по Києву, Харкову, Дніпру, Одесі та інших великих містах. Такі удари мають великі зони ураження, а кількість постраждалих серед цивільних зростає навіть тоді, коли частина населення перебуває в укриттях.
Особливу увагу міжнародних експертів привертає те, що атаки часто відбуваються у нічний час або вранці, коли люди перебувають удома або на шляху до роботи. Такі дії ускладнюють процес евакуації та знижують шанси на виживання навіть у зонах із підготовленою інфраструктурою захисту.
Гуманітарні наслідки та виклики
Зростання смертності серед цивільного населення — не лише цифра у звітах, а глибока гуманітарна трагедія. Сотні родин залишаються без близьких, тисячі дітей втрачають батьків, а медичні й соціальні служби працюють на межі своїх можливостей. Українське суспільство не встигає оговтуватися від одного удару, як настає новий.
Міжнародні гуманітарні організації, включно з ООН, Червоним Хрестом, Médecins Sans Frontières, закликають Росію припинити обстріли цивільних об’єктів. Однак ситуація на полі бою та у дипломатичних залах свідчить про те, що такі заклики досі залишаються без відповіді.
Смертність серед цивільних в Україні у 2025 році сягнула нових трагічних висот. Зростання на 59% усього за три місяці — це показник не лише інтенсивності бойових дій, а й зневаги до базових принципів міжнародного права. В умовах, коли війна все більше націлена на знищення мирного життя, роль міжнародної спільноти полягає не лише в моніторингу й фіксації злочинів, а у вжитті реальних кроків задля зупинення цієї гуманітарної катастрофи. Україна залишається полем бою не лише військових армій, а й цінностей — права на життя, гідність і безпеку цивільних.
