Чи можуть медіа існувати без донорських програм: Богдан Логвиненко про припинення фінансування ЗМІ

25 січня українські організації почали отримувати повідомлення від Американської агенції з міжнародного розвитку (USAID) про тимчасове припинення фінансової підтримки. Більшість проєктів, що фінансуються USAID в Україні, спрямовані на підтримку реформ і розвиток демократичного суспільства. На даний час йдеться про призупинення фінансування на 90 днів, що пов’язано з підписанням відповідного указу Президентом США Дональдом Трампом.

Тимчасове призупинення фінансування USAID торкнулося і українських засобів масової інформації. Зокрема, компанія Chemonics International, яка є одним із найбільших виконавців програм USAID в Україні, реалізовувала проєкти, пов’язані з просвітництвом та підтримкою медіа. Після отримання розпорядження про призупинення фінансування, ці проєкти були тимчасово зупинені. Однак конкретний перелік медіаорганізацій, які постраждали від цього рішення, не розголошується. Журналісти та експерти активно обговорюють наслідки цього рішення, наголошуючи на потенційних ризиках для інформаційного простору країни.

Видання Ukraїner, яке в останні роки значною мірою залежало від фінансування USAID, серед перших заявило про можливі наслідки для своєї діяльності. Його засновник Богдан Логвиненко наголосив, що без фінансової підтримки більшість проєктів буде припинено. І ця ситуація стосується не лише Ukraїner. Інші медіа, що працюють завдяки міжнародній допомозі, також постануть перед серйозними викликами.

“Важливі ініціативи громадського сектору оголошують про призупинення або згортання діяльності, у той самий час хтось зловтішається, що “грантоїди” нарешті займуться роботою. Не буду заглиблюватись у різницю між світом, де існують відкриті конкурси і гранти, і світом, який підтримував Саша Дубінський, який дуже активно просував меседжі проти “соросят” і “грантоїдів”, а присів трішки за гранти з трішечки іншого боку, які щоправда там не грантами називаються і роздаються на закритих конкурсах. Тому якщо хочете поруч з Сашою чи Шарієм постояти — стійте.

Сумніваєтесь у тому, чи незалежні медіа за кошти донорів справді незалежні? Що ж, перші два роки Ukraїner існував без будь-яких грантових коштів і міг випускати в десятки разів менше контенту. Ми подавалися на конкурси, але програвали тим, у кого було більше досвіду. А з 2018 року ми виконали десятки проєктів за підтримки донорів і за ці шість років нам лише один раз намагались влізти в редакційний матеріал і це було не через бажання нам щось “вставити” в матеріал, а через недостатню компетентність команди однієї з грантових програм. Останні роки донори звертались до нас по експертну думку щодо фокусу програм і ми ділилися нашими напрацюваннями з власної стратегії”, – написав Логвиненко.

Журналіст підкреслив, що донорські програми завжди були життєво важливими для незалежних медіа. Вони забезпечували можливість створення якісного контенту, який не залежить від впливу олігархів, державної цензури чи рекламодавців із сумнівною репутацією. Наприклад, репортажі про війну, серії документальних матеріалів чи інтерв’ю з важливими суспільними діячами часто фінансувалися завдяки грантам.

Богдан Логвиненко пояснює:

“Чим менше грошей у секторі, тим швидше росіяни зможуть контролювати наш інформаційний простір. Це те, що ми вже бачили на прикладі Грузії після війни. Коли місцеві медіа залишаються без фінансування, вони витісняються дешевим, але контрольованим контентом”.

За словами Логвиненка, Ukraїner наразі залежить від фінансування USAID на 80-90%. Призупинення донорських програм означає, що більшість продуктів, які вони створювали, зникнуть у найближчі кілька місяців. Наприклад, серії воєнних репортажів “Підрозділи”, які вимагали значних ресурсів для виробництва, доведеться припинити. Замість цього, щоб вижити, команда може перейти на менш витратні формати, наприклад, студійні інтерв’ю.

Водночас засновник видання наголошує, що ці зміни не дозволять зберегти ту якість, яку глядачі звикли бачити.

“Ми змушені будемо шукати рекламодавців, інтегрувати комерційні прояви й орієнтуватися на кількісні показники, а не якісні. Це означає, що маловідомі імена, які ми відкривали, поступляться місцем більш медійним персоналіям, яких рекламодавці хочуть бачити”, — зазначає Логвиненко.

Він розмірковує, чи зможуть незалежні медіа працювати без міжнародної підтримки. Є кілька моделей: фінансування через спільноту, залучення реклами, державна підтримка чи навіть допомога з боку великих підприємців. Але всі ці моделі мають свої ризики: від втрати незалежності до зниження якості контенту.

На думку Логвиненка, наслідки призупинення фінансування поширюються далеко за межі самих медіа. Вакуум, який утворюється після зникнення незалежних проєктів, буде швидко заповнений олігархічним чи проросійським контентом. Це не лише загроза для медіасфери, але й для загального розвитку громадянського суспільства. Інформаційний простір країни може стати таким самим, як у Грузії після російського вторгнення, коли місцеві медіа втратили підтримку й були витіснені пропагандистськими ресурсами.

Засновник видання відзначає, що попри складну ситуацію, команда Ukraїner намагається знайти шляхи для продовження роботи. У планах — повернення до волонтерської роботи, пошук нових рекламодавців і створення Дорадчої ради з підприємців, які можуть надати фінансову підтримку.

Водночас Логвиненко не покладає великих надій на те, що фінансування від USAID відновиться після 90-денного аудиту, запровадженого адміністрацією Трампа.

“Наш єдиний шанс — це ми самі. Якщо наша робота важлива людям, то ми знайдемо спосіб продовжити її, навіть у найважчих умовах. Якщо ні — займемося чимось іншим”, — зазначає він.

На завершення Логвиненко закликає кожного задуматися, чи готовий він підтримати якісний контент.

“Кожна гривня допомоги важлива, адже саме незалежні медіа стоять на передовій боротьби за правду й демократію”, — підсумовує він.