800 тисяч чоловіків “пішли в підпілля”: результати мобілізації для українського бізнесу

В умовах воєнного конфлікту, який третій рік триває на території України, питання мобілізації стає дедалі актуальнішим. Поки одні чоловіки воюють, інші шукають способів уникнути призову, йдучи “в підпілля”. Це створює серйозні проблеми для української економіки та підприємств, які вже відчувають нестачу кадрів. Як політики та бізнесмени коментують ситуацію, що склалася?

Згідно з оцінками, близько 800 тисяч чоловіків намагаються уникнути призову, змінюючи адресу та влаштовуючись на роботу з оплатою готівкою. Це призвело до того, що офіцери з призову стали цілеспрямовано перевіряти такі компанії, як Interpipe, де робітники числяться в списках і фізично присутні на заводі. Про це заявив у інтерв’ю газеті Financial Times голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. За його прогнозами, максимальна криза на підприємствах настане в кінці вересня 2024 року.

Наталуха наголосив, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії українські компанії втратили від 10% до 20% персоналу через мобілізацію та виїзд людей з країни. Відновлення російського наступу в 2024 році, яке призвело до нових смертей і руйнувань, а також постійні відключення електроенергії змушують ще більше людей залишати країну.

Він підкреслив, що кадровий голод у майбутньому значно посилиться, і деяким підприємствам доведеться закриватися.

“Все більше і більше підприємств будуть закриватися просто тому, що у них не буде достатньо ресурсів для продовження роботи. Не хочу давати апокаліптичні прогнози, але, очевидно, крайній термін — кінець вересня.

Раніше в цьому році призовний вік був знижений на два роки до 25. Проте багато керівників підприємств стверджують, що система призову на військову службу вже несправедлива через поширену корупцію: за оцінками, українці витрачають від 700 млн до 2 млрд гривень на рік на купівлю документів про звільнення від військової служби. Війну не можна виграти лише справедливістю. Війна сама по собі несправедлива.

Ви можете мобілізувати 1 млн людей, але якщо у вас немає ресурсів, щоб їх озброїти, війни не буде. Армія залишиться голою і безпомічною, якщо економіка рухне. Якщо законопроект, що дозволяє компаніям платити працівникам за відмову від призову, буде прийнятий, це звільнить від військової служби близько 895 тисяч людей і дозволить зібрати близько 200 мільярдів гривень для армії”, – вважає Наталуха.

“Ми працюємо на межі можливостей”, — сказав директор з персоналу “Інтерпайп” Віталій Пахомов. Хоча “Інтерпайп” був визнаний стратегічним підприємством, що означає, що половина його співробітників може бути звільнена від військової служби, близько 1000 осіб все ще піддаються ризику мобілізації. “Без них важко уявити, як би ми працювали”, — зазначив Пахомов.

В якості прикладу газета наводить компанію Interpipe – потужного виробника безшовних труб та продукції для залізниці. Колись четверо чоловіків керували складною машиною, яка кувала розплавлену сталь в промислові деталі на великому заводі в Дніпрі, в центральній Україні. Один з них був призваний в українську армію і загинув. Другий пропав безвісти. Третій повинен піти у відставку. Власник заводу, компанія “Інтерпайп”, відчайдушно намагається утримати четвертого: молодого спеціаліста призовного віку, якого можуть призвати в армію в будь-який момент. Зіткнувшись з численними аналогічними випадками і наявністю понад 1000 вакансій, “Інтерпайп” приєднався до українських компаній, які закликають до масового звільнення від військової служби, яка, на їхню думку, необхідна для економічного виживання країни.

“Ми працюємо на межі можливостей. Хоча “Інтерпайп” був визнаний стратегічним підприємством, а це означає, що половина його співробітників може бути звільнена від військової служби, близько 1000 осіб все ще підпадають під ризик мобілізації. Без них важко уявити, як ми працювалтиме. Кожен начальник цеху, супервайзер і директор заводу, як шахматист. Приходить на роботу, виявляє, що на дошці не вистачає нової фігури. Що робити?

Компанія зберігає обсяги виробництва завдяки “колосальним” зусиллям робітників, які беруть додаткові зміни, і іншим заходам, сказав він. Але якщо мобілізація посилиться, “нам неминуче доведеться почати скорочувати обсяги… що означає зниження податків, які ми платимо”, — вважає директор з персоналу “Інтерпайп” Віталій Пахомов.

“Логіка не працює. У нас недостатньо людей, які хочуть йти на війну… і тоді ми скорочуємо їх число ще більше. Багато також стверджують, що система призову, заснована на фінансових ресурсах, будь то ресурси компанії або окремої особи, була б несправедливою. Пропозиції створять ситуацію, коли “якщо у вас є гроші, то ви можете бути звільнені” – це неправильно. Де справедливість? Навіщо мені потрібно було втрачати око, в той час як хтось може просто заплатити і не піти?. Це чортова дурна ідея. Це несправедливо щодо тих, хто добровільно мобілізувався в 2022 році”, – розповів виданню Маси Найєм, юрист, який керує організацією ветеранів війни.

У свою чергу Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації, української бізнес-лобістської групи, заявила:

“Люди, у яких є кошти, просто відкупаються. Так що ми повертаємося до вихідної точки: ті, хто бідний, йдуть в армію, а ті, у кого є засоби, — ні. Більш того, надходять не в державний бюджет, а безпосередньо в кишені” корумпованих чиновників”.

Олег Гороховський, співзасновник і генеральний директор Monobank, вважає:

“В умовах війни і економічної кризи країна не може не приймати важких, непопулярних рішень. У війні на виснаження, в якій ресурси Росії значно перевершують українські, мова йде не про справедливість, а про ефективність. Висококваліфікований програміст в банку або на онлайн-ринку може бути кориснішим для України, ніж якби він був відправлений на передову”.

Отже, проблема мобілізації в Україні викликає багато суперечок і різних точок зору. Політики та бізнесмени стикаються з важкими рішеннями, намагаючись знайти баланс між захистом країни та підтриманням економіки. Незважаючи на всі труднощі, обидві сторони погоджуються, що майбутнє України залежить від ефективних і справедливих рішень.