Світові ЗМІ активно обговорюють співпрацю між Росією та Північною Кореєю, яка посилилася на тлі міжнародних санкцій та економічних труднощів КНДР. ІА Факт, посилаючись на The Wall Street Journal, вже констатувало збільшення Північною Кореєю виробництва зброї та постачання боєприпасів до РФ для продовження її агресії проти України. Потужність галузі російського сателіта оцінюється приблизно у 200 воєнних заводів.
“Українська правда” з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє про передачу Росією винищувачів МіГ-29 і Су-27 Північній Кореї в обмін на розгортання північнокорейських військ для підтримки війни в Україні. “Радіо Франс Інтернасьйональ” розглядає перспективи стратегічного партнерства цих учасників “вісі зла”, припускаючи, що це може призвести до створення повноцінного військового альянсу з відкритим постачанням зброї та залученням північнокорейських військових до російсько-української війни.
Події набувають виду повномасштабного походу на західні цінності. Започаткована зустріччю Шойгу в Пхеньяні та закріплена підписанням договору у червні, співпраця КНДР та Росії сигналізувала світу про новий етап розколу глобальних сил.
Міжнародна ізоляція і зброя: як санкції підштовхнули КНДР до співпраці з Росією
Спадкоємець династії Кімів зробив драматичний крок, вплутавшись у бійню, що сколихнула світ. Його рішення надати Росії 11 тисяч військових і сотні тонн зброї для підтримки її агресії проти України символізує небезпечні грандіозні амбіції лідера поліцейської держави заради власного виживання.
Варто зазначити, що пропозиція про співпрацю від РФ надійшла для режиму Кіма досить вчасно. Адже санкції ООН під проводом США зруйнували економіку держави-ізгоя, заборонивши весь її основний експорт – вугілля, текстиль, залізо та морепродукти, що серйозно скоротило валютні надходження. Північна Корея потрапила у важку економічну кризу через міжнародні санкції, накладені за її ядерну програму. Обмеження на імпорт нафти та заборона на роботу громадян за кордоном ще більше ускладнили ситуацію, позбавивши країну важливих ресурсів і доходів.
У 2019 році Кім Чен Ин намагався домовитися зі США, щоб скасувати санкції, які сильно вдарили по економіці Північної Кореї. Він хотів знову продавати вугілля та текстиль, але США вимагали відмови від ядерної зброї та міжнародного контролю. Пхеньян не погодився, і переговори провалилися.
Санкції залишилися, а економічна ситуація ще більше погіршилася. Пандемія COVID-19 забила ще один цвях у кришку труни країни-ізгоя: Північна Корея закрила кордони, через що припинилася торгівля навіть з головним партнером – Китаєм. Їжі, палива та ліків стало бракувати ще більше.
Позиція Кіма заснована на холодному розрахунку. Відчайдушно потребуючи ресурсів для підтримки своєї крихкої економіки, Пхеньян продав себе московському режиму, запропонувавши тони зброї, солдатів та сприяння у бойових діях. За це Кім отримує нафту, готівку і, головне, доступ до сучасних військових технологій.
Північна Корея отримала продовольство, що допомогло населенню уникнути голоду. Постачання нафти та палива дозволили підтримати роботу транспорту, заводів та армії. Для підтримки економіки, фінансування армії та закупівлі необхідних товарів використовуються готівкові кошти.
Найбільшу вигоду КНДР отримала від доступу до сучасних військових технологій, які оптимізують її оборонні можливості, зокрема ракетну і ядерну програми. Це підвищує військову силу країни та зміцнює режим Кіма.
Відправлення зброї та військових до Росії має для Північної Кореї як вигоди, так і серйозні ризики. Участь у далекій війні потребує великих витрат і виснажує ресурси, а відправлення боєприпасів та техніки зменшує запаси КНДР і залишає її менш захищеною перед загрозами з боку Південної Кореї та США. Крім того, розміщення військових за кордоном може послабити оборону Північної Кореї, а повернення військових із бойовим досвідом може змінити баланс влади в армії та політиці, загрожуючи стабільності режиму Кім Чен Ина.
Економічна співпраця між Північною Кореєю та Росією також слабка. Торгівля з Росією становить менше 2% зовнішньої торгівлі КНДР, тоді як понад 90% торгівлі залежить від Китаю. Тісна співпраця з Росією може викликати напруження у відносинах із Китаєм, що створює додаткові ризики.
Реакція Заходу та можливі сценарії розвитку подій з боку міжнародної спільноти
Попри вигоди, альянс між Північною Кореєю та Росією має серйозні ризики. Російські постачання нафти і повна залежність КНДР від чужих ресурсів ставлять під сумнів її незалежність. Обмеження торгівлі з Китаєм, який був основним партнером КНДР, створює напругу у відносинах між Пхеньяном та Пекіном.
Захід посилює дипломатичний тиск. Нові санкції, співпраця з Південною Кореєю та ядерне стримування залишаються ключовими викликами для альянсу. Введення нових санкцій може загострити кризу для обох країн.
США займають жорстку позицію щодо співпраці між Росією та Північною Кореєю. Вашингтон уже запровадив санкції проти ключових фігур і організацій, які сприяють цьому альянсу в сферах військової співпраці та торгівлі. Держдеп закликає до координації з партнерами – Південною Кореєю, Японією та НАТО, – для посилення тиску на тандем автократичних режимів.
Штати також використовують дипломатичні канали, щоб інформувати міжнародну спільноту про ризики цього союзу. Якщо ситуація погіршиться, Вашингтон може збільшити свою військову присутність у регіоні, наприклад, розгорнути додаткові системи протиракетної оборони в Південній Кореї та Японії.
ЄС підтримує позицію США і засуджує співпрацю між Росією та Північною Кореєю. Європейська рада розглядає можливість посилення санкцій проти військових підприємств у Північній Кореї та обмеження експорту технологій, що можуть використовуватися у військових цілях.
ЄС також хоче посилити дипломатичний тиск через ООН, щоб прийняти нові резолюції, що забороняють військову співпрацю з КНДР. Водночас вони працюють з міжнародними партнерами щодо дотримання вже існуючих санкцій.
Зі свого боку, генсек ООН засудив можливі порушення резолюцій Ради Безпеки, які забороняють військову співпрацю з Північною Кореєю. ООН закликає світ дотримуватися санкцій і посилити моніторинг. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив стурбованість щодо співпраці між Росією та Північною Кореєю, назвавши це потенційною загрозою для світової стабільності. НАТО посилює підтримку своїх партнерів у регіоні, особливо Японії та Південної Кореї.
Сеул дуже стурбований співпрацею між Росією та Північною Кореєю, оскільки це загрожує безпеці на Корейському півострові. Південна Корея запровадила санкції проти компаній і людей, які нелегально постачають зброю між автократичними режимами, посилює співпрацю зі США, проводить спільні військові навчання та модернізує оборонні системи та розглядає можливість активнішої участі в ініціативах США та ЄС для протидії цьому альянсу.
У цій складній схемі Китай відіграє складну роль. Хоча він офіційно не підтримує військову співпрацю між Москвою та Пхеньяном, Пекін зацікавлений у стабільності на Корейському півострові. Він залишається головним, а отже, найвпливовішим торговим партнером, Північної Кореї. Китай намагається запобігти надмірному зближенню Північної Кореї з Росією, щоб не втратити свій вплив. Він може економічно тиснути на Пхеньян, щоб уникнути створення повноцінного військового альянсу між Росією та Північною Кореєю. Загалом, Пекін обережний, але поки що серйозного загострення у відносинах із КНДР не очікується.
Як співпраця з Росією впливає на звичайних громадян та еліту держави-ізгоя
Співпраця Північної Кореї з Росією майже не змінює життя простих людей. Ресурси, які отримує країна – паливо, їжа, гроші, – переважно йдуть на армію та підтримку влади. Звичайні громадяни продовжують жити в умовах нестачі їжі, ліків і базових речей.
Більшість вигод отримує еліта, яка зміцнює свій контроль і посилює соціальну нерівність. Економіка країни залишається слабкою через санкції, і допомога з Росії не може цього виправити.
Замість того, щоб допомогти населенню, співпраця з Росією допомагає режиму Кім Чен Ина посилювати владу та військову силу, але створює нові загрози для стабільності в регіоні.
Чи є у цього альянсу довгострокові перспективи
Співпраця між Північною Кореєю та Росією важлива для обох країн, оскільки вони обидві під санкціями та ізольовані. Ця співпраця обопільно вигідна: Північна Корея отримує ресурси, а Росія боєприпаси та техніку.
Хоча це партнерство може мати довготривалі перспективи, його обмежують реальні умови та геополітичні фактори. Санкції, дипломатичний тиск і обмежені ресурси роблять альянс нестабільним.
На короткій дистанції така співпраця допомагає Північній Кореї зміцнити військову та економічну сфери. Отримання сучасних військових технологій від Росії дозволяє їм модернізувати армію та загрожувати сусіднім країнам. Зі свого боку, Росія отримує підтримку, що затягує її агресію проти України.
Втім, співпраця між двома агресорами, що здається прагматичним союзом у моменті, може виявитися пасткою для обох. Чи не стануть ці вигоди ілюзорними, коли спустошені склади зброї залишать Північну Корею беззахисною? Чи не виявиться, що надмірна залежність від ресурсів Росії веде до ще більшої ізоляції, посилюючи економічні труднощі й поглиблюючи кризу? І чи розуміють ці країни, що їхній альянс може стати каталізатором ще жорсткішого міжнародного тиску, загрожуючи новими санкціями й ескалацією глобального протистояння?
Коли два ізольованих режими намагаються побудувати новий порядок, їхня амбіція може виявитися надто крихкою перед викликами світу. Бо, зрештою, чи можливо збудувати довготривалий союз на фундаменті нестабільності, взаємного страху й конфронтації зі світом?
Тетяна Вікторова
