“Кожен, хто в майбутньому спробує читати ZEIT чи FAZ у Росії, матиме проблеми: російський уряд забороняє доступ до багатьох ЗМІ ЄС” – з таким заголовком вийшла редакційна стаття у німецькому виданні “Zeit”, яке серед багатьох інших медіа потрапило до санкційного списку Росії.
Ми вже повідомляли, що уряд країни-агресора оголосив про блокування доступу до 81 ЗМІ Європейського Союзу на території Російської Федерації. У цьому матеріалі ми розкриваємо більш широкий контекст інформаційних санкцій РФ проти європейських ЗМІ.
В умовах гібридної війни контроль над інформаційним простором стає настільки ж важливим, як і традиційні військові дії. Країна-агресор наполягає на цьому у “Воєнній доктрині Російської Федерації”, реалізує у твердженнях і діях, спрямованих на дестабілізацію політичної та економічної ситуації в нашій країні.
Медіа як частина гібридної війни
Водночас Кремль фанатично захищає своє інфополе, забороняючи все, що може згубно вплинути на ура-патріотичні настрої громадян та відкрити їм очі на реальний перебіг подій у війні. Деформацію медіапростору спричиняють нерозкриті вбивства журналістів, арешти медійників без вагомих підстав, часто під час виконання ними професійних обов’язків. Сюди ж відноситься прийняття законів, які обмежують свободу слова та криміналізують діяльність незалежних журналістів, включаючи звинувачення у розповсюдженні “фейкових новин” або “екстремізму”. Влада закриває незалежні засоби масової інформації або позбавляє їх ліцензії на підставі різних “зачіпок”, приймає закони, які криміналізують незалежну журналістику. Всі ці заходи також стосуються й іноземних журналістів.
Серед останніх нововведень — заборона контенту різних прес-центрів приблизно з 25 країн ЄС. Серед них El Mundo та El País з Іспанії, La Stampa, La Repubblica та RAI з Італії, а також Le Monde , Libération, Radio France та агенція новин AFP з Франції. Що стосується Австрії, то тут “скасовано” громадський мовник ORF і австрійську медіагрупу. Також у список заборонених ЗМІ потрапила німецько-французька телекомпанія Arte. Франція стала державою ЄС, яка зазнала найбільше “інформаційних санкцій” від Росії.
Москва заявила, що “постраждалі” ЗМІ “систематично поширюють неправдиву інформацію” про “спеціальну військову операцію”. І в такий спосіб вони борються з дезінформацією. Цьому кроку передувала заборона чотирьох російських державних ЗМІ в ЄС. У травні Євросоюз заблокував «Голос Європи», інформаційне агентство “РИА Новини” та видань “Известия” та “Российская газета”, звинувативши їх у поширенні російської пропаганди. Нагадаємо, що це не перша така заборона з боку ЄС. В перші місяці війни він позбавив ліцензій низку підконтрольних російській державі ЗМІ – Sputnik, Russia Today і “Россия-1”.
Своєю чергою Росія заборонила роботу багатьох незалежних іноземних і вітчизняних мовників. Кремль обвинуватив ці ЗМІ в поширенні “пропаганди” та “екстремістських” поглядів.
Як відреагували “постраждалі” ЗМІ
Менеджери підсанкційних медіа були одностайними в оцінці російської ініціативи: вона лише засвідчує, що вони якісно роблять свою справу, достовірно інформуючи громадськість про війну в Україні. Як відомо, всю інформацію, яка суперечить наративу Кремля, Москва називає «неправдивою інформацією». Тож так звані “пропорційні контрзаходи” РФ є політично вмотивованими.
Речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що «це ще одна ознака переслідування преси з боку російського уряду, оскільки він боїться, що його власний народ дізнається правду про його дії».
Видання Spiegel з обуренням написало, що “Росія зараз стурбована не тільки помстою, але й тим, щоб ще більше ускладнити доступ власного населення до західної інформації, який вона все більше обмежує. Це стосується, зокрема, можливості читати російські незалежні ЗМІ.
France 24 повідомило, що “заборона європейських ЗМІ відбувається за день до початку судового процесу над американським журналістом Еваном Гершковічем, звинуваченим у шпигунстві, — резонансній справі, яка ознаменувалася звинуваченнями між урядами Росії та США.
МЗС Італії заявило, що Російське рішення «є рішенням, яке не стирає і не пом’якшує наслідків насильницької, руйнівної та незаконної війни».
Французьке видання Le Mond процитувало чеського єврокомісара: “пропагандистські ЗМІ, які фінансуються Росією для поширення дезінформації в рамках військової доктрини Росії, не схожі на незалежні ЗМІ. Демократичні країни це знають”.
Індекс свободи преси все нижче
Ще до війни свобода преси в Росії перебувала в критичній ситуації. Відколи Володимир Путін вперше став президентом у 2000 році, стан медіапростору постійно погіршувався. У 2024 році Росія посіла 162 місце зі 180 країн у Всесвітньому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів».
Закриття незалежних ЗМІ та блокування веб-сайтів стало частиною комплексної політики цензури. “Репортери без кордонів” зазначають: свободі преси в усьому світі загрожують ті самі люди, які мають бути її гарантами, – політична влада.
Варто зазначити, заблоковані сайти в Росії все ще доступні за допомогою VPN-сервісів. Ці служби шифрують онлайн-трафік користувачів і приховують їх місцезнаходження.
