США відмовляються від співпраці з Європою у сфері протидії дезінформації: що стоїть за рішенням Вашингтона
Рішення адміністрації Дональда Трампа вийти з домовленостей із європейськими партнерами щодо боротьби з ворожими інформаційними кампаніями Росії, Китаю та Ірану стало холодним душем для багатьох у Брюсселі. Цей крок не лише демонструє зміну підходів у Вашингтоні, а й ставить під питання ефективність колективної оборони Заходу в інформаційній сфері.
Вихід із меморандумів: сигнал розвороту
За даними “Financial Times”, європейські столиці минулого тижня отримали офіційне повідомлення від Держдепартаменту США про припинення дії меморандумів про взаєморозуміння, підписаних ще при адміністрації Джо Байдена. Документи були спрямовані на вироблення спільних підходів до ідентифікації та викриття дезінформаційних кампаній, які ведуть іноземні уряди.
Ці угоди координував Центр глобальної взаємодії (Global Engagement Center, GEC) – спеціальний підрозділ Держдепу, створений у 2011 році для протидії терористичній пропаганді, а згодом переформатований під боротьбу з державними кампаніями дезінформації.
Проте тепер Вашингтон фактично дистанціюється від цієї сфери, і робить це в односторонньому порядку. Колишній керівник GEC Джеймс Рубін охарактеризував крок адміністрації як «односторонній акт роззброєння» у війні з Росією та Китаєм.
Як це працювало за Байдена
За адміністрації Джо Байдена США активно працювали з європейськими партнерами над спільною боротьбою з дезінформацією. Центр глобальної взаємодії (GEC) при Держдепі координував усі зусилля, відстежуючи інформаційні атаки від Росії, Китаю, Ірану та міжнародних терористичних мереж.
Механізм був комплексним. Меморандуми про взаєморозуміння визначали правила обміну інформацією і спільні стандарти реагування. Європейські країни отримували доступ до аналітичних платформ GEC із даними про дезінформаційні кампанії та методиками їх виявлення.
Це не була лише «паперова» співпраця. Передбачалися тренінги, обміни експертами, регулярні робочі групи та наради, де розробляли стратегії спільного реагування. Важливу роль відігравали і законодавчі рамки, зокрема Countering Foreign Propaganda and Disinformation Act (2016), які надавали юридичне підґрунтя для обміну інформацією та координації дій.
Результат? Європа отримувала реальну методологічну та аналітичну підтримку США, що дозволяло швидко і точно реагувати на загрози і виробляти узгоджені медіа-наративи. Відмова Трампа від цих механізмів у 2025 році – це не просто формальне припинення домовленостей. Це втрата цілісного інструментарію, який дозволяв Заходу діяти скоординовано й ефективно в інформаційній війні.
Приклади ефективної співпраці: як викривали дезінформацію
Співпраця США та європейських країн у рамках GEC та меморандумів дала конкретні результати у викритті дезінформаційних кампаній:
Кремлівські боти та фейкові акаунти під час виборів у ЄС
У 2022–2023 роках завдяки обміну даними між GEC і європейськими аналітичними центрами було виявлено мережу фейкових акаунтів у соцмережах, які просували антиукраїнські та антиєвропейські меседжі перед виборами до Європарламенту. Спільні розслідування дозволили заблокувати тисячі таких акаунтів і видалити фальшиві новини, які видавалися за місцеві медіа.
Кампанія Doppelgänger
Однією з найбільш відомих операцій була кампанія, де створювалися сайти-двійники авторитетних європейських медіа, поширюючи неправдиві новини про політичні процеси у країнах ЄС. Завдяки обміну аналітикою між GEC і національними центрами ЄС вдалося швидко ідентифікувати сайти-двійники, заблокувати їх і попередити користувачів про потенційну дезінформацію.
Вплив Росії та Китаю на COVID-наративи
У 2021–2022 роках спільні дослідження показали, що як Кремль, так і китайські державні медіа активно просували дезінформаційні меседжі про вакцини, послаблюючи довіру до західних медичних рекомендацій. Координація з GEC допомогла європейським урядам своєчасно запускати спростування і інформаційні кампанії, що покращило медійну обізнаність громадян.
Кібероперації та бот-мережі проти України
Під час масштабних атак проти України у 2022–2023 роках спільна аналітика дозволила відстежити боти та координовані акаунти, що поширювали фейки про хід війни, і швидко видаляти маніпулятивний контент у соціальних мережах. Це забезпечувало більш точне інформування європейської та американської аудиторії і зменшувало ефект паніки та недовіри.
Як бачимо, ці приклади показують, що партнерство США та ЄС було не декларативним, а давало реальні результати у захисті громадян від впливу ворожих інформаційних кампаній. Відмова США від цих механізмів у 2025 році автоматично зменшує ефективність такого реагування і відкриває більше можливостей для противників Заходу.
Європейський фактор: залишені наодинці?
Для Брюсселя й національних урядів ЄС ця новина є тривожною. За останні роки Москва та Пекін наростили свої інформаційні можливості, використовуючи не лише традиційні медіаресурси, а й мережі ботів, кібероперації та фінансування «альтернативних» медіа в Європі. Широковідомими є і кампанії Doppelganger, спрямовані на поширення облудних меседжів під прикриттям сайтів-двійників, що мімікрують під авторитетні якісні медіа. Фактично вони діють транскордонно, тож потребують уваги, яка виходить за межі якоїсь конкретної держави.
Французькі та німецькі експерти вже неодноразово попереджали, що кампанії Кремля та Пекіна мають чітку мету: підірвати суспільну довіру до демократичних інститутів, посилити розкол у суспільствах і знизити підтримку України у війні.
У цьому контексті відхід США виглядає як крок, що залишає Європу сам на сам із масштабною гібридною загрозою. Хоча ЄС розбудовує власні механізми боротьби з дезінформацією (наприклад, платформа “EUvsDisinfo” чи нові правила для соцмереж у межах “Digital Services Act”), американська підтримка забезпечувала додаткові ресурси, аналітику й глобальну координацію.
Політичний вимір відмови від співпраці у Вашингтоні
Причини такого розвороту слід шукати у внутрішньополітичній динаміці США. Республіканці давно критикували GEC та подібні структури, звинувачуючи їх у “цензурі” та “пригніченні консервативних голосів”. Хоча формально робота центру була спрямована лише на зовнішні загрози, праві медіа й політики вбачали у ньому інструмент ліберального контролю над інформаційним простором.
Адміністрація Трампа, яка робить ставку на боротьбу з “глибинною державою” і бюрократичними інституціями часів демократів, вирішила ліквідувати символи цієї політики. Відмова від меморандумів із Європою є технічним кроком, що має вагомий ідеологічний підтекст: Вашингтон не хоче бути “наглядачем” у глобальному інформаційному полі.
Наслідки: виграш для Москви і Пекіна
Аналітики попереджають: наслідки такого рішення можуть швидко відчути на собі і Європа, і безпосередньо США. Інформаційна війна не знає кордонів: операції, які починаються на території ЄС, часто “просочуються” в американський медіапростір.
Для Росії, Китаю та Ірану це відкрите вікно можливостей. Кремль отримує додатковий простір для маніпуляцій у Європі, особливо напередодні низки важливих виборів – від Молдови до Європарламенту. Китай може активніше просувати свої наративи про “занепад Заходу” й “багатополярний світ”. А Іран розширює діяльність у регіоні Близького Сходу, апелюючи до антиамериканських настроїв.
Чи здатна Європа самостійно протистояти гібридним загрозам?
Попри нову ситуацію, ЄС не залишається беззбройним. В останні роки Брюссель інвестував у створення власних аналітичних центрів, підвищив вимоги до платформ на кшталт Facebook, TikTok чи X (Twitter), а також активізував співпрацю з НАТО.
Проте експерти наголошують: без глобальної координації ця боротьба стає значно складнішою. “Дезінформація не визнає національних кордонів, а розрив американсько-європейських домовленостей робить спільну оборону значно слабшою“, – зазначає британський аналітик Ієн Бонд з Centre for European Reform.
Відмова США від співпраці з Європою у сфері протидії дезінформації є маркером глибших процесів: зміни американських політичних пріоритетів, зростання внутрішньої поляризації та перегляду підходів до союзників.
Для Європи це – тест на самостійність. А для Москви й Пекіна – шанс підсилити інформаційний тиск. Від того, як швидко ЄС зможе побудувати власну, незалежну й водночас гнучку систему оборони в інформаційній сфері, залежить не лише його стійкість, а й баланс сил у глобальній боротьбі за вплив.
Від США до ЄС: будуючи власний щит проти фейків
В умовах, коли США відмовилися від співпраці у сфері протидії дезінформації, ЄС змушений посилювати власні механізми захисту від гібридних загроз і шукати більш самостійну координацію. Європейські країни вже активно розвивають спеціалізовані аналітичні центри, такі як платформа EUvsDisinfo, яка відстежує проросійські та інші ворожі наративи, надає аналітичні звіти та методики для швидкого реагування. Крім того, у низці держав формуються мультидисциплінарні робочі групи, які об’єднують аналітиків, представників урядів і медіа, дозволяючи швидко ідентифікувати мережі ботів, фейкові акаунти та сайти-двійники.
ЄС також може активніше використовувати законодавчі інструменти, зокрема Digital Services Act, який зобов’язує соцмережі видаляти шкідливий контент і надавати прозору інформацію про алгоритми рекомендацій. Завдяки цьому вже в 2024 році платформи X та Meta видалили тисячі постів з дезінформацією про вибори в Італії та Франції, зменшуючи її вплив на громадян. Співпраця між європейськими центрами та національними структурами, як-от польське Government Centre for Counteracting Disinformation, демонструє, що поєднання європейських і локальних ресурсів підвищує ефективність реагування і дозволяє формувати узгоджені стандарти.
Одночасно уряди активізують медіаосвітні кампанії, пояснюючи громадянам, як розпізнавати фейки та перевіряти джерела, що створює “перший рівень оборони” проти маніпуляцій. У підсумку, навіть без прямої американської підтримки, ЄС має можливості будувати власну, незалежну й ефективну систему протидії дезінформації, яка може діяти скоординовано на всьому континенті.
