Старша школа переходить на нову модель: як зміниться навчання українських дітей з вересня 2026 року

Навчання українських дітей уже кілька років відбувається в умовах, яких не знало жодне попереднє покоління школярів. Освітній процес постійно переривають повітряні тривоги, частина учнів вимушено навчається дистанційно або змінює місце проживання, а школи й ліцеї пристосовують свою роботу до безпекових викликів. Попри такі обставини, система освіти продовжує впроваджувати заплановані зміни. Наступним кроком стане оновлення старшої профільної школи, яке розпочнеться восени 2026 року. Нова модель передбачає інший принцип організації навчання, за якого старшокласники отримають більше можливостей обирати дисципліни відповідно до власних освітніх планів, тоді як заклади освіти працюватимуть за новими правилами формування навчальних груп.

Подальше запровадження нової моделі навчання з вересня 2026 року

Як повідомили в МОН, у вересні 2026 року до наступного етапу реформи старшої профільної школи долучаться 150 ліцеїв у різних областях України. Міністерство освіти і науки вже визначило перелік закладів, які першими працюватимуть за оновленими правилами, а повний перехід усіх українських ліцеїв на нову систему запланований на вересень 2027 року.

Попередній етап стартував 1 вересня 2025 року та охопив 30 ліцеїв у 19 областях. Розширення кількості учасників у 2026 році має показати, як нова модель працює в різних громадах, з різною кількістю учнів, різними кадровими можливостями та різним рівнем матеріальної бази.

Традиційна система старшої школи часто будувалася навколо класу, якому заздалегідь визначали профіль навчання. Якщо клас був математичним, філологічним або природничим, усі учні рухалися переважно одним маршрутом, навіть якщо їхні інтереси суттєво відрізнялися. Нова модель змінює цей підхід: профіль має формуватися не навколо літери класу в журналі, а навколо вибору конкретних учнів.

У практичному вимірі це означає, що десятикласники зможуть обирати дисципліни для поглибленого вивчення, а ліцей формуватиме навчальні групи відповідно до цих запитів. Учні одного класу можуть мати різні профільні предмети, тоді як на окремих заняттях разом навчатимуться школярі з різних класів однієї паралелі.

Попри відмову від жорсткої прив’язки профілю до класу, звична класна структура повністю не зникне. Для обов’язкових предметів, виховної роботи, комунікації з класним керівником і загальної організації навчального процесу учні й надалі матимуть свій базовий клас.

Інший принцип застосовуватимуть до профільних дисциплін. Якщо кілька учнів з різних десятих класів оберуть, наприклад, біологічний, правничий або ІТ-напрям, ліцей об’єднає їх у змінну групу. Такий формат дає змогу не створювати окремий повний клас під кожен профіль, а працювати з реальними запитами старшокласників.

Для відкриття профільної групи достатньо, щоб відповідний напрям обрали щонайменше вісім учнів однієї паралелі. Якщо така кількість охочих є, ліцей має організувати для них навчання за цим профілем.

Це правило важливе для закладів, де кількість старшокласників не дозволяє створювати багато окремих профільних класів. Завдяки змінним групам ліцей може запропонувати кілька напрямів одночасно, навіть за умови, що кожен із них обере відносно невелика кількість дітей. У результаті школярі отримують ширший вибір, а заклад не змушений підганяти всіх учнів під один спільний профіль.

Щоб розподіл між напрямами був керованим, учні зможуть зазначати кілька бажаних профілів у порядку пріоритетності. Першим у списку буде напрям, який цікавить школяра найбільше, наступними — варіанти, які він також готовий розглядати.

Якщо на перший обраний профіль не набереться мінімальна кількість учнів або можливості спеціалізованого кабінету будуть обмежені, дитину розподілять до наступного напряму з її переліку. Такий механізм потрібен для того, щоб вибір не перетворювався на хаотичне переформатування груп перед початком навчального року.

Конкурсний відбір та планування

Міністерство освіти розмежовує два види відбору, які можуть виникати під час переходу на нову систему. Перший стосується вступу до ліцею, якщо охочих навчатися в закладі буде більше, ніж доступних місць.

Другий вид відбору можливий уже всередині ліцею, коли учнів розподілятимуть між профілями. Така ситуація може виникнути, якщо певний напрям обере більше дітей, ніж дозволяє прийняти лабораторія, спеціалізований кабінет або кадровий ресурс закладу.

Для адміністрацій закладів така модель означає значно складнішу підготовку до навчального року. Ліцеям потрібно буде заздалегідь вивчати запити дев’ятикласників, оцінювати кількість учителів для кожного напряму, перевіряти готовність кабінетів і лабораторій, а також складати розклад так, щоб учні могли поєднувати базові уроки зі заняттями у змінних групах.

Окреме навантаження ляже на планування роботи педагогів. Учитель профільного предмета працюватиме не лише з одним закріпленим класом, а з групами, сформованими за вибором учнів із різних класів паралелі. Через це адміністраціям доведеться точніше прогнозувати попит на предмети та гнучкіше розподіляти навчальні години.

Після випробування моделі у 30 ліцеях у 2025 році та розширення до 150 закладів у 2026 році старша профільна школа має перейти на нові правила у вересні 2027 року. До цього часу заклади освіти мають підготувати мережу профілів, оцінити власні ресурси та вибудувати систему, у якій вибір учня поєднуватиметься з реальними можливостями ліцею.

Для старшокласників головна зміна полягатиме у тому, що профіль навчання більше не визначатиметься автоматично разом із класом. Учень зможе обирати напрям поглибленого вивчення, а ліцей має організувати навчання так, щоб цей вибір працював у межах розкладу, кадрових можливостей і наявної матеріальної бази.