Загроза з боку Білорусі: Олександр Сирський пояснив логіку оборонного планування та необхідність формування нових бригад

Українська армія веде війну в умовах, коли небезпека не обмежується лише вже активними ділянками фронту. Поки основні бойові дії тривають на сході та півдні, північний напрямок залишається чинником постійного військового ризику. Як вважають владні органи, Білорусь може бути використана Росією для тиску на Україну або розширення зони бойових дій. За таких обставин Генеральний штаб має враховувати не лише поточну ситуацію на передовій, а й можливість появи нових загроз, які потребуватимуть окремих сил, командування, логістики та бойового прикриття.

Сирський пояснив, чому армії потрібні нові бригади

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що потенційне загострення на півночі змушує Україну формувати нові військові бригади. За його словами, російська сторона, не досягнувши бажаних результатів на основних напрямках, прагне розширити зону бойових дій, зокрема за рахунок північних областей України. Такий сценарій може збільшити протяжність активного фронту приблизно на 160 кілометрів, що створює для української оборони додаткове навантаження.

За оцінкою головнокомандувача, просте посилення вже наявних бригад не вирішує завдання, яке виникає у разі розширення фронту. Додаткові люди й техніка можуть підвищити стійкість конкретного підрозділу, однак вони не дозволяють йому одночасно утримувати значно більшу територію без втрати керованості та ефективності.

“Якщо збільшити чисельність бригади, від цього не збільшиться протяжність лінії фронту, на якій вона може застосовуватись”, – наголосив він.

Сенс цієї позиції полягає в тому, що бригада має власну зону відповідальності, структуру управління, бойові підрозділи, засоби забезпечення та межі ефективного застосування. Якщо фронт стає довшим, армії потрібні нові військові частини, здатні прикривати окремі ділянки, діяти автономно в межах поставлених завдань і не послаблювати ті напрямки, де бої вже тривають.

Північний напрямок залишається окремим фактором ризику

Загроза з боку Білорусі для України має особливе значення через географію північного кордону та досвід початку повномасштабного вторгнення. Будь-яке розширення бойових дій у цьому районі означало б необхідність одночасно утримувати додаткову лінію оборони, захищати населені пункти, комунікації та прикордонні території, не знімаючи сил з вже напружених ділянок фронту.

Сирський пов’язує потребу у формуванні нових бригад із тим, що противник має перевагу в чисельності особового складу та озброєння. За таких умов Україна мусить будувати оборону так, щоб мати достатню кількість боєздатних частин для реагування на можливий наступ і для стримування ворога на ширшій ділянці фронту.

Головнокомандувач звернув увагу, що Україна реагує не лише на поточні бойові дії, а й на плани противника щодо збільшення власних сил.

“Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано”, – заявив Сирський.

Він також наголосив, що сучасна війна розгортається не лише вздовж лінії зіткнення. Через розвиток ударних засобів, безпілотників, артилерії та розвідки фронт збільшується і в глибину, що ускладнює оборону та потребує більшої кількості підрозділів для прикриття, маневру, ротації й резерву.

“Коли фронт росте вшир і вглиб, арифметика невблаганна: потрібні нові військові частини”, – підсумував він.

Отже, формування нових бригад є відповіддю на військову потребу: армія має бути готовою до можливого розширення бойових дій, не послаблюючи ті напрямки, де українські сили вже стримують наступ противника.