Суди проти українських генералів набули широкого резонансу як в Україні, так і за її межами. Обговорення цього питання не вщухає, адже рішення про судові процеси щодо військового командування під час війни має серйозні наслідки для обороноздатності країни. Американський генерал Веслі Кларк, який уважно стежить за подіями в Україні та має багаторічний досвід військової служби та командував Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, висловив свою думку щодо цієї ситуації.
Західна модель військової юстиції
Веслі Кларк пояснив, що буде говорити не про бойові дії, а правові аспекти ведення війни. За його словами, система військового правосуддя в західних арміях сприяє підвищенню їхньої ефективності. Генерал переконаний, що Україні необхідно якомога швидше запровадити незалежну систему військового права. Українська армія потребує реформ у сфері військового права, оскільки нинішня система цивільного судочинства не відповідає сучасним викликам. Він також підкреслює, що у війні з Росією українці ведуть боротьбу не лише за власну державу, а й за майбутнє всієї демократичної спільноти.
Як зазначив Веслі Кларк, у західних арміях діє спеціальний кодекс професійної поведінки та військового правосуддя. Він наголосив, що існує чіткий розподіл між цивільними злочинами та військовими дисциплінарними порушеннями. У випадку порушень військових статутів, офіцери можуть бути переведені на інші посади або усунуті від командування. Однак, за його словами, вони не повинні піддаватися цивільному кримінальному переслідуванню за рішення, прийняті в бойових умовах.
Кларк заявив, що на Заході командири несуть відповідальність перед військовим керівництвом, а не перед цивільними судами. Якщо офіцер демонструє недостатню ефективність або допускає помилки, його можуть позбавити командування, що негативно позначиться на кар’єрі. Водночас він наголосив, що такі рішення не супроводжуються кримінальними справами, якщо не йдеться про воєнні злочини.
Радянська спадщина у військовому управлінні
Як підкреслив Кларк, система контролю над армією, яка існувала в Радянському Союзі, базувалася на політичному нагляді. Він нагадав, що в радянській армії військові комісари мали право відсторонювати командирів та відкривати кримінальні справи щодо них, що було частиною контролю Комуністичної партії над військовими фахівцями. На його думку, така практика суперечить принципам ефективного військового управління, оскільки рішення на полі бою повинні приймати професійні військові, а не політики.
Він зазначив, що у західних збройних силах ієрархія командування чітко визначена. Відповідальність розподіляється відповідно до рівня керівництва, і якщо підлеглий командир не виконав завдання, оцінюється не лише його робота, а й рішення вищого командування. Кларк заявив, що в американській армії командири мають змогу пояснити свої дії та довести обґрунтованість своїх рішень перед внутрішньою військовою комісією, яка визначає подальшу кар’єру офіцера.
Судові процеси над генералами під час війни
Як зазначив Кларк, у світовій військовій історії є приклади, коли командирів звільняли або відсторонювали від керівних посад за недостатню ефективність. Він навів приклад військової кампанії США в Іраку, коли одного з полковників морської піхоти усунули від командування через погане виконання завдань. Однак він наголосив, що це не супроводжувалося кримінальним переслідуванням, оскільки військові рішення розглядаються через призму професійної компетенції, а не як цивільні злочини.
“Розумію, що триває велика війна, але це не означає, що під час війни не можна покращувати свої збройні cили. Навпаки, це ще більш важливо.
Я не маю детальної інформації про конкретні обставини чи дії тих офіцерів, про яких ви мене запитуєте. Тому не маю права коментувати конкретну справу. Можу лише сказати, що, з погляду західних стандартів, ця процедура була би вкрай неправомірною”, – вважає Кларк.
Крім того, генерал заявив, що під час війни критично важливо зберігати мотивацію військових. Якщо командирів починають переслідувати цивільні суди за бойові рішення, це може підірвати довіру до керівництва та зменшити ініціативу офіцерів на полі бою. Він застеріг, що подібні судові процеси можуть призвести до деморалізації армії, оскільки командири боятимуться ухвалювати сміливі рішення через ризик юридичних наслідків.
“Коли в 2003 році США ввели свої війська до Іраку, полковника морської піхоти, який командував одним із полків і не виконував завдання належним чином, усунули від командування. Це стало кінцем його кар’єри, хоча його не звинуватили в боягузтві чи чомусь подібному. Суть полягає в тому, щоб мати найефективнішу армію, тому управління здійснюється на основі військового професіоналізму”, – зазначив генерал.
Відсутність військової юстиції в Україні
Як підкреслив Кларк, в Україні відсутня система військового правосуддя, і це суттєво ускладнює управління армією в умовах війни. Він наголосив, що у США існує спеціальна процедура оцінки офіцерів, де їхня ефективність аналізується комісіями з військових фахівців. Якщо офіцер не виконує своїх обов’язків, він отримує догану, відсторонення або звільнення з військової служби, однак це не перетворюється на кримінальне переслідування.
Генерал навів конкретний приклад:
“У Збройних силах США, якщо офіцер не виконує свої обов’язки, його можуть відсторонити від командування, після чого йому надходить рапорт про незадовільну ефективність виконання службових обов’язків. Також можлива догана. Ці покарання здатні зруйнувати кар’єру.
Раз на рік збирається рада офіцерів, яка оцінює роботу всіх офіцерів у збройних силах. Аналізують, чи були у них якісь помилки, чи були вони звільнені з посади командира, чи отримували рапорт про незадовільну ефективність виконання службових обов’язків.
Потім вони підлягають звільненню або відстороненню від служби в збройних силах.
Відбувається процедура, що називається “наказ про доведення причини” (Order to show cause). Офіцер має довести, чому його не повинні звільнити зі служби в збройних силах.
Він повинен написати остаточний лист-пояснення, щоб обґрунтувати свою позицію: чи його неправомірно відсторонили від командування, чи його керівник надав неправильні настанови, чи йому не надали необхідних ресурсів, чи завдання було неможливо виконати. Він має право навести всі аргументи, і їх розглянуть перед ухваленням рішення про можливе звільнення з військової служби”.
Кларк заявив, що Україна потребує створення аналогічної системи, яка дозволить оцінювати ефективність військових рішень без втручання цивільних судів. Він наголосив, що запровадження військового кодексу юстиції є важливим кроком для адаптації українських Збройних сил до стандартів НАТО.
“Мене дивує, що Україна, беручи участь у “Партнерстві заради миру” та інших програмах – ми працюємо з Україною вже приблизно 30 років, а у “Партнерстві заради миру” Україна перебуває трохи більше за цей строк – не реформувала свій Кодекс правосуддя. У вас немає окремої системи військового права. Але вам необхідно якнайшвидше створити щось подібне до нашої системи в Сполучених Штатах”, – зазначив генерал.
За словами Кларка, судові процеси над генералами можуть негативно вплинути на військову ефективність України. Він підкреслив, що багато українських офіцерів навчалися у США, Великій Британії та інших країнах НАТО, де діють чіткі принципи військового правосуддя. Якщо ці офіцери побачать, що їхніх колег переслідують у цивільних судах за військові рішення, це може спричинити втрату довіри до командування та зменшення ініціативи серед молодших офіцерів.
Кларк заявив, що Україні необхідно якнайшвидше реформувати військову юстицію та створити механізм, який дозволить оцінювати дії командирів у межах військового права. Він підкреслив, що це сприятиме не лише підвищенню ефективності армії, а й відповідатиме міжнародним стандартам ведення війни.
Генерал Кларк вважає, що війна вимагає швидких та ефективних рішень, і судові процеси проти військових командирів можуть зашкодити обороноздатності України.
