Указ Путіна про збільшення армії передбачає мобілізаційні заходи на окупованих територіях України: Ігор Тишкевич

Останніми роками військово-політична ситуація в Росії залишається однією з найгарячіших тем на міжнародній арені. В умовах тривалих військових дій в Україні, політика Кремля набуває нових відтінків, що демонструє як внутрішні проблеми, так і стратегічні амбіції. Указ Путіна про збільшення чисельності збройних сил Росії став черговим сигналом не лише для міжнародної спільноти, але й для самого російського суспільства. Це рішення одразу ж викликало ряд запитань: як це вплине на боєздатність армії? Чи є це прямим визнанням необхідності розширення військових ресурсів через складнощі на фронті? І головне — як Кремль планує реалізувати ці зміни в умовах, коли російське суспільство втомлене війною, а ресурси обмежені?

Збільшення чисельності армії, з одного боку, виглядає як посилення військової потужності країни. Однак на практиці воно не завжди веде до реального приросту бойової сили. За умов сучасної війни, кількість — не завжди означає якість, і тут стає очевидним, що Кремль не просто намагається збільшити армію, а створює нові механізми для залучення ресурсів, зокрема на окупованих територіях. Тому розуміння того, як реалізується цей указ і які його справжні наслідки для Росії та міжнародної спільноти, є надзвичайно важливим.

Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” Українського інституту майбутнього вважає, що не слід чекати значного збільшення числа новобранців у російській армії. Чисельність армії може зростати, але це не означає, що Росія готова повністю набирати нових контрактників. Натомість Кремль використовує інші методи для поповнення своїх сил.

“Покривати цю різницю можна шляхом переведення строковиків на контракт (що вже відбувається досить активно), а також мобілізаційних заходів на окупованих територіях України.

Останнє є абсолютно непомітним для “звичайного жителя РФ”, адже в його сприйнятті є “Росія” і є “нові території”, які “не зовсім Росія”. І скільки людей там відправлять на забій, йому байдуже. А формально, Кремль встиг оголосити ці території своїми. Отже, можна масово забирати українців і відправляти їх на фронт, воювати проти України. Щоб потім на зовнішніх майданчиках згадати старе пропагандистське кліше про “громадянську війну на українських теренах”.

Залишається друга частина – це демонстрація деяких мобілізаційних заходів для середнього росіянина. Щоб і на фронт не потрапити, але й форму одягнути. Адже пересічного росіянина лякає відсутність реакції Кремля на події у Курській області. Демонстрація втрати статусу “великої держави” чи демонстрація слабкості — це удари з основ світосприйняття населення РФ”, – наголошує експерт

За словами Тишкевича, ще одним аспектом указу Путіна є створення мобілізаційних заходів для внутрішнього споживача. Середній росіянин боїться потрапити на фронт, але хоче бачити, що влада робить кроки для захисту країни. Щоб заспокоїти населення, Кремль пропонує створення “збройних загонів”, що складаються з громадян, які перебувають у мобілізаційному резерві, але насправді залишаються вдома.

Вони формально допомагають силовикам у прикордонних областях, виконуючи певні функції, але фактично не беруть активної участі в бойових діях. Це дозволяє губернаторам зберегти трудовий потенціал регіонів, а Кремлю — підготувати потенційних мобілізованих, які в майбутньому можуть бути відправлені на фронт, коли мобілізацію оголосять офіційно.

“І тут, того ж дня, приходить ще одна новина. Даю цитату “Уряд РФ підтримав законопроєкт про право глав регіонів створювати збройні загони для охорони порядку й допомоги силовикам у період воєнного стану”.

Простіше кажучи, в суб’єктах Федерації, на додаток до територіальної оборони, у прикордонних областях створюються державні унітарні підприємства. У які рекрутуються громадяни, котрі перебувають у “мобілізаційному резерві ЗС РФ”. Тобто ті, хто міг би потрапити під мобілізацію. Але насправді вони залишаються вдома і кілька днів на тиждень виконують функції сприяння силовим структурам.

Для населення це демонстрація деяких дій, поява нових ряджених у формі. Для губернаторів є можливість зберегти трудовий потенціал регіону. А для Кремля, коли мобілізацію таки оголосять (а це цілком можливо), готовий і відібраний контингент для відправлення на фронт”, – вважає експерт.