Нам потрібний Уряд Національного Порятунку або Уряд Національної Єдності: експертна думка Анатолія Бойка

Вже очевидно, що одним із головних питань, що стає в українському і світовому суспільстві після 20 травня, є легітимність української влади. Весь цивілізований світ проігнорував питання щодо перевиборів в Росії, але, безперечно, спроба РФ винести тему нелегітимності української влади вплине на статус України на міжнародній арені.

Свою думку щодо вирішення цієї проблеми висловив в ексклюзивному інтерв’ю ІА “ФАКТ” відомий український громадський діяч Анатолій Бойко, який уже понад двадцять років очолює обласну організацію Комітетів виборців України. І КВУ, і особисто Анатолій Бойко добре відомі в Україні та мають дуже високий рівень довіри.

Пане Анатолію, як, на Ваш погляд, можна оперативно вирішити проблему легітимності влади в Україні після 20 травня під час війни, і разом із цим провести її перезапуск?

“З одного боку, справді, існує юридична проблема щодо легітимності президента Зеленського після 20 травня. Є різні погляди на цю проблему легітимності. Найкраще було б, звісно, якби президент рік тому звернувся б до Конституційного суду. За цей час суд виробив би легітимне рішення. Я розумію, що тоді, по-перше, було очікування успішного наступу, а по-друге, гадаю, у Президента не було впевненості у рішенні Конституційного суду. Існували побоювання в оточенні Президента, що Конституційний Суд може ухвалити рішення про передачу після 20 травня 2024 року владі голові Верховної Ради. А це, звісно, не влаштовувало команду Президента Зеленського.

Загалом тягнули, тягнули, а зараз уже немає часу і на це. Крім того, зараз існує питання із загальним рівнем довіри та рейтингом Президента. Картина не надто сприятлива. З іншого боку, у ситуації війни провести адекватні вибори неможливо, а якщо навіть вони будуть проведені, то вибори виглядатимуть скоріше профанацією, ніж справжніми виборами. І, зрозуміло, викликують ще більше обурення, аніж просто припинення повноважень Президента.

На мій погляд, у цій ситуації ідеальним рішенням було б створення Уряду Національного Порятунку чи Уряду Національної Єдності – уряду, який об’єднує основні політичні сили суспільства для вирішення тих проблем, які поставила перед Україною агресія Росії. Створення даного уряду вирішує одночасно два завдання: по-перше, це дозволить Президенту розділити відповідальність за те, що відбувається в країні, з усіма парламентськими політичними партіями, за винятком, зрозуміло, проросійських. Ну, щось подібне до того, що було зроблено в Ізраїлі: країна перебуває в небезпеці і треба об’єднатися, щоб дати відсіч агресору. І Президент, зрозуміло, запрошує всіх основних політичних гравців об’єднатися перед агресією Росії.

По-друге, це дозволяє розділити відповідальність та значно посилити легітимність верховної влади у країні. Ми маємо парламентсько-президентську республіку, і подібний крок повертає нас до тієї структури конституційної влади, яка спочатку в ній була закладена. Створюється Уряд Національної Єдності, до якого мають увійти представники всіх політичних сил, представлених у парламенті, крім проросійських, очевидно.

Потрібно чітко розуміти, що найважливішим питанням створення даного уряду є коло його повноважень. Нинішній Кабмін не є самостійним органом влади, а суто номінальним – все вирішує офіс президента. Це найгрубіше порушення Конституції. У разі створення Уряду Національної Єдності він має отримати реальні повноваження та бути незалежним і самостійним органом влади. Уряд Національної Єдності має взяти на себе реальну відповідальність за те, що відбувається в країні, і, що важливо, мати для цього необхідні повноваження.

Уряд затверджується Верховною Радою, як це передбачено Конституцією. Щодо Верховної Ради питань немає – у Конституції чітко та явно записано, що Верховна Рада діє до обрання нового складу Верховної Ради. У повноваженнях Президента залишається те, що закладено у Конституції: міністерство оборони та закордонних справ, а також він залишається і в країні, і за кордоном символом нашої боротьби. При цьому питання легітимності діяльності Президента багато в чому знімаються, оскільки виконавча влада буде в руках легітимного уряду, створеного Верховною Радою. І найважливіше: суспільство чекає на певне перезавантаження влади, і подібне рішення могло б частково суспільство задовольнити.

Ключове питання у створенні такого Уряду Національної Єдності – воно має мати реальні повноваження. І саме тому я думаю, що ймовірність того, що команда Президента піде на такий крок, дуже невелика. Але в ситуації, коли Росія зараз намагатиметься розкручувати тезу про нелегітимність Президента Зеленського, а реальні вибори у нас під час війни неможливі – це один із найкращих виходів із ситуації. Я вважаю, що це найбільш реальний варіант виходу з цього конституційного безвиході легітимності. Це дозволить з одного боку зняти питання щодо легітимності президентської влади, з дугою – повернутися до Конституції та провести часткове перезавантаження влади. Оновити коло людей, які приймають рішення. На мій погляд, це конче необхідно”.

Нажаль, рівень довіри до нашої влади все більше знижується. В чому причина системної кризи в Україні?

“Так, я згоден з тими, хто каже, що довіра виборців до Верховної Ради ще менша, ніж до Президента. І тут треба розуміти, що у нас не залишилося добрих варіантів. На мій погляд, цей варіант найкращий: з одного боку, він вибиває аргументи Кремля про нелегітимність української влади, з іншого дозволяє нам уникнути двох крайнощів між черговим Майданом чи виборами під час війни. Ситуація в країні є досить вибухонебезпечною. Це один момент.

З іншого боку, Верховна Рада завжди має рівень довіри виборців до себе нижчою, ніж у президента. Але найголовніше: адже ніхто не каже, що до складу Уряду Національної Єдності мають увійти Порошенко, Тимошенко і так далі – ті люди, які засідають у Верховній Раді. Це не обов’язково. Головне, щоб ті, хто увійдуть до Уряду, були делеговані партіями, які представлені у Верховній Раді. І важливо, щоб Верховна Рада за них проголосувала. А уряд може бути повністю технократичним. Це можуть бути люди, які абсолютно не пов’язані з політикою і, навіть, із Верховною Радою.

Головна причина системної кризи в країні, на мою думку, полягає у тому, що зараз у нас центр влади один, і він виключно монопольний. І нічия інша думка там не має значення. А процедура вироблення та ухвалення рішень не має нічого спільного з Конституцією: за фактом усі рішення зараз виробляються в офісі Президента. А за Конституцією ми є парламентсько-президентською республікою, а не президентсько-парламентською, і всі рішення маємо вироблятися за зовсім іншою процедурою. Мало того, у нас не просто президентсько-парламентська, у нас за фактом суперпрезидентська республіка. Створення коаліційного Уряду Національної Єдності дозволило б диверсифікувати ухвалення рішень, щоб дії уряду були більш збалансовані.

До такого уряду Національної Єдності можуть увійти люди, делеговані партіями, які мають громадську підтримку та довіру суспільства. Я, наприклад, хотів би бачити міністром оборони Тараса Чмута – голова Фонду “Повернись живим”. Я Тараса знаю багато років, ще із громадської мережі “Опора”. Людина довів, підтвердила на практиці за всі ці роки, що переживає, вболіває за справу і має системність. Він бачить, як будувати обороноздатність країни. Я говорю про таких людей, але він не є депутатом Верховної Ради. Я передусім маю на увазі саме таких людей.

Ну, і третій аспект цього рішення полягає в тому, що незалежно від рівня довіри в Україні у Верховній Раді, юридично вона все одно є легітимною, що знімає всі підстави для кремлівської пропаганди про нелегітимність Президента та Уряду України. Звичайно, про легітимність Президента може ще бути дискусія, але це матиме вторинне значення, оскільки центр влади – Уряд Національної Єдності буде абсолютно легітимним”.

Леонід Штекель