Світові тенденції свободи слова: загрози для журналістів і зміни медіапростору за останні роки

Світові медіа опинилися під потужним тиском різноманітних загроз, які охоплюють фізичну безпеку журналістів, економічну стабільність медіаорганізацій та юридичні рамки роботи журналістів. ЮНЕСКО опублікувало звіт «Світові тенденції у свободі слова і розвитку медіа», який охоплює останні чотири роки та містить кількісний аналіз стану свободи слова у поєднанні з експертними оцінками. Документ свідчить про системне зниження глобального індексу свободи слова та збільшення проявів самоцензури серед журналістів, а також вказує на нові виклики, пов’язані з цифровим середовищем, дезінформацією та генеративним штучним інтелектом.

Основні тенденції та загрози

Звіт ЮНЕСКО фіксує падіння глобального індексу свободи слова на 10% у період з 2012 по 2024 рік, що є історично низьким показником і порівнянним лише з часами Першої світової війни, прелюдією до Другої світової та кінцем 1970-х років під час Холодної війни.

Поряд з цим зафіксовано збільшення самоцензури на 63%, що проявляється в уникненні висвітлення тем, пов’язаних із корупцією, порушеннями прав людини та шкодою довкіллю. Дослідники зазначають, що саме такі тенденції змінюють структуру журналістської роботи та впливають на якість інформування громадськості.

Крім того, урядові обмеження щодо медіа зросли на 48%, включаючи посилене цифрове спостереження та використання «правових воєн», спрямованих на контроль контенту. Фізичні загрози також залишаються значними: у період між 2022 та 2025 роками було вбито 185 журналістів, що на 67% більше порівняно з попереднім періодом.

Особливо вразливими є жінки-журналістки, 75% з яких зазнають онлайн-насильства, та журналісти, що висвітлюють екологічні питання; за даними ЮНЕСКО, між 2009 і 2023 роками зафіксовано 749 нападів на екологічних репортерів, із різким зростанням останніми роками.

Вплив цифрових технологій і дезінформації

ЮНЕСКО також виділяє роль генеративного штучного інтелекту та дезінформації у сучасному медіапросторі. Хоча технології відкривають нові можливості для вираження думок, вони водночас посилюють поширення неправдивої інформації та підривають довіру до журналістики.

Особливо це проявляється у передвиборчі періоди, коли дезінформація здатна впливати на громадську думку та підривати цілісність медіаекономіки.

Економічна стійкість журналістики продовжує руйнуватися: три глобальні цифрові платформи контролюють половину світових рекламних доходів, водночас як незалежні та професійні медіа стикаються зі значними труднощами у забезпеченні фінансової стабільності.

Ініціативи ЮНЕСКО для підтримки медіа

У відповідь на ці виклики ЮНЕСКО зосереджує свою діяльність на трьох основних напрямках. Перший — це захист життєздатності медіа через фінансування, інновації та цифрову трансформацію. Другий — зміцнення глобальної співпраці щодо регулювання цифрових платформ, що охоплює понад 120 регуляторних органів у світі. Третій напрямок — підвищення медіа- та інформаційної грамотності громадян, що дає змогу критично оцінювати інформаційні потоки та безпечно взаємодіяти з цифровим середовищем.

За останній рік ЮНЕСКО навчило понад 10 500 журналістів та творців контенту з різних країн, що сприяє формуванню більш стійкого медіапростору та розвитку критичного мислення серед громадян.

Опублікований звіт демонструє, що свобода слова і безпека журналістів у світі перебувають під постійним тиском, а економічні й цифрові фактори здатні серйозно впливати на діяльність медіа. Водночас дослідження підкреслює необхідність міжнародної координації та підтримки професійної журналістики для збереження громадянського простору, розвитку критичного мислення та забезпечення правди у публічному дискурсі.