Потік прямих іноземних інвестицій до країн, що розвиваються, скоротився до найнижчого рівня з 2005 року на тлі зростання кількості торгівельних бар’єрів у світі. Цей показник є ключовим фактором економічного розвитку та підвищення добробуту населення. Про це йдеться у новій доповіді Світового банку.
“Те, що ми бачимо, є результатом державної політики. Не випадково, що прямі іноземні інвестиції падають до нових мінімумів одночасно з рекордно високим державним боргом”, — заявив головний економіст і старший віцепрезидент групи Світового банку Індерміт Гілл.
Гілл пояснив, що в останні роки уряди по всьому світу зосереджувалися на створенні нових бар’єрів для інвестицій і торгівлі, тоді як мали б їх зменшувати. Згідно з підсумками 2023 року — останнього, за який зібрано повні дані для аналізу, — країни, що розвиваються, залучили лише $435 млрд прямих іноземних інвестицій, що стало найнижчим показником з 2005 року. Подібна тенденція скорочення спостерігається також у розвинених країнах.
При цьому ці дані не враховують останніх змін, пов’язаних із запровадженням нових торгівельних бар’єрів адміністрацією США та відповідною реакцією в інших країнах. У зв’язку з цим з 30 червня по 3 липня в Севільї (Іспанія) відбудеться зустріч представників урядів, міжнародних організацій, установ та приватного сектору, на якій обговорюватимуть шляхи мобілізації фінансування для досягнення ключових цілей розвитку.
Світовий банк планує представити аналітичний звіт щодо політики, яка необхідна для досягнення цих цілей в умовах уповільнення економічного зростання, рекордного держборгу та скорочення обсягів міжнародної допомоги. Послаблення інвестиційних обмежень має стати ключовим елементом цієї політики.
Раніше Світовий банк знизив прогноз глобального економічного зростання на 2025 рік до 2,3% через посилення торгівельних бар’єрів та зростання невизначеності для більшості економік. Таким чином, цьогорічне зростання стане найповільнішим із 2008 року, якщо не враховувати періоди рецесій.
Водночас Міжнародний валютний фонд прогнозує, що до 2030 року державний борг у світі зросте майже до 100% глобального ВВП через американські імпортні мита та уповільнення темпів економічного розвитку.
