Telegram-окупація: як ШІ та боти моделюють підтримку “русского мира” в коментарях (дослідження Atlantic Council)

Окупація Росією східних і південних територій України від початку супроводжувалася системною інформаційною експансією, метою якої було формування у мешканців окупованих регіонів лояльності до окупаційної влади та дискредитація українського уряду. Telegram – найпопулярніша цифрова платформа в Східній Європі – став ключовим інструментом для реалізації цієї стратегії.

У спільному звіті аналітичних центрів OpenMinds та Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень при Atlantic Council було проаналізовано діяльність понад 3600 автоматизованих облікових записів у Telegram. У період із січня 2024 року до квітня 2025 року ці акаунти залишали коментарі під постами в каналах, орієнтованих на українців, які живуть під російською окупацією. Вони не просто дублювали загальноросійську пропаганду, а формували локалізований контент, пристосований до потреб і контексту конкретних регіонів.

Усі виявлені коментарі можна умовно поділити на три основні типи меседжів, кожен із яких виконує свою роль у просуванні російської інформаційної стратегії.

Першу групу становлять відверто проросійські повідомлення, що акцентують на перевагах російської армії, культури, соціальної політики чи “миротворчої” ролі Росії. Вони покликані сформувати позитивний образ окупаційної влади як стабілізуючої та цивілізуючої сили.

Друга категорія – антиукраїнські меседжі, спрямовані на дискредитацію українських інституцій. У них часто з’являються звинувачення на адресу Збройних сил України, спроби підважити довіру до українського уряду, демократії чи західного курсу країни.

Третій тип – так звані “антивоєнні” повідомлення, які на перший погляд закликають до миру, але фактично просувають наратив капітуляції. У таких дописах фігурують меседжі на кшталт “мир будь-якою ціною” або твердження, що Україна є “жертвою Заходу”, що лише продовжує війну.

Ці три інформаційні лінії нерідко переплітаються, створюючи у користувача враження, що підтримка Росії – це розумний, мирний і цивілізований вибір, а спротив – марний, радикальний і небезпечний.

Ілюзія згоди: як працює адаптивна пропаганда в Telegram

Особливістю бот-мережі є її адаптивність: контент змінюється відповідно до подій (наприклад, відключення води чи світла), а також активізується у відповідь на кризові ситуації. Часто коментарі були згенеровані із застосуванням ШІ – вони містили стилістичні та мовні аномалії, надмірну формальність або неприродні конструкції.

Окрема увага приділяється каналу доступу до інформації. На окупованих територіях діє жорсткий контроль над телекомунікаціями – блокування українських телеканалів, перехід на російських провайдерів, обмеження мобільного інтернету. Через це Telegram, який дозволяє відносну анонімність і швидкий доступ, став фактично єдиним відкритим майданчиком, де точиться інформаційна боротьба.

Аналітики наголошують: контент, орієнтований на окуповані території, акцентує не лише на дискредитації України, але й на нав’язуванні образу Росії як нібито “нормального і турботливого” адміністратора. Це має створити враження місцевої згоди з окупацією, навіть якщо ця згода – ілюзія, сформована через пропаганду.

Чому саме коментарі стали інструментом російської пропаганди в Telegram

У середовищі, де контроль над інформацією є критично важливим, коментарі – навіть автоматизовані та неавтентичні – відіграють ключову роль у створенні ілюзії громадської згоди. Це явище, яке дослідник Семюел Вуллі називає «виробництвом консенсусу», полягає в тому, що масова кількість коментарів із певним меседжем може переконати інших користувачів, що така точка зору є домінантною або “загальноприйнятою”.

Цей ефект посилюється через механізм, відомий як «спіраль мовчання» (теорія Елізабет Ноель-Нойманн). Люди, які бачать переважання однієї точки зору – навіть якщо воно створене штучно – часто утримуються від висловлення протилежної позиції, побоюючись соціального осуду чи ізоляції. Таким чином, штучне “переважання” думки автоматично пригнічує альтернативні голоси, а згодом – формує мовчазну згоду.

У випадку з окупованими територіями України це особливо ефективно. Місцеві Telegram-чати, переповнені проросійськими коментарями від ботів, створюють враження масової підтримки окупації. У результаті патріотично налаштовані мешканці не лише втрачають доступ до альтернативних джерел інформації, а й поступово перестають висловлювати власну позицію.

Telegram – ідеальний інструмент для таких дій. Через відсутність загальної стрічки новин користувачі бачать лише контент обраних каналів. Тому замість створення власної аудиторії, боти “вклинюються” в активні обговорення, не потребуючи репутації чи довіри. До того ж, облікові записи коментаторів дешеві й легко відновлювані, навіть якщо їх виявляють і блокують.

Тож, коментарі як інструмент пропаганди мають подвійну силу: вони водночас імітують загальну згоду і придушують незгоду. Саме ця динаміка і робить їх одним із найефективніших засобів інформаційного контролю на окупованих територіях.

Проросійська пропаганда: меседжі турботи й стабільності

Пропагандистські коментарі, виявлені на Telegram-каналах, що орієнтовані на мешканців окупованих територій, мали чітко виражену спрямованість на створення образу Росії як ефективної, стабільної й навіть благодійної сили. Ці меседжі варіювалися від абстрактної похвали “великій державі” до точкового висвітлення “позитивних змін” на місцях.

Аналітики виділяють два основні рівні такого контенту. Перший – загальнонаціональні меседжі: підтримка Путіна, возвеличення російської армії, акценти на єдності народу та згадки про геополітичні успіхи, зокрема союз із Китаєм, Індією чи країнами Африки. Другий рівень – локальний, націлений на мешканців окупованих регіонів, де увага зосереджувалася на “турботі” держави: ремонтах доріг, забезпеченні ліками, покращенні зв’язку, виплатах, наданні робочих місць чи роботі комендантської години як засобу “захисту населення”.

Саме на окупованих територіях частка таких позитивно забарвлених проросійських повідомлень була майже вдвічі вищою, ніж на інших платформах, де також діяли боти. Зокрема, навесні 2024 року (березень–квітень) обсяги “позитивної” пропаганди в Telegram-чатах зросли особливо різко, що може вказувати на сплановану інформаційну кампанію, приурочену до конкретних подій чи рішень окупаційної адміністрації.

Це підтверджується також структурним аналізом бот-мережі: окрема група акаунтів була створена виключно для цілеспрямованої роботи з аудиторією на окупованих територіях. Їхня активність була майже повністю присвячена саме просуванню меседжів про “відновлення” і “нормалізацію” – від подачі електрики до відкриття нових лікарень чи створення робочих місць.

Цікаво, що навіть ці акаунти, попри наголос на позитивному образі Росії, не оминули й критики України. Втім, на відміну від відверто антиукраїнських кампаній, їхній фокус був скоріше на саморекламі Росії, ніж на демонізації противника. Такі меседжі, вплетені в щоденні інформаційні потоки, працюють на формування враження: життя під окупацією нібито не лише стабілізується, а й покращується завдяки зусиллям “нової влади”.

Антиукраїнські та антизахідні наративи

Окрему групу становили повідомлення, спрямовані на дискредитацію України та її західних партнерів. Основною мішенню залишався президент Зеленський – його образ у бот-мережах систематично піддавався атакам через звинувачення у корупції, наркозалежності та узурпації влади. Такі повідомлення становили приблизно кожен шостий коментар.

Паралельно поширювалися й ширші антиукраїнські меседжі: звинувачення у нацизмі, тероризмі, обстрілах мирного населення. Мета – делегітимізувати українське керівництво та зняти відповідальність з Росії за війну.

Антизахідна риторика зображувала Захід як головного підбурювача конфлікту, зацікавленого у війні задля прибутку від постачання зброї. США, Велика Британія та НАТО були представлені як бенефіціари й фактичні винуватці війни, а Україна – як безвольний виконавець їхньої волі. Часто згадувалися західні політики, зокрема Джо Байден, Борис Джонсон, Дональд Трамп, а також Ілон Маск – для підсилення меседжу про геополітичний цинізм Заходу.

Мапа дезінформації: які сайти просувають боти в Telegram

Дані, які бачимо на інфографіці, свідчать про чітко спрямовану інформаційну кампанію з боку російських бот-мереж у Telegram. Із 10 найбільш лінкованих сайтів дев’ять – це ресурси, пов’язані з офіційною чи провладною російською медіасистемою. Абсолютним лідером за кількістю згадок є fedpress.ru – регіональне інформагентство з лояльною до Кремля редакційною політикою. За ним ідуть такі великі рупори державної пропаганди, як iz.ru (Ізвестія), ria.ru (РИА Новости), kremlin.ru (офіційний сайт президента РФ) і tass.ru (ТАСС).

Цікавою і дещо неочікуваною є поява nytimes.com – єдиного неросійського джерела у списку. Це може свідчити або про спроби ботів легітимізувати свої наративи посиланням на західні ЗМІ, або про маніпулятивне використання матеріалів The New York Times в пропагандистському контексті.

Загалом, структура посилань демонструє, що боти активно цитують ресурси, які забезпечують контрольований і централізований інформаційний потік, з метою просування вигідних Росії тез або дезінформації. Водночас вони намагаються маскуватися під “інформування” чи “аналітику”, подаючи посилання на начебто авторитетні джерела. Така поведінка – ознака інформаційної війни, де Telegram є одним з основних інструментів впливу.

Отже, дослідження Atlantic Council засвідчує, що Telegram-коментарі, які продукують боти, стали важливою частиною російської стратегії інформаційної інтеграції окупованих територій у “русский мир”. Вони працюють на підрив української державності у мізках людей, обмежених у доступі до альтернативної інформації. Розуміння цієї практики критично важливе для успішної реінтеграції українських регіонів після деокупації.