Тіні Кремля над Бухарестом: чи загрожує Україні перемога Георгеску в першому турі виборів

Шокуюча політична ніч у Румунії. Проросійський ультраправий політик Келін Георгеску несподівано виходить до другого туру виборів на посаду глави держави в Румунії – країні, що є членом НАТО. Цей безпартійний популіст відомий своїми антизахідними заявами та симпатіями до румунських фашистів часів Другої світової війни. Йому не надавали платформу традиційні ЗМІ, Георгеску був обділений увагою журналістів. Між тим, він досягнув значного успіху, користуючись платформою TikTok.
У першому турі Георгеску обійшов прем’єр-міністра Марчела Чолаку, представника Соціал-демократичної партії, який посів друге місце. Вирішальний тур виборів між претендентами на найвищу посаду в Румунії відбудеться 8 грудня – через тиждень після парламентських виборів.
Румунський народ “прокинувся”
Країна-член ЄС, Румунія, з населенням близько 19 мільйонів осіб, є одним із найбідніших регіонів Європи. На півночі вона межує з нашою країною. Тож війна, що розгортається фактично поруч, не може не впливати на політичні настрої в Румунії, зокрема під час виборчих кампаній. Російсько-українська війна стає плідним підґрунтям для популістської риторики і тригерів, які зачіпають страхи і тривоги електорату.
У ніч після виборів проросійський кандидат Келін Георгеску провів пресконференцію, яку транслювали у Facebook. Він заявив, що “румунський народ прокинувся” і висловив своє бажання “більше не стояти на колінах, не бути під вторгненням і не відчувати приниження”. Георгеску натякнув, що економічна нестабільність та прагнення до змін спонукали виборців підтримати його. Він додав: “Сьогодні ввечері румунський народ закликав до миру”, що багато хто сприйняв як натяк на готовність до компромісів з Росією в контексті її агресії проти України.
TikTok як новий тренд політичної комунікації
У сучасній політиці популізм залишається потужним інструментом залучення виборців, особливо в країнах, де економічна нестабільність і суспільні розчарування створюють сприятливий ґрунт для поширення радикальних ідей. Нові технології та соціальні мережі, зокрема TikTok, стають платформами для донесення цих ідей до широкої аудиторії.
З поширенням вірусного передвиборчого контенту мережею TikTok політтехнологи і пов’язують успіх Келіна Георгеску на президентських виборах у Румунії. Його не підтримували традиційні ЗМІ, він не мав підтримки і серед істеблішменту. Більше того, він не мав чіткого порядку денного, з яким зазвичай заходять кандидати на президентське крісло. Між тим він мав акаунт у TikTok, і це дозволило йому здобути значну популярність серед виборців. Платформа, яка асоціюється здебільшого з молодіжною аудиторією, стала ефективним засобом поширення його антизахідної риторики та популістських меседжів. Достатньо переглянути коментарі, щоб переконатися, що тригери Георгеску спрацювали. “Найбожественніша людина, я поважаю і ціную його, я голосую за нього, він є нашим прикладом для наслідування в житті, дай йому Бог представляти Румунську країну”; “Боже помагай!!! Я сподіваюся, що ми всі відкриємо очі і станемо з вами, дякую вам за ваш патріотизм”; “Допоможи Бог, пане президенте, я голосую за вас тут, в Англії”; “Хоча в селах багато людей похилого віку вас не знають, нехай Вам Бог помагає” – сотні тисяч коментарів такого типу під відео Георгеску зайвий раз довели ефективність вірусного контенту, заснованого на електоральних очікуваннях. “Чинник незнайомця” також зіграв свою позитивну роль: від тих, хто є новим і маловідомим, люди зазвичай очікують більшого, ніж від тих, чиї дії та рішення вже відомі та зрозумілі.
За місяць перед виборами Георгеску швидко став вірусним на TikTok, як доводить аналіз видання G4Media. Він набрав десятки тисяч нових підписників, сотні тисяч переглядів на старих відео. Активізував появу на нових подкастах і “шоу” на TikTok, які відомі в андеграунді мережі, але залишаються невідомими для аудиторії, що споживає традиційні медіа. Один з прикладів: інтерв’ю в подкасті інфлюенсера Годжіри зібрало понад 70 000 переглядів на YouTube всього за 2 дні.
Журналісти пояснюють популярність Георгеску на TikTok численними тегами з його ім’ям, які з’являються в коментарях до випадкових постів про президентські вибори. Найбільше таких коментарів можна побачити під постами кандидатів Елени Ласконі та Мірче Геоане, тоді як під публікаціями Марчела Чолаку та Ніколае Чука їх немає. У випадку з Ласконі, алгоритм TikTok навіть почав пропонувати ім’я Георгеску у пошуковій панелі коментарів на відео з понад 900 000 переглядів, хоча в самому відео його не згадано. Це сталося через те, що алгоритм асоціює часто вживані фрази у коментарях з пошуковими запитами.
Отже, Георгеску використав TikTok не просто як платформу, а як інструмент формування нової політичної реальності. Завдяки емоційним і соціальним тригерам він побудував міцний зв’язок з виборцями, використовуючи формат, який легко адаптується до сучасних інформаційних потреб.
Зокрема, Георгеску часто наголошував на загрозах, з якими нібито стикається Румунія, зокрема на “зовнішньому втручанні”, “економічній залежності” та “загрозі втрати національної ідентичності”. Такі меседжі активно поширювалися у коротких відео, де використовувалися драматичні візуальні ефекти та музика для підсилення відчуття небезпеки.
Тривожний сигнал для України
Постать Георгеску та його риторика є тривожним сигналом для нашої країни, адже зростання популярності проросійських політиків у сусідніх державах може вплинути на регіональну підтримку Києва. Суспільні настрої в Румунії, особливо серед прихильників правих і радикальних ідей, можуть бути використані для послаблення європейської єдності щодо підтримки України у війні проти агресора.
За результатами першого туру виборів Георгеску отримав 22% голосів, випередивши прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який набрав близько 20%. При цьому голоси румунів за кордоном ще не враховані, але попередні підрахунки показують, що серед діаспори підтримка Георгеску значно вища. Це явище схоже на ситуацію в Молдові, де голоси діаспори часто мають вирішальне значення у виборах. Утім, для Кишинева підтримка діаспори мала прямо протилежне значення: діаспоряни принесли перемогу чинному проєвропейському президенту Майї Санду, адже голоси за кордоном дозволили опозиційним кандидатам обійти проросійських фаворитів. Натомість румунська діаспора схиляється до проросійських сил.
Праворадикальні сили консолідуються
“Кандидат від крайньої правих несподівано очолив президентські перегони в Румунії”, — так на вихід у другий тур Георгеску відреагував міжнародний новинний телеканал France 24. “Шок у Румунії: Келін Георгіску, ультраправий критик НАТО, очолив президентські перегони“, — повідомило The Guardian. “Георгеску, який назвав протиракетний щит НАТО “ганьбою дипломатії”, ймовірно, зустрінеться в другому турі з лівим прем’єр-міністром Марселем Чолаку”, — написало авторитетне британське видання. “Ультраправий кандидат шокуюче лідирує на президентських виборах у Румунії“, — зазначає ВВС.
Джордже Сіміон, лідер праворадикальної партії AUR, який посів четверте місце з 14% голосів, уже заявив про підтримку Георгеску у другому турі. Така консолідація праворадикальних сил виявляє спроби політичних груп здобути вплив, використовуючи радикальну риторику та емоційні заклики.
Третє місце у виборах посіла кандидатка від консервативно-ліберальної реформаторської партії Олена Ласконі, яка отримала близько 19%. Її нейтралітет у виборі між Георгеску та Чолаку підкреслює розкол у суспільстві, коли виборці шукають баланс між традиційними політичними силами і новими, але часто радикальними альтернативами.
Наслідки для України
Келіна Георгеску часто критикують за його проросійські заяви та скептичне ставлення до НАТО і ЄС. У 2020 році він назвав Володимира Путіна одним із небагатьох “справжніх лідерів” у світі, підкресливши, що російський президент “щиро любить свою країну”.
У 2021 році Георгеску висловив думку, що НАТО не буде захищати своїх членів у разі російської агресії.
У передвиборчій кампанії Георгеску використав тригери, які “зайшли” великим сегментам електорату. Він вміло використав поширене в деяких групах розчарування західними структурами, такими як ЄС і НАТО, звинувачуючи їх у “втручанні” в румунські справи. Це особливо зрезонувало серед виборців, які відчувають економічну нестабільність або скептично ставляться до глобалізації.
Якщо Георгеску переможе, це може вплинути на зовнішню політику Румунії та її ставлення до України. З огляду на його проросійські заяви та критику західних цінностей, Україна може втратити важливого сусіда, який наразі є надійним партнером у Чорноморському регіоні. Це також посилить вплив Росії, яка може використати цей результат для розхитування європейської єдності.
Перегони за президентське крісло в Румунії привертають увагу далеко за межами країни. Румунія, яка має понад 600 км кордону з Україною, відіграє ключову стратегічну роль для західних союзників, адже тут розташована військова база НАТО, тут проходять маршрути для транспортування мільйонів тонн українського зерна. Завдяки Румунії працює в нашій країні передана батарея Patriot.