Сьогодні сумна дата — 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Тисяча безсонних ночей і тривожних ранків. Тисяча днів хвилювань за найдорожчих. Тисячі сигналів повітряної тривоги.
Тисячі втрачених життів і зруйнованих мрій. Тисячі вікон, що більше не дивляться у світ, і будинків, що втратили своїх мешканців. Тисячі випробувань, які змінили нас назавжди.
Але водночас — тисяча світанків, що приходять після найтемнішої ночі. Тисячі теплих обіймів і слів підтримки. Тисячі нових зустрічей, знайомств і безпечних куточків, створених спільними зусиллями. Тисяча доказів того, що навіть у найважчі часи людяність і сила духу перемагають.
Нині не час для урочистостей. Війна триває… Тому в нашій інфографіці – лише цифри, які говорять самі за себе.
Люди і території
Актуальний звіт ООН фіксує статистику жертв серед цивільних. Йдеться про 12162 загиблих і 26919 поранених. Найбільше цивільних громадян загинуло у 2022 році – 8427 осіб. Серед причин смерті вказано: вибухова зброя з широкою зоною ураження, міни та вибухонебезпечні залишки війни.
Дані про втрати ЗСУ у війні не є відкритими і систематично оприлюднюваними. За словами президента Володимира Зеленського, озвученими на пресконференції 25 лютого 2024 року, загинуло 31 тисяча українських військових.
Водночас у вересні, посилаючись на українські джерела та західну розвідку, видання The Wall Street Journal повідомило, що кількість загиблих українських військовослужбовців може сягати 80 тисяч, а поранених — близько 400 тисяч.
За даними Deep State, наразі окуповано 18, 4 % української території. Останнім часом було зафіксовано просування ворога на Донеччині, Харківщині і в Запорізькій області. Відповідно мапі того ж каналу аналітики за період великої війни було звільнено 7% українських земель. Від серпня поточного року триває операція в Курській області РФ. За останніми даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, на Курщині захоплено 1294 квадратних кілометрів російські території. За рахунок протистояння на Курщині нашим збройним силам вдається стримувати близько 50 тисяч російських воєнних.
Біженці і переселенці
Цивільне населення України стикається з критичною нестачею ресурсів, зокрема електро-, тепло- та водопостачання. Люди змучені через постійні обстріли та руйнування інфраструктури на тлі наближення складної зими. Внаслідок ударів по енергосистемі протягом останніх місяців Україна втратила 65% своїх енергогенеруючих потужностей. Протягом війни українці шукають порятунку за кордоном та в регіонах нашої країни, де агресія ворога є менш відчутною.
Заступниця Верховного комісара ООН у справах біженців Келлі Т. Клеменс зазначає, що від серпня понад 170 000 людей були змушені покинути домівки у східних регіонах України, долучившись до майже 4 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Ще 6,7 мільйона українців знайшли притулок за кордоном, серед яких 400 000 стали біженцями з січня до серпня цього року, рятуючись від війни.
Водночас, за даними Міжнародної організації з міграції, станом на жовтень 2024 року 4 294 000 українців повернулися з-за кордону.
Руйнації
Внаслідок повномасштабної війни в Україні були зруйновані 75 медичних закладів, а ще 587 зазнали пошкоджень, згідно з даними ООН. Також були зруйновані 324 заклади освіти, а 1172 отримали пошкодження. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, за цей період сталося 2134 підтверджених напади на медичні установи.
Всесвітня організація ЮНЕСКО повідомляє, що в Україні пошкоджено 457 культурних об’єктів, серед яких 143 релігійні споруди, 231 будівля з історичним або художнім значенням, 32 музеї, 33 пам’ятники, 17 бібліотек і 1 архів (станом на 21 жовтня 2024 року).
Згідно з оновленою статистикою проєкту “Релігія в огні” від 11 листопада, через війну постраждали 603 культові споруди різних конфесій. Найбільше пошкоджених об’єктів належать до православної церкви УПЦ МП — 316 храмів.
Тривоги
Згідно з даними alerts.in.ua, станом на 19 листопада, по всій Україні було оголошено 50 931 повітряна тривога від початку вторгнення. Найбільше тривог зафіксовано в Донецькій області — 5467, на другому місці Харківська область (5173), а на третьому — Запоріжжя (5077). Цього року було зафіксовано найдовшу тривогу, яка тривала в Харкові з 23 липня — дві доби, дві години і 31 хвилина. У Києві найдовша тривога відбулася 7-8 листопада і тривала 9 годин 57 хвилин.
Середня тривалість тривоги становить 1 годину 12 хвилин, а найчастіше її оголошують у четвер після 12:00. За цей час ЗМІ оприлюднили 13065 повідомлень про вибухи.
Фінансування оборони
Загалом за період з 2022 по 2025 рік фінансування оборони України суттєво збільшується, що пов’язано з тривалістю війни та необхідністю модернізації військових ресурсів.
Найбільше зростання зафіксовано між 2022 та 2023 роками (20%), що відображає активну адаптацію України до умов тривалої війни.
2024 рік показує значну корекцію планів під час року (йдеться про додаткові 495 млрд грн), що свідчить про потребу у швидкому реагуванні на зміну військової ситуації. У 2025 році планується помірне зростання фінансування оборони, що може свідчити про прагнення до оптимізації військових витрат.
Ці дані – лише частина масштабу втрат і викликів, з якими зіткнулася Україна за тисячу днів війни. Вони нагадують про ціну свободи та необхідність продовжувати боротьбу за життя, безпеку та майбутнє країни. Попри труднощі, Україна тримається, адаптуючись до реалій війни і шукаючи шляхи до миру.
