“Токенізоване” майбутнє, велика концентрація капіталу і перспективи для українців: що стоїть за гучними заявами голови BlackRock
Справжній резонанс в медіапросторі викликали останні заяви голови BlackRock Ларрі Фінка – від ідеї “токенізувати всі активи” до думок про скорочення населення як поштовх до роботизації. Але це не просто гучні цитати “з Волл-стріт”. За ними стоїть ширша картина майбутнього, де великі фінансові гравці впливають не лише на ринки, а й на темпи автоматизації, екологічні стандарти та навіть на те, як країни відновлюються після війни.
Для України це означає, що майбутні фонди й облігації дедалі частіше “оцифровуватимуться”, а доступ до них для роздрібних інвесторів залежатиме від процедури ідентифікації клієнта і правил протидії відмиванню коштів, що логічно стикується з екосистемою “Дія” та наближенням українських правил до європейських.
Однак варто відрізнити реальні цитати від їхніх соцмережевих трактувань. Найбільш конфліктна фраза – “you have to force behaviors, and at BlackRock we are forcing behaviors” (“Ви маєте примушувати до певної поведінки, і в BlackRock ми примушуємо до такої поведінки”) – прозвучала у Фінка на конференції DealBook у 2017 році; її піднімають медіа та політики як доказ “примусу” до практик різноманіття, рівності та інклюзії. Первинні джерела – відео виступу 2017 року і пізніші сюжети – підтверджують цитату, хоча контекст стосувався корпоративних політик і управління ризиками, а не “змови”.
Фрази про “демографію і роботизацію” в західних економіках часто циркулюють уривками, вирваними з панельних дискусій 2024–2025 років, тож поширений тезис “депопуляція – це добре” є спрощенням. Йдеться радше про адаптацію ринків праці до дефіциту кадрів і прискорення автоматизації, що може підвищити продуктивність і рівень життя за наявності якісної перекваліфікації та інвестицій у технології. Цей зміщений акцент добре видно з повних розмов і уважного читання першоджерел.
Що вже токенізують “тут і зараз”, а що ще гіпотеза
Реальні приклади вже працюють у держборзі, фондах грошового ринку та заставних операціях. У 2024–2025 роках BlackRock запустив токенізований фонд ліквідності, який швидко перевищив мільярд доларів активів і регулярно виплачує дивіденди; паралельно Franklin Templeton веде власний “ончейн” фонд грошового ринку з доступом через звичайні застосунки. Це вже не тестові пілоти, а продукти з інституційним зберігачем і чіткими правилами.
У корпоративному борзі з’явилися цифрові облігації на публічних мережах. Показовим кейсом став випуск Siemens на €60 млн за німецьким законом про електронні цінні папери: без паперових сертифікатів і без центрального клірингу. Тобто від “експериментів” ринок перейшов до повноцінних розміщень.
Банки теж рухаються: платформа Onyx від JPMorgan дозволила “оцифрувати” частки фонду грошового ринку BlackRock і за лічені хвилини передати їх як колатерал у позабіржовій деривативній угоді з Barclays. Для інвесторів це курс на розрахунки “того ж дня”, а не “завтра”.
Що поки не стало масовим? “Токени кожної квартири” і прямий публічний обіг акцій будь-якого бізнесу без посередників. Технічно це вже можливо, але правові реєстри власності, робота трансфер-агентів, режими публічної пропозиції та оподаткування ще добудовуються. Найшвидше ростуть токенізований колатерал і фонди з короткими держпаперами; нерухомість і приватний капітал рухаються повільніше.
Токенізація: ефективність з поправкою на зберігання й збої
Для інвестора головні переваги токенізованих інструментів – швидкість і нижчі витрати. Такі активи можна переказати майже миттєво, без зайвих посередників, що дозволяє краще керувати грошовими потоками і не тримати маржу “замороженою”. Прозорий реєстр операцій і коротший ланцюжок між учасниками роблять ринок ефективнішим, а чиста дохідність після витрат – потенційно вищою. Недарма ринок токенізованих казначейських паперів США вже перевищив 5 мільярдів доларів і продовжує зростати.
Однак ризики теж є. По-перше, зберігання активів: навіть якщо токен існує у відкритій мережі, право власності визначає офіційний реєстр і трансфер-агент, а безпеку активів забезпечує регульований кастодіан. По-друге, технічні збої – публічні блокчейни часом “лягають” на кілька годин, і в критичний момент ліквідність може просто зависнути. По-третє, багато залежить від професійності провайдера: потрібні відпрацьовані процеси обміну між криптою та фіатом, перевірені стейблкоїни й чіткі процедури відновлення доступу.
І нарешті, варто пам’ятати: жодна технологія не скасовує ринковий ризик. Якщо базовий актив знецінюється – токен теж. Тож токенізація не гарантує прибутку, але робить фінансову систему швидшою, прозорішою і зручнішою, коли не забувати про базові правила обережності.
Роль ідентифікації клієнта і правил протидії відмиванню коштів
Токенізовані цінні папери – це насамперед “білі” інструменти, тобто законні та прозорі. Купити чи продати їх можуть лише користувачі, які пройшли ідентифікацію і перевірку джерел коштів. Іншими словами, доступ до таких активів мають лише “чисті” гаманці, внесені до білого списку.
Європейські правила для криптопровайдерів і емітентів токенів зобов’язують, щоб усі операції супроводжувалися зрозумілою інформацією про учасників, а гаманці у легальних продуктах були іменними. Це означає, що кожен рух токенів можна відстежити, а регулятори мають змогу контролювати походження грошей.
Разом з тим, у якісних проєктах намагаються зберегти баланс між прозорістю та приватністю. Персональні дані користувачів зберігаються поза блокчейном у спеціально визначеного відповідального – “контролера даних”. У самому ж ланцюгу записуються лише технічні події, без розкриття особистої інформації. Європейські регулятори наголошують: навіть адреса гаманця чи хеш транзакції можуть бути персональними даними, тому важливо чітко визначати, хто за що відповідає і хто має доступ до інформації.
Простими словами: токенізовані цінні папери – це поєднання блокчейну і фінансового права, де прозорість і легальність стоять на першому місці, а приватність захищається не анонімністю, а чіткими правилами.
Як це змінює крипторинок: від “дикого фармінгу” до передмість традиційних фінансів
Обсяги розрахунків у стейблкоїнах зараз величезні. Лише у вересні через мережі Ethereum і Tron пройшло близько 772 мільярдів доларів – це майже дві третини всіх криптотранзакцій. Така динаміка показує: саме через стейблкоїни та токенізовані “грошові аналоги” у ринок заходить основний капітал – зокрема у токенізовані фонди.
Для децентралізованих платформ це має подвійний ефект. З одного боку, зростає “сіра зона” між відкритими криптопротоколами і тими, що підлягають регулюванню: з’являються білі списки інвесторів, вимоги до звітності, контроль резервів. З іншого боку, саме це робить ринок більш зрілим і передбачуваним – довгострокові заощадження стають безпечнішими, навіть якщо прибутковість “диких” експериментів знижується.
Простими словами: криптоіндустрія поступово дорослішає. Там, де раніше панував хаос і ризик, формується новий порядок – менше анонімності, але більше довіри і стабільності.
Український вимір: гроші на відбудову, вимоги до прозорості і стійкі “правила гри”
Україна разом із BlackRock та JPMorgan створює інвестиційну платформу для відбудови. На Всесвітньому економічному форумі у Давосі 16–17 січня 2024 року офіційно повідомлялося про щонайменше 500 мільйонів доларів підтверджених комітентів і ціль близько одного мільярда на старті.
Ідеться не про “миттєві” мільярди, а про підвищення планки прозорості, аудитів та структурування проєктів під приватний капітал. Угода з підрозділом BlackRock Financial Markets Advisory – з “паперовим слідом” – означає жорсткіші вимоги до управління ризиками, закупівель і нефінансової звітності за міжнародними стандартами.
Євросоюз створив інструмент підтримки “Ukraine Facility” на суму до 50 мільярдів євро до 2027 року, а Європейський банк реконструкції і розвитку торік вклав в Україну рекордні 2,4 мільярда євро. Світовий банк оцінює потреби відбудови у понад пів трильйона доларів на десятиліття. Ці “якорні” кошти знижують ціну ризику і відкривають двері для приватних і напівприватних інвесторів, включно з майбутніми токенізованими кошиками боргу під енергетику та інфраструктуру.
Регуляторно Україна зближується з Європою. Верховна Рада у вересні підтримала в першому читанні проєкт закону про оподаткування віртуальних активів: для фізичних осіб оподатковується чистий річний результат, для бізнесу – у звичайній бухобліковій логіці. Це знімає значну частину комплаєнс-ризиків для іноземних контрагентів і дозволяє легально декларувати доходи від токенів.
Що це означає для бізнесу і громадян? По-перше, доступ до капіталу стане реальнішим для підготовлених проєктів зі зрозумілими спеціальними компаніями під окремі об’єкти, аудитом, планами закупівель та заходами безпеки і охорони праці.
По-друге, роздрібний інвестор отримуватиме ширший вибір біржових фондів та токенізованих “кешевих” продуктів від регульованих провайдерів, але завжди з ідентифікацією клієнта та податковою звітністю. По-третє, посилюється роль відкритих закупівель і електронних контрактів, що зменшує простір для “тихих” домовленостей.
… В Україні бракує людей, тож бізнес швидко переходить на машини: дрони, “розумні” датчики, ШІ і безлюдні системи вже заходять у логістику, енергетику, агро та оборону. Водночас великі інвестори – BlackRock, Vanguard і State Street – менше говорять уголос, але й далі тиснуть результатами голосувань і розмовами з радами директорів, задаючи правила гри.
Ризик надмірної концентрації є, та з’являються й запобіжники: передачу частини голосів самим клієнтам, прозорі стандарти голосування в ЄС і Британії, більш відкриті державні програми. Європейські фонди та ETF активно зростають, комісії знижуються: для українців це простіший і дешевший доступ до надійних “облігаційних” і “кешевих” рішень через регульованих брокерів.
Правила теж стають чіткішими: іменні гаманці, зберігання чутливих даних поза блокчейном, нові вимоги до кіберстійкості означають більше захисту та відповідальності, але менше анонімності. Токенізація прискорює розрахунки й зменшує витрати, однак не відміняє ринкові ризики: потрібні надійні зберігачі активів, перевірені стейблкоїни та зрозумілий вихід у звичайні гроші.
Відбудова не залежить лише від Волл-стріт: працюють гранти й гарантії ЄС, інвестиції ЄБРР, військові облігації, UNITED24 і місцеві фонди зі співінвестуванням. Практичні рекомендації очевидні: людям варто підтягувати навички “людина + машина” і тримати фінансову “подушку” без валютних перекосів; бізнесу – опікуватися прозорими закупівлями, реальним аудитом і безпекою праці. Хто діятиме дисципліновано, той і отримає фінансування та перевагу.
Тетяна Вікторова
