Останнім часом у польських якісних виданнях усе частіше з’являються аналітичні матеріали, що проблематизують високий рівень присутності мігрантів на ринку праці. Диму без вогню не буває. Медіа зазвичай чутливо реагують на інформаційні запити своїх читачів. Тож, вочевидь, польським читачам кортить дізнатися, чи не вплине значна міграція на можливості їхнього працевлаштування, рівень оплати праці, ставлення роботодавців тощо. “Ми звикаємо до грузинських пекарень, людей з Індії, які привозять нам їжу додому, і ми зустрічаємо людей з колишнього Радянського Союзу в таксі”, – пише одна з найвідоміших і найпопулярніших польських щоденних газет “Gazeta Wyborcza” і додає: “лише за десять років ми стали багатонаціональною країною”. “Мігранти доповнюють, а не заповнюють ринок праці”, – заспокоює польське видання “Rzeczpospolita” і обнадіює: “Завдяки іноземним працівникам наша економіка в останні роки розвивалася швидше, і їх приплив має ще більше збільшити темпи зростання ВВП у найближчі роки”. Популярний польський економічний портал Money.pl пише: поляки , які мали можливість працювати з іноземцями, частіше помічають позитивні сторони свого працевлаштування.
Польське економічне видання Forsal.pl ставить слушне питання: “Згідно з даними, кількість нападів, розбоїв, крадіжок і пограбувань у Польщі зменшилася в останнє десятиліття вдвічі, Польща стала однією з найбезпечніших країн Європи. Водночас кількість іммігрантів зросла вдесятеро. Як це узгоджується з панічними розповідями про мігрантів?”.
Як відомо, мігрантофобія – явище комплексне. Воно складається з кількох “страхів” – економічних, культурних, соціальних, політичних. Побоювання, що мігранти відберуть робочі місця або негативно вплинуть на рівень заробітної плати, є одним з найвиразніших. Не дивно, що у Польщі, де за останнє десятиліття кількість іноземців, зареєстрованих в Управлінні соціального страхування, зросла вдесятеро, виникають подібні страхи і питання. Їх ірраціональність стає очевидною тоді, коли медіа протиставляють їм об’єктивні цифри й дані, результати опитувань роботодавців та економічні звіти про зростання ВВП в країні.
За даними, актуальними на кінець 2023 року, кількість іноземців, що емігрували до Польщі із країн ЄС, становила 39,6 тис. осіб. осіб, тоді як кількість іноземців з країн поза ЄС – 1088,1 тис. При цьому в першій групі з грудня 2015 року кількість зросла на 35%, а в другій групі аж у сім разів. Найбільше іноземців з-за меж ЄС – 759,4 тис. – це українці.
Інший доволі великий сегмент – білоруси (129,4 тис.), грузини (26,2 тис.), індуси (20,5 тис.), молдовани (14,8 тис.). За вісім років найбільше зросла кількість співробітників з Туркменістану, аж у 62 рази, а також з Грузії (у 52 рази), Індонезії (у 50 разів) і Колумбії (у 48 разів). Збільшилася також кількість філіппінців та зімбабвійців.
Згідно з доповіддю Польського економічного інституту “Поляки про іноземців на ринку праці – факти, міфи, думки”, понад чверть опитаних польських компаній наймали або наймали іноземців, найчастіше це були біженці з України. 70% з цих компаній зазначають, що основною причиною найму іноземців був брак польських працівників на ринку праці, тобто не було пропозицій від осіб з потрібними кваліфікаціями. Дві третини опитаних керівників компаній вказали, що немає значення, з якої країни походить працівник, якщо він має відповідну кваліфікацію. При цьому 52% компаній вказали на надмірну складність процедур під час найму іноземців як на дуже значну перешкоду при працевлаштуванні мігрантів. Майже половина опитаних компаній поскаржилася на тривалу процедуру визнання кваліфікацій іноземних працівників. Найчастіше польські компанії утримуються від найму іноземців, оскільки не впевнені, що ті будуть працювати на постійній основі.
У доповіді наведені найбільш поширені міфи щодо мігрантів. Їм протиставлені реальні статистичні дані.
Правдою є те, що на кінець І кварталу 2024 року в Польщі зареєстровано 1,138 млн іноземців, з них 762 тисячі – це українці.
Згідно з масовими уявленнями поляків, кількість іноземців, які перебувають у Польщі, становить понад 3 млн осіб. Таку цифру назвала третина поляків.
Майже 7% працівників у Польщі – іноземці. Це реальна статистика. А от 53% поляків недооцінюють частку працевлаштованих іноземців, уважаючи, що їх менше 6 %.
62% українських біженців працевлаштовані в Польщі. Це факт. Натомість
76% поляків недооцінюють відсоток біженців з України, які працюють у Польщі, вказуючи на менше ніж 50%.
29% всіх документів, що легалізують працю іноземців, були видані працівникам у секторі промислової переробки. Водночас 60% поляків уважає, що більшість іноземців працюють на будівництві.
Подібні розбіжності виявляють стереотипні уявлення поляків про працевлаштування мігрантів, засновані на перебільшенні їхньої кількості та їх негативних характеристик. Поляки також переважно вказують нижчу, ніж у реальності, частку працюючих біженців з України.
Кількість іноземців у Польщі, які легально працюють і сплачують соціальні внески до ZUS (Загальне управління соціального страхування), з 2012 року динамічно зростала і до кінця 2023 року сягнула рівня 1,138 млн. Переважно це були громадяни України. Більшість документів, що легалізують працевлаштування в Польщі, стосувалися секторів промислової переробки, транспорту і складського господарства, а також адміністративних послуг.
У 2023 році кожна десята новостворена фірма в Польщі належала іноземцям, причому більшість із них була заснована українцями. Цікаво, що серед галузей, у яких іноземці створювали компанії, найбільша частка припадала на інформацію та комунікації.
Цікавими виявилися результати вимірювання індексу соціальної дистанції. Громадяни Європейського Союзу користуються найбільшою довірою серед опитаних поляків як потенційні колеги. На другому місці за рівнем прийняття опинилися громадяни України та Білорусі. Найменш охоче респонденти погоджувалися б працювати з працівниками з країн Близького Сходу та Африки. Досвід роботи з іноземцем або проживання поруч із ним сприяє більшій готовності поляків приймати іноземця як співробітника.
Є і певні професійно-рольові пріоритети.
Поляки виявляють відносно високу готовність приймати послуги будівельників, водіїв, продавців і працівників сфери громадського харчування, що надаються вихідцями з Азії та Африки. Водночас, чим більше професія вимагає належного спілкування з клієнтами, тим нижчий рівень прийняття мігрантів з цих країн. Серед лікарів, адвокатів та представників інших високоінтелектуальних професій поляки найменше готові бачити мігрантів.
Майже половина респондентів вбачає користь у зменшенні дефіциту працівників на ринку праці через працевлаштування іноземців. Значна частина з них уважає, що це позитивно вплине на збільшення надходжень до державного бюджету завдяки податкам, сплаченим іноземцями. Близько третини респондентів, у зв’язку з присутністю іноземців на польському ринку праці, очікують покращення конкурентоспроможності економіки та зростання споживання.
Загалом, хоча мігранти сприяють розвитку польської економіки і допомагають заповнити вакантні місця на ринку праці, існують культурні та соціальні виклики, пов’язані з їх присутністю.
