“Це вже не стара Індія”: Нью-Делі жорстко відповідає Трампу на закиди щодо російської нафти
На початку серпня нова хвиля напруги охопила стратегічні відносини між двома найбільшими демократіями світу – Індією та Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп публічно розкритикував Нью-Делі за активну торгівлю з Росією, погрожуючи “суттєвим підвищенням” тарифів на імпорт з Індії. У відповідь Міністерство закордонних справ Індії назвало дії Вашингтона “невиправданими та необґрунтованими” і заявило, що країна вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх національних інтересів.
Цей новий виток суперечок є яскравою ілюстрацією зміни балансу сил та прагматизму в глобальній політиці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Стратегічне партнерство на межі повної ревізії
Індія та США ще з початку 2000-х років вибудовували стратегічне партнерство, яке охоплює оборону, торгівлю, науку, клімат і регіональну безпеку. Протягом адміністрацій Обами, Трампа (у першій каденції) та Байдена ці відносини поглиблювалися: від угод про спільний військовий доступ до активної участі Індії в індо-тихоокеанських ініціативах Вашингтона.
Проте війна в Україні загострила розбіжності. Індія, яка не приєдналася до антиросійських санкцій і продовжує закуповувати енергоносії з РФ, усе більше опиняється під прицілом критики з боку західних країн. США, які публічно наголошують на важливості єдиного фронту проти Кремля, водночас і самі продовжують певну торгівлю з РФ, зокрема, закуповують гексафторид урану для атомної енергетики та паладій для промисловості електромобілів. Саме на ці подвійні стандарти і вказує Нью-Делі у своїй офіційній заяві.
Індійська нафта з російським корінням
Головний камінь спотикання – імпорт Індією великих обсягів російської нафти, часто зі знижкою. За словами Трампа, Індія не лише купує “величезні обсяги”, а й “перепродає їх на відкритому ринку з метою наживи”. Американський президент вважає це неприпустимим на тлі війни в Україні і закликає до підвищення імпортного мита.
Згідно з даними галузевих аналітиків, Індія почала активно закуповувати російську нафту у 2022–2023 роках після того, як Захід скоротив закупівлі. Таким чином Індія отримала вигідну альтернативу для задоволення внутрішнього попиту, а Росія – нового ключового покупця. На сьогодні Індія стала чи не найголовнішим ринком збуту для нафти з РФ, що суттєво підтримує російський бюджет.
У Нью-Делі наголошують: така політика має виключно енергетичну доцільність, а уряд ніколи не приховував своїх рішень. Ба більше – у 2022 році США самі заохочували Індію закуповувати російську нафту, щоб уникнути глобального енергетичного шоку, про що публічно нагадало індійське МЗС у відповідь на останню заяву Трампа.
Індія та Росія: “стабільне партнерство” попри критику Заходу
Згідно з даними Управління енергетичної інформації США (EIA), з початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році Індія активно скуповує російську нафту зі знижками – на тлі жорстких санкцій Заходу проти енергетичного сектору РФ. За оцінками EIA, обсяги імпорту нафти з Росії зросли більш ніж у шість разів.
Попри нову хвилю критики з боку президента США Дональда Трампа, офіційний Нью-Делі не має наміру відмовлятися від співпраці з Москвою. У суботу представник індійського уряду Джайсвал заявив:
“Наші двосторонні відносини з різними країнами мають власну логіку й не повинні оцінюватися крізь призму третьої сторони. Партнерство між Індією та Росією – стабільне та перевірене часом”.
Нагадаємо, під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв швидко завершити війну в Україні. Проте вже понад пів року після вступу на посаду війна триває, а президент США дедалі жорсткіше висловлюється щодо Москви, обіцяючи нові санкції.
Тим часом Білий дім підтвердив, що спецпредставник Стів Віткофф найближчими днями відвідає Росію з метою пошуку шляхів до завершення війни.
На тлі цього в неділю один із провідних радників президента, Стівен Міллер, публічно розкритикував Індію, звинувативши її у фінансуванні війни Росії:
“Людей шокує той факт, що Індія майже зрівнялася з Китаєм за обсягами закупівель російської нафти. Це вражаюча статистика”, – сказав він в ефірі Fox News.
Трамп змінює риторику щодо Путіна
Зміна тону Трампа до Індії також є відображенням загальної жорсткішої лінії Вашингтона стосовно Москви. Попри помітне потепління в американсько-російських відносинах після повернення Трампа до Білого дому в січні 2025 року, останні тижні президент США дедалі частіше вдається до різкої риторики. У соцмережі Truth Social він назвав російську армію “машиною смерті”, а також пригрозив Москві жорсткими митами у разі, якщо та не погодиться на перемир’я з Україною до 8 серпня.
Це може свідчити про зростання політичного тиску на Трампа з боку Конгресу і міжнародних партнерів, а також про бажання повернути контроль над глобальним наративом щодо війни.
Що далі? Наслідки та сценарії
Ескалація тарифної війни
Запроваджені 25% мита проти Індії – лише початок. Якщо Вашингтон, дійсно, “суттєво” підвищить ставки, як обіцяє Трамп, це може зачепити ключові індійські експортні галузі – фармацевтику, ІТ-послуги, текстиль та виробництво автомобільних компонентів.
Зміцнення партнерства Індії з іншими гравцями
Індія вже давно проводить політику стратегічної багатовекторності. На тлі тиску з боку США вона може активізувати співпрацю з ЄС, ОАЕ, Японією та Китаєм. Це вже відбувається: на вересень Індія замовила нафту не в Росії, як раніше, а в США, Канаді та на Близькому Сході.
Перегляд позицій у рамках Quad та G20
Якщо суперечності поглибляться, Індія може охолонути до безпекових ініціатив Вашингтона в індо-тихоокеанському регіоні. Це стане викликом для Quad (безпекового альянсу США, Індії, Японії та Австралії) та глобального впливу США загалом.
Повернення до політизованих відносин: ризик для стратегічного партнерства
Аналітики вже говорять про те, що нинішня ескалація у відносинах між Індією та США може перекреслити двадцять п’ять років поступового зближення двох країн. Як зауважує віцепрезидент з досліджень аналітичного центру Carnegie Endowment Еван А. Файґенбаум, дії адміністрації Трампа фактично “реполітизують” двосторонні відносини, перетворюючи їх на об’єкт внутрішньополітичної боротьби в обох державах.
У своїй серпневій колонці для Carnegie Emissary Файґенбаум наголошує: ще під час першої каденції Трамп, попри агресивну риторику, формально сприяв зміцненню співпраці з Індією. Натомість його другий президентський термін демонструє глибокий розворот: замороження переговорів щодо торгівлі, запровадження жорстких тарифів, відкрита критика прем’єра Моді та тісні контакти з пакистанськими військовими на тлі нової хвилі насильства в Кашмірі – усе це викликає глибоке занепокоєння в Нью-Делі.
Особливо чутливою темою є введення вторинних санкцій проти Індії за торгівлю з Росією. Це сприймається в Індії як спроба прямого тиску на її зовнішню політику, в той час, як США, за твердженням індійського МЗС, самі продовжують здійснювати торгівлю з РФ у критичних секторах. Файґенбаум вважає, що подібна логіка «звинувачення Індії» за провал Заходу змусити Москву припинити війну проти України є цинічною та шкідливою.
“Це повільна катастрофа – реполітизація відносин, які двадцять років вибудовувалися як понадпартійне стратегічне партнерство”, – наголошує експерт.
На думку Файґенбаума, особливо тривожним є те, що американсько-індійські відносини, вперше за десятиліття, стали внутрішньополітичною темою в самій Індії. Опозиція та медіа тиснуть на уряд Моді, вимагаючи жорсткої реакції на заяви Трампа. У США ж теми, пов’язані з Індією – імміграція, візи для інженерів, аутсорсинг, спільні технології – також набувають дедалі більшої поляризації.
Файґенбаум застерігає: якщо довіра, яка формувалася роками, буде остаточно зруйнована, відбудувати її в умовах політичної конкуренції та протекціонізму буде вкрай важко.
Що пише індійська преса: “Трамп забув, що це вже не старе покоління Індії”
Індійські медіа відреагували на тарифні погрози Дональда Трампа з різкою критикою та посиланням на подвійні стандарти США. Провідні видання, такі як AajTak та News18 Hindi, прямо звинувачують Трампа у спробах диктату та використанні проєкту “Make in America” як інструменту економічного тиску й геополітичної гри. Як зазначає AajTak, у своїй другій каденції Трамп став “надміру амбітним” щодо націоналістичної економічної політики, намагаючись не лише просувати внутрішнє виробництво в США, але й змушувати інші країни змінювати свою зовнішню політику під американський інтерес.
Індійські журналісти наголошують, що США намагаються нав’язати Індії бачення війни в Україні, тоді як Нью-Делі діє, виходячи з власних енергетичних та економічних потреб. Зокрема, критику викликала заява Трампа про те, що Індія “отримує вигоду з торгівлі з Росією, продаючи нафту на вільному ринку” – на думку індійських експертів, це або свідома маніпуляція, або глибоке нерозуміння енергетичного балансу.
МЗС Індії відреагувало публічно та жорстко: в офіційній заяві йдеться про те, що країна не приймає “подвійних стандартів”, згадуючи, що самі США та ЄС продовжують вести мільярдні операції з Росією. Індія, мовляв, не дозволить іншим країнам диктувати свою зовнішню чи торговельну політику.
“Америка вважає себе світовим наглядачем, який роздає тарифні погрози. Але сьогоднішня Індія – це вже не стара Індія. Ми вміємо відповідати”, – News18 Hindi цитує позицію індійського МЗС.
Крім того, медіа підкреслюють, що проєкти “Make in India” і “Make in America” спочатку мали схожі цілі: підтримку національного виробництва та зменшення імпортної залежності. Проте, на відміну від Індії, США — під проводом Трампа – перетворили свій економічний курс на зброю тарифного тиску.
“Трамп хоче, щоб усе – від мікрочіпів до кораблів – вироблялось тільки в Америці. Але він забуває, що таке глобалізований світ”, – пише AajTak.
Також згадується, що ринки Індії відреагували виважено, попри очікування падіння на тлі тарифних загроз, що медіа трактують як прояв економічної зрілості та впевненості інвесторів у стійкість країни.
Отже, відносини між Індією та США вступають у нову, менш передбачувану фазу. Хоча обидві сторони й далі декларують стратегічне партнерство, енергетичні реалії, війна в Україні та риторика Трампа змінюють динаміку. Індія, яка традиційно тяжіє до статусу ”незалежного центру сили”, дедалі активніше захищає свій суверенітет у міжнародних економічних відносинах.
Чи зможуть Нью-Делі та Вашингтон зберегти партнерство в нових умовах, стане одним із ключових питань глобальної геополітики другої половини 2025 року.
