Дональд Трамп став тією фігурою, яка швидко змінила контекст ініціатив, що стосувалися миру в Україні. Його обіцянка протягом 24-х годин зупинити війну, виголошена, але не конкретизована за засобами і сценарієм, змусила політиків добудовувати причинно-наслідкові зв’язки у просуванні від війни та миру. Аби легітимізувати свої слова про швидкий мир, Трамп оголосив призначення спецпредставника по Україні, який має опікуватися пов’язаними із цим питаннями. Його прізвище лишається терра інкогніто, хоча в медіа вже висловлюють здогадки і припущення. За свідченням видання “Дзеркало тижня”, це може бути Браян Гук – юрист, який працював у Державному департаменті при адміністраціях Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа.
Тема земельних поступок більше не табу
Трамп ще не зайняв овальний кабінет, а пов’язані з ним очікування змусили європейців переглядати підходи до миру в Україні.
Видання The Washington Post пише про появу на порядку денному європейського істеблішменту потрактувань миру, які до виборів у США були табуйованими. Фактично йдеться про земельні поступки країні-агресорці задля завершення війни. При цьому використовується не формула “землі заради миру”, а її видозмінений аналог: “землі заради безпеки України”. Так чи інакше, європейські політики говорять вголос про те, що раніше було неприйнятним і розглядалося, як “винагородження агресії”.
На умовах анонімності The Washington Post проводить інтерв’ю із десятьма європейськими високопоставленими чиновниками, і всі вони засвідчують готовність розглядати в угоді між Києвом і Москвою територіальні поступки. Для них це вже далеко не маргінальні підходи до завершення війни.
Як виглядатиме кінцева угода, на сьогодні не зрозуміло, розглядається багато варіантів мирних планів.
Разом з тим європейські політики виходять з того, що наразі російські війська контролюють п’яту частину української території. Замороження лінії зіткнення і проведення демаркаційного розмежування так чи інакше призведе до втрати нашою країною своїх земель.
Каміль Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО і впливовий політичний аналітик Європейської ради з міжнародних відносин, навіть припустив, що переговори можуть відбутися «раніше, ніж очікувалося», однак вони вимагатимуть «певних поступок з обох сторін».
Крім того, чиновник зазначив, що через скорочення допомоги і підтримки України, угода, яку може ініціювати команда Трампа, буде невигідною саме для Києва.
Разом з тим, європейські партнери розуміють, що вони мусять усіляко підсилювати Україну, аби позиція нашої країни на потенційних переговорах була якомога сильнішою.
Про що говорили Трамп і Путін?
Видання CNBC повідомляє, що протягом лише двох днів після оголошення його перемоги Трамп поспілкувався із 70 лідерами країн. Одним із його телефонних респондентів був і Володимир Зеленський. Щодо дзвінка Путіну, він і досі лишається недостатньо верифікованим. Російська сторона спростовує факт комунікації між переможцем американських виборів та їх президентом. Натомість американські ЗМІ подають цю розмову як доконаний факт.
Колишній американський посадовець, якого цитує The Washington Post, знає про діалог між Трампом і Путіним. Він уважає, що Трамп не хоче починати свою каденцію із підсилення кризи, яке може спричинити ескалація з боку Росії. Це створює у нього додаткову мотивацію діяти так, щоб ситуація в Україні не загострювалася ще більше, оскільки будь-яка нова криза на міжнародній арені ускладнить йому початок президентської діяльності. Що ще відомо американським ЗМІ про цю розмову? Трамп телефонував зі свого будинку на курорті у Флориді, адже він наразі не має доступу до державних мереж зв’язку. Певно, через це інформації про його контакт з Путіним не набули широкого розголосу. Відомо, що він порадив російському президенту утриматися від ескалації війни в Україні та нагадав про значну військову присутність США в Європі.
Байден обіцяє кожен долар “виштовхнути за двері” до 20 січня
Тим часом, Адміністрація Байдена обіцяє швидко надати Україні якомога більше військової допомоги, поки залишається при владі. Держсекретар Ентоні Блінкен екстрено їде до Брюсселя, щоб зустрітися з європейськими та українськими посадовцями для обговорення подальшої стратегії підтримки Києва. Це планується зробити до того, як новообраний президент Дональд Трамп, який обіцяв швидко завершити війну в Україні, розпочне свою каденцію. У Києві та деяких столицях Європи усе більше побоюються, що швидке завершення конфлікту може означати небажані поступки Кремлю.
Європейські структури безпеки нині працюють над зміцненням підтримки України, оскільки визнають, що переговори з Росією можуть стати неминучими. Поїздка Блінкена спрямована на вироблення стратегії, яка могла б забезпечити Україні достатню підтримку навіть після зміни адміністрації в США.
Адміністрація Байдена прагне забезпечити, щоб Україна мала всі необхідні ресурси, озброєння та мобілізовані сили для продовження ефективного опору або для того, щоб вести переговори про мир із сильних позицій.
Про це Блінкен говорив із генсеком НАТО Марком Рютте та іншими дипломатами Альянсу. Під час спільної прес-конференції двох лідерів прозвучала заява про те, що на розгортання північнокорейських бройних сил вздовж кордону з Україною має послідувати жорстка відповідь.
Рютте тим часом підкреслив важливу роль Китаю у підтримці Росії в її «військових операціях», а також у постачанні зброї з Ірану, яке фінансується російськими коштами.
Блінкен запевнив журналістів, що президент Джо Байден “налаштований забезпечити використання кожного долара, який є в нашому розпорядженні, до 20 січня”, коли Трамп вступить на посаду.
Він також повторив заклик до союзників США активніше підтримувати Україну.
“Ми сподіваємося на сильну підтримку з боку європейських партнерів і інших країн у процесі мобілізації України,” — сказав Блінкен, закликаючи до збільшення постачань артилерії, систем протиповітряної оборони, боєприпасів, а також до проведення навчань для українських сил.
Очікується, що Трамп обере держсекретарем Марко Рубіо, відомого своїми висловлюваннями про “прагматизм”, який має продемонструвати Вашингтон щодо війни, яка зайшла у патову ситуацію.
Після розмови із Блінкеном у Брюсселі міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у мережі Х: “Я зустрівся з паном Блінкеном, щоб подякувати за підтримку США та його особистий внесок. Використання Росією військових з КНДР та балістичних ракет, іранських дронів становить загрозу не лише для Європи, але й для Азії та Близького Сходу. Ми повинні досягти справедливого миру через єдність і силу”.
Важливо, що буде протягом цих двох місяців, а не потім
Видання Deutsche Welle цитує на умовах анонімності своє джерело в Євросоюзі, яке повідомило, що основний акцент під час переговорів був зроблений на тому, що адміністрація Байдена може реалізувати протягом наступних двох місяців, а не на тому, що відбудеться після приходу Трампа до влади.
“Вони ще мають можливість щось зробити“, — зазначив дипломат DW. “Ми хочемо, щоб вони продовжували робити те, що роблять, якнайшвидше і в найбільшій кількості.”
Україна давно звертається з проханням надати дозвіл на використання американської зброї дальнього радіусу для ударів по цілях на території Росії. Це питання вкотре підняв і міністр Сибіга, перебуваючи в Брюсселі, але відповіді на нього не отримав.
Європа потрохи готується до зміни адміністрації в США. Ще тривають перемовини офіційних осіб ЄС із американськими чиновниками, яким залишилося працювати трохи більше двох місяців. Утім високопосадовці вже враховують січневі зміни. У Брюсселі розуміють, що трансатлантичні відносини можуть знову стати напруженими після інавгурації Трампа, як це було під час його першого президентства.
В умовах очікуваної зміни американської адміністрації Україна та її союзники стикаються з новими викликами щодо майбутньої підтримки та шляху до миру. Попри обіцянки Трампа швидко завершити війну, Київ і його європейські партнери намагаються зміцнити свої позиції, аби уникнути можливих поступок, які могли б стати неприйнятними для українського суверенітету. У Брюсселі наголошують на важливості збереження єдності перед обличчям зростаючого тиску з боку нової американської влади. Часу лишається обмаль, і питання надання Україні максимальної підтримки до моменту зміни влади в США стає критичним. Замість невизначеного миру, Україна прагне справедливого вирішення конфлікту, що забезпечить її довготривалу безпеку та цілісність, і європейські країни, схоже, готові на це піти, аби досягти стабільності та справедливості на континенті.
