Ціна першого дзвоника: скільки коштує зібрати першокласника у воюючій Україні та як “допомагає” держава

Ще трохи і шкільний дзвінок знову розпочне свій річний марафон – до школи лишилося всього три тижні. І поки діти ще ловлять останні літні дні, у батьків гарячий сезон: хтось вже третій день носиться з переліком покупок, хтось тільки відкриває “чек-лист”, а хтось просто рахує, чи вистачить на все грошей. Одяг, взуття, рюкзак, зошити, ручки, олівці влетять в копійчину, особливо якщо готуєш першокласника. Для тих, хто веде дитину до школи вперше, підготовка стає справжнім випробуванням, бо потрібно придбати все одразу і з нуля. До таких фінансових турбот додаються реалії, в яких живе країна: війна, зростання цін, нестабільний дохід, масове безробіття. І чим ближче осінь, тим виразніше стають занепокоєння батьків першокласників.

Перший рюкзак: іспит для батьків

Зібрати першокласника до школи звучить дуже мило й зворушливо, але насправді батьки потрапляють у справжній фінансовий квест з дедлайнами,  нервами та неабиякою розкішшю. Особливо, коли ціни на канцтовари ростуть швидше, ніж дитина встигає вирости з торішніх кросівок. У багатьох родинах рахують кожну копійку, відкладаючи навіть найнеобхідніше. А коли мова заходить про школу, то вже не до вибору кольору пенала, коли питання стоїть про те, як зібрати дитину, не залишившись без грошей на харчі.

Похід за шкільними товарами у серпні починається з рюкзака. Якщо взяти більш-менш якісний з ортопедичною спинкою, то доведеться віддати щонайменше 1000 – 1600 грн. Дешевші варіанти, хоч і милують око своєю яскравістю та коштують 700 – 800 грн, проте виглядають так, ніби не доживуть до кінця навчального року.

Далі  переходимо до пеналу, ще однієї обов’язкової позиції у шкільному списку, і тут легко загубитися між вибором і ціною. Асортимент величезний: від простих тканинних за 40 гривень до прикрашених з кількома відділеннями, які можуть потягнути й на 400 гривень. Головне, звісно, не лише краса, а  зручність: пенал має вміщати все необхідне, щоб не довелося носити зайві дрібниці в кишенях. Є моделі з уже укомплектованими ручками, олівцями й лінійками, але варто переконатися, що все з набору підходить саме вашій дитині, бо інколи краще зібрати вміст самостійно.

Зошити теж не є дрібницею, адже саме з них починається шкільний щоденник дитини. Найпростіші, на 12 аркушів, коштують 7–14 гривень, однак обмежитися парочкою звісно не вдасться. Тож для першачка зошити купують десятками: у лінійку, в клітинку, для письма, для контрольних, для гарного настрою. Якщо ж рука потягнеться до обкладинок з улюбленими героями чи блискітками, то тут прийдеться  викласти вже 85–130 гривень тільки за пачку зошитів. І звісно, що їх буде не вистачати та прийдеться ще докуповувати.

Однак придбати зошити — це пів справи. Щоб вони не перетворилися на м’яті згортки вже після першого тижня навчання, потрібні обкладинки. Найчастіше вони продаються упаковками по 10 штук і коштують у середньому близько 25 гривень. З підручниками буде дещо складніше. Для них теж потрібен прозорий, міцний, бажано не з ринку 90-х “одяг”. У магазинах часто пропонують готові набори обкладинок на цілий клас. Але тут є нюанс: підручники бувають різного формату, і далеко не завжди ці набори ідеально підходять. Тому багато батьків уже навчені досвідом — краще купувати обкладинки окремо, за розміром і по факту, коли книжки вже видані. Це хоч і довше, зате без розчарувань і перевитрат.

Ручки є товаром витратним, бо вони мають чарівну здатність зникати так само швидко, як і з’являтися: то загубились, то залишились у сусіда за партою, то просто закінчилися. Тож брати їх треба одразу з запасом. Найдешевші варіанти стартують від 3 гривень, але якщо хочеться щось зручніше або з “фішками”, то ціна легко підстрибує до 30–40 гривень, а дизайнерські чи з іграшками на кінці можуть коштувати й за сотню.

Загалом, олівці, гумки, лінійки, точилки — дрібниці, які не сильно б’є по кишені. Найпростіші коштують буквально кілька гривень. Якщо обирати щось яскравіше або з героями мультфільмів, то звісно  доведеться викласти 20–30 гривень за штуку. Втім й тут головне криється не у красі, а у практичності: щоб точило не ламало грифель, а лінійка не тріснула в перший же тиждень занять.

Творчість у школі теж обходиться недешево. Альбом для малювання обійдеться мінімум у 30–50 гривень, і це, якщо не гнатися за щільним папером, який не перетвориться на ганчірку після першої акварелі. Фарби є ще однією “дрібницею” з великим цінником. За найпростішу палітру доведеться заплатити від 60 гривень, а пензлик, який не линяє після першого занурення у воду коштуватиме  20–40 гривень.

Пластилін, кольоровий папір, ножиці, клей теж здаються на перший погляд досить простими речами, але коли складаєш їх разом, цінник піднімається до 150–200 гривень. І це, знову ж таки, якщо брати без “витребеньок”, просто щоб було. Але звісно, що малечі захочеться чогось яскравішого, креативнішого і цікавішого, а це означає, що і  плати за такий товар доведеться більше. Тож творчість, як не крути, виходить задоволенням не з дешевих.

Щоденнику в цьому наборі відводиться особливе місце, і школярі обирають його дуже серйозно, бо він буде поруч протягом усього навчального року. Найпростіші варіанти без будь-яких малюнків на обкладинці можна купити приблизно за 25 гривень. Але якщо хочеться чогось яскравішого, то за 40 гривень і більше  вже можна знайти непогані варіанти. Але тут батькам першачків можна зітхнути з полегкістю, бо чого-чого, а щоденника їм купувати не доведеться.  Їм він ще не потрібен,  адже у них поки нема ні домашніх завдань, ні оцінок.

На просторах інтернету можна також знайти вже готові набори, наприклад, набір для дівчаток на сайті Prom, який обійдеться у суму 820 грн. Подібний набір для хлопчика на цьому ж сайті можна придбати за 825 грн. Тут вже зібрано все необхідне та ще й дуже яскраве. Можна зекономити час, але не гроші, купуючи вже готовий комплект, куди входить навіть рюкзак, який обійдеться в 1 399 грн.

Окрім основного рюкзака, школяреві стане в пригоді ще й сумка для спортивної форми, вартість якої коливається від 90 до 300 гривень, залежно від якості та бренду. Також не зайвим буде ланчбокс для перекусів у школі: прості моделі коштують від 100 гривень, а більш зручні та міцні варіанти можуть сягати 400 гривень.

Варто зазначити, що для учнів середніх і старших класів витрати на канцтовари зазвичай менші, бо вони не потребують наборів для творчості, як первачки, а чимало речей переходять з попереднього року. Завдяки цьому загальна сума може бути майже вдвічі меншою. Але і там є свої нюанси, як от наприклад, кількість сторінок у зошити, адже для старшокласників не обійдешся зошитами на 12 сторінок. Ціни на зошити у харківських магазинах залежать від кількості аркушів і дизайну. Найдешевші зошити на 18 аркушів можна придбати за 20–25 гривень. За зошити на 48 аркушів доведеться викласти від 22 до 50 гривень. Найдорожчими є зошити на 96 аркушів, бо їхня ціна стартує від 50 гривень, залежно від бренду та якості паперу.

Загалом ціни варіюються від магазину, якості товарів та зовнішнього вигляду. Середньостатистичні батьки в Харкові витрачають приблизно від 1500 до 3000 грн лише на канцтовари. А ще ж потрібно придбати форму, взуття, спортивну форму. І все це, звісно не про “розкіш”, а про базову комплектацію.

Форма необов’язкова, витрати – обов’язкові

Одяг для школи є ще одним пунктом, який додає клопоту батькам. Добре, що шкільна форма вже не є обов’язковою, і учні можуть носити зручний повсякденний одяг. Однак повністю уникнути витрат не вдасться, бо за літо діти часто виростають з усього, що було, тож без кількох нових речей не обійтися. До того ж, у шкільному житті бувають і урочистості, тож потрібен хоча б один охайний, “святковий” комплект.

Для хлопців актуальними стають сорочки (від 400 грн), поло (від 350 грн), штани чи джинси (від 600 грн), спортивні костюми (від 800 грн), кросівки (від 600 грн) і туфлі (від 800 грн).Дівчатам зазвичай обирають блузки (від 300 грн), спідниці (від 400 грн), штани або джинси (від 400 грн), спортивний одяг (від 800 грн), кросівки (від 500 грн) і туфлі (від 700 грн). Обираючи одяг для шкільних свят, багато батьків надають перевагу вишиванкам. Середня вартість дитячої вишиванки варіюється від 500 грн. Тож в середньому за комплект одягу та взуття для школяра доведеться заплатити 3550- 4 000 грн.

До всіх витрат слід ще додати покупку гаджетів, без яких сучасні діти вже не навчаються. Недорогі планшети коштують від 1500 грн, а ноутбуки середнього сегменту – від 6000 до 10 000 грн.

Отже, щоб у 2025 році повністю зібрати першокласника до школи, батькам потрібно витратити 4-12 тис грн. Не варто забувати, що все це відбувається на тлі війни, безробіття та нестабільних зарплат. Для багатьох родин це не просто закупка, а реальна фінансова криза. Батьки викручуються як можуть: хтось бере кредити, хтось купує частинами, хтось шукає благодійну допомогу.

“Пакунок школяра” на папері

В Україні з 2025 року уряд пообіцяв запровадити новий механізм фінансової підтримки для родин, діти яких вперше йдуть до школи. Йдеться про одноразову грошову виплату, що надходитиме на спеціальний віртуальний картковий рахунок. Широко розрекламована ініціатива отримала назву “Пакунок школяра”, її метою має бути зменшення фінансового тиску на сім’ї під час зборів дітей до школи.

Проте чомусь ця обіцянка поки що висить у повітрі, адже недарма в народі говорять, що обіцяного три роки чекають. Ось і уряд, напевно, дотримуючись народних традицій, оголосив про підтримку ще в липні, але станом на 13 серпня спеціальної функції в “Дії” так і не з’явилося. А саме через цей застосунок планують приймати заяви. Наразі, за словами Валерії Коваль з Мінцифри, програма ще “в роботі” і стартує в найближчі тижні. Попередньо,  наприкінці серпня або на початку вересня. За відсутності додатку “Дія” батьки можуть звернутися до Пенсійного фонду та написати відповідну заяву для отримання коштів.

Після подачі заявки гроші мають нарахувати  протягом 30 днів, а витратити їх дозволено лише на дитячий одяг і канцтовари. На покупки даватимуть 180 днів, тож “спалювати” кошти за день не доведеться, а от чекати їх, схоже,  доведеться ще довго.

Таке враження, ніби там, нагорі, не в курсі, що 1 вересня — це не умовна дата, а конкретний день, коли дитина має прийти до школи з рюкзаком, зошитами, змінкою, пеналом, у новенькому взутті та одязі. І це не забаганка батьків, а базова потреба, бо навчання не чекає. Дітям не поясниш, чому вони прийшли на перший урок без щоденника чи спортивної форми, бо “програма ще доопрацьовується”. Та й батьки не мають розкоші чекати до вересня, а потім ще місяць, поки нарахують гроші. Шкільний старт потребує витрат уже зараз.

Схоже, чиновники вкотре переплутали реальність зі своїми фантастичними звітами. А поки міністерства “налаштовують функціонал”, батьки змушені викручуватись самотужки,  бо 1 вересня ніхто не переносив. Тож, як завжди, українці намагаються вкластися у власний бюджет, а “пакунок школяра” існує поки тільки в анонсах.

Соцпідтримка у дії: як світ збирає дітей до школи

За кордоном підготовка дитини до школи не перетікає у щорічний фінансовий квест з нервами й кредитами, а вже давно стала налагодженою системою підтримки. Уряди багатьох країн не роблять із цього благодійність, адже це норма і частина соціальної політики у цивілізованому світі.

У Німеччині, наприклад, влада чудово розуміє, що канцтовари, форма, поїздки й навіть обіди коштують грошей. Тому вразливі родини отримують спеціальний пакет “Освіта + участь”: шкільне приладдя, підручники, харчування надаються або безкоштовно, або за символічну суму. До того ж, дітям компенсують навіть витрати на гуртки чи шкільні екскурсії, бо бути “включеним” у навчальний процес є не менш важливо, ніж знати таблицю множення.

У північній частині Австралії діти отримують 200 австралійських доларів на збори до школи, плюс додаткові гроші на спорт та безкоштовні уроки плавання. Там держава не лише піклується про зошити, а й про здоров’я та розвиток дітей.

У Польщі школярі отримують безкоштовні підручники, а ті, хто йде в перший клас, ще й рюкзак із базовими речами. Без нервів, черг і розмитих обіцянок. Просто приходиш у школу  і отримуєш, бо діти мають стартувати з рівних умов.

Цікава модель у Туреччині: якщо дитина регулярно відвідує школу, родина отримує грошову допомогу. Щось на кшталт “навчального кешбеку”. І навіть більше , дівчата в старших класах отримують гроші, як заохочення до продовження освіти. Тут турбота має форму мотивації, а не звіту на брифінгу.

Як бачимо, у багатьох країнах підтримка батьків стала справжньою щоденною політикою. Там розуміють, що навчання починається не з дзвінка, а з рюкзака, який треба зібрати. І поки в Україні батьки рахують під час війни останні гривні, а чиновники “допрацьовують” програми, за кордоном все це вже давно працює без галасу, але з користю.

Ідея “Пакунку школяра” мала б стати символом уваги й піклування, натомість вона все більше нагадує ще один пункт у переліку нездійснених обіцянок від уряду. І поки чиновники піаряться з гучними гаслами щодо турботи про дітей та пишуть звіти про підтримку освіти, батьки мовчки ламають голову як зібрати дитину до школи і не залізти в борги, що створює ще одну тріщину в довірі між народом і владою.