У травні цього року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування”. Згідно цього документа 14-річні мешканці громад набувають права брати учать у вирішенні питань місцевого рівня.
“Молоде покоління українців тепер матиме всі ті інструменти народовладдя, що і повнолітні громадяни”, – заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Також Шуляк наголосила на важливості реалізації основних пріоритетів Національної молодіжної стратегії 2030 року. Дана стратегія розроблена державою з метою створення сприятливих умов для всебічного розвитку та зайняття повноцінної життєвої позиції молоддю в Україні. Адже саме молоді люди амбіційні та підприємливі, а отже, можуть виступати рушіями важливих процесів у житті держави.
Згідно з стратегією, саме у віці 14-18 років виникає бажання заявити про себе та спробувати взаємодіяти зі структурами суспільства. У період з 18-24 років відбувається пошук шляхів самореалізації та активної інтеграції у суспільство. У 24-29 років здійснюється побудова сімейних стосунків, народження дитини, закріплення на ринку праці. У віці 29 років сфера уподобань та інтересів чітко сформована.
Стратегія керується наступними пріоритетами:
- безпека – створення безпечного середовища та сприяння підвищенню рівня життєстійкості молоді;
- здоров’я – формування навичок здорового способу життя;
- спроможність – формування у молоді громадянських компетентностей;
- інтегрованість – соціальна та культурна інтеграція молоді у суспільне життя як України, так і усього світу.
Щодо заявленої Шуляк участі молоді у народовладді спірне питання, як і створення сприятливих умов для її всебічного розвитку. Взяти хоча б той факт, що в країні не існує для молоді безплатних спортивних або творчих занять. За все приходиться сплачувати немалі кошти, які є непідйомними для тих молодих українців, що не мають фінансової підтримки від батьків.
Демографічні тенденції
Як відомо, в останні роки немає офіційних даних щодо демографічних показників в нашій державі. Є тільки оцінки за непрямими показниками та індикаторами. Це зараз робиться за допомогою цілої низки методик, які спираються на непрямі відомості – дані big-data від мобільних операторів, дані про банківські картки та їхнє функціонування. Провести нормальний облік практично неможливо. Статистика призупинена, бо перепис населення було проведено в Україні у 2001 році. Відповідно цих даних:
У 2022 році населення віком від 15 до 24 років складало близько 6,5 мільйонів осіб. Пандемія COVID-19, а також початок повномасштабної війни в лютому 2022 року, значно вплинули на мобільність та рішення молодих людей щодо майбутнього.
У 2023 році кількість молодих людей в Україні зменшилася до 6,3 мільйона. Це було пов’язано як з природним скороченням населення, так і з міграційними процесами. Війна змусила багатьох молодих людей шукати безпечніші місця для життя та навчання за кордоном.
Станом на середину 2024 року, населення віком від 15 до 24 років в Україні складало приблизно 6,1 мільйона осіб. Війна продовжує впливати на демографічні тенденції, зокрема на народжуваність та міграцію.
Структура населення свідчить про те, що покоління молоді менш численне, ніж покоління людей середнього віку, через низьку народжуваність у перші роки Незалежності. Війна закладає вкрай важкі демографічні наслідки для України. Чисельність наступних поколінь залежить від кількості молоді та її готовності будувати родини. Саме людей віком 25-35 років (в цьому віці люди переважно стають батьками) в Україні дуже мало. Очевидно, що вони всі разом не зможуть народити стільки само дітей, як покоління народжених у 1980-ті роки, навіть за збереження довоєнного рівня народжуваності. На цей неуникненний ефект накладається ще й війна. Тобто тих, хто може народити дітей, мало, і вони мають серйозні перешкоди й застереження народжувати дітей.
Чи є ризик того, що молодь не повернеться в Україну
За даними Міністерства закордонних справ України, зараз за кордоном перебуває приблизно 1,2 мільйона українських молодих людей віком від 15 до 24 років. Основні країни призначення – Польща, Німеччина, Чехія та Канада. Ця міграція пояснюється прагненням молоді отримати якісну освіту, знайти роботу та забезпечити безпеку.
З одного боку, чим довше триватиме війна, тим більше буде зруйновано інфраструктури та економіки. Молоді не буде куди повертатись, роботи не буде, житла не буде. З другого боку, молодь, яка переїхала за кордон, часто інтегрується в нове суспільство і починає будувати нові соціальні зв’язки. Це створює відчуття належності до нового місця, що знижує бажання повертатися до України. Крім того, у багатьох країнах спростили визнання українських дипломів, їх уряди зацікавлені у залученні нашої молоді залишитися жити у місцях тимчасового перебування. Зарубіжним країнам вкрай потрібні молоді робочі руки і талановиті фахівці, а це дуже поганий для нашої країни сигнал.
Молодь в Україні стикається з численними викликами у сфері освіти та працевлаштування. Війна та економічні труднощі призвели до скорочення можливостей для навчання та роботи. У 2024 році рівень безробіття серед молодих людей становить близько 20%. Багато молодих фахівців не можуть знайти роботу за спеціальністю, що змушує їх шукати можливості за кордоном, де є і робота, і висока зарплата.
Українська молодь стикається з численними викликами через довготривалу війну і соціально-економічні труднощі. Основні її проблеми включають психологічний стрес, нестабільність життя та невизначеність щодо майбутнього. Крім того, війна негативно впливає на ментальне здоров’я, зокрема, депресія і тривожність є поширеними явищами серед молодих людей.
Військові дії створюють небезпечне середовище, де немає гарантій безпеки. Це особливо впливає на рішення молодих людей, які прагнуть стабільності та спокою для свого життя та розвитку. Також багато молодих українців вважають, що освіта і професійні можливості за кордоном є більш привабливими. Вони прагнуть отримати якісну освіту та знайти гідну роботу, яка забезпечить їм кращі умови життя та розвитку кар’єри.
Отже, існує немалий ризик того, що велика частка молоді не повернеться в Україну.
Ставлення молоді до майбутнього в Україні
Згідно з опитуванням, проведеним у 2024 році Центром Разумкова, близько 55% молодих людей віком від 15 до 24 років пов’язують своє майбутнє з Україною. Опитування показують, що значна частина молодих біженців і внутрішньо переміщених осіб планують повернення, хоча існує невпевненість щодо того, коли і за яких умов це може статися.
У 2024 році 42% молодих людей залучилося до волонтерської діяльності. У порівнянні з 2022 роком, цей показник становив 30%. Зростання активності молоді на тлі бойових дій свідчить про підвищення рівня їх громадської активності. При цьому жоден з респондентів не сказав, що він “поза політикою”. Навпаки, повномасштабне вторгнення значно підвищило рівень свідомості молодих українців.
Незважаючи на зазначені вище проблеми, багато молодих українців залишаються активними і рішучими у своїх прагненнях до покращення майбутнього країни. Наприклад, програма UPSHIFT, запроваджена UNICEF, підтримує молодь у реалізації їхніх інноваційних проектів, спрямованих на розвиток навичок STEM та відновлення зруйнованої інфраструктури. Молоді лідери беруть участь у відбудові країни через освітні програми та проекти, що сприяють відновленню інфраструктури.
Молоді українці активно залучаються до громадської діяльності та підтримують один одного через різні ініціативи. Наприклад, у Харкові створені молодіжні клуби, де молодь може обговорювати важливі для них питання, обмінюватися досвідом та підтримувати зв’язок зі своєю культурою та містом, навіть якщо вони тимчасово перебувають за кордоном.
Молодь є важливою складовою майбутнього будь-якої країни. У випадку України, питання щодо перспектив молодих людей набуває особливого значення в умовах війни та економічної нестабільності. Однак багато з них вірять у можливість відновлення та розвитку країни після війни, а також сподіваються на позитивні зміни в економічній та соціальній сферах нашої країни.
