У Дніпрі відкрився Центр захисту прав дитини — перший на сході та один з найбільших в країні

Дитинство — це не період, який можна перечекати або відкласти на потім. Навіть під час війни дитина залишається дитиною — з потребою в захисті, підтримці, турботі та праві на життя без страху. У мирному світі порушення прав дитини є трагедією. У країні, що живе у стані повномасштабної війни, воно стає буденністю. Насильство, депортація, втрата батьків, домівки, психотравма — все це перетворює дітей на вразливу мішень у гібридному фронті. Для того, що надати їм допомогу, у Дніпрі відкрився Центр захисту прав дитини – один із найбільших в Україні і перший на сході країни. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.

Центр захисту прав дитини виходить далеко за межі обласного масштабу, це перший подібний Центр на сході країни — регіоні, який протягом двох років живе в постійній загрозі обстрілів, депортацій, руйнацій і хвиль внутрішньої міграції. Саме сюди прибувають тисячі родин із дітьми, які залишилися без домівки, без школи, без звичних соціальних інституцій. На Дніпропетровщині нині офіційно зареєстровано понад 455 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них майже 100 тисяч — це діти. І хоча вони знайшли тут відносний спокій, а часто — і тимчасовий прихисток, це не знімає потреби в системному й фаховому захисті.

Ініціатором створення Центру виступив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Дніпропетровська обласна рада забезпечила будівлю, інженерне оснащення, доступ до укриття. За підтримки уряду Республіки Корея (через KOICA) та ЮНІСЕФ, Центр було обладнано відповідно до міжнародних стандартів.

Центр функціонально організований за моделлю «Барнахус», яка передбачає мультидисциплінарний підхід до роботи з дітьми. У цьому просторі дитина, що пережила травму, зможе отримати весь спектр допомоги в одному безпечному середовищі — без потреби ходити по різних інстанціях, без допиту в кабінетах і без повторного переживання болісних подій.

Центр надаватиме допомогу найвразливішим категоріям: дітям, які пережили бойові дії, втратили батьків, були депортовані або залишилися без належного піклування, постраждали від насильства чи стали його свідками. Особливу увагу зосереджено на дітях, які мають глибокі емоційні рани. У просторі Центру облаштовано дитячі кімнати, ігрові зони, окремі кабінети для психологів і правників, кімнати для конфіденційної розмови.

Передбачено також простір для громадських ініціатив, партнерських організацій і родин, зокрема родичів військових, зниклих безвісти й полонених. Тільки за 2024 рік до обласної влади надійшло 1677 звернень від родин військовополонених. За перші місяці 2025-го — ще понад тисяча. Діти з таких родин — це окрема категорія вразливості, яка потребує не меншої уваги, ніж діти з лінії фронту.

Центр не є ізольованою установою, він задуманий як жива частина ширшої системи. Його робота тісно пов’язана з державними структурами, органами місцевої влади, освітніми й соціальними закладами, міжнародними партнерами. У заході з нагоди відкриття взяли участь Посол Франції в Україні Гаель Весьєр, директор KOICA в Україні Лі Текин, голова Представництва ЮНІСЕФ Мунір Мамедзаде, представники Верховної Ради, місцевого самоврядування та громадських ініціатив. Це є підтвердженням того, що робота Центру інтегрується у глобальний контекст захисту прав дитини, у міжнародні гуманітарні зусилля щодо підтримки України.

Окремим блоком у діяльності Центру стане сприяння поверненню депортованих дітей. За даними Офісу Омбудсмана та Офісу Президента, наразі вже повернуто понад 1300 дітей, незаконно вивезених з окупованих територій. Але попереду ще тисячі, й для кожної такої дитини потрібна індивідуальна психологічна й соціальна реабілітація. Цей Центр є однією з платформ, де вона стане можливою.

У повоєнній Україні буде багато завдань — відновити інфраструктуру, підтримати економіку, інтегрувати ветеранів, розбудовувати нові інституції, але одним з найскладніших і найважливіших є захист дітей.