Життя дітей у зонах військових конфліктів завжди піддається серйозним змінам, і освіта у таких умовах стає особливо вразливою до зовнішніх політичних впливів. У сучасних умовах анексованого Криму школярі стикаються з нетиповими для навчального процесу завданнями, які мають явний військовий характер. Такі практики порушують міжнародні норми щодо захисту дітей та освіти в умовах окупації.
У Курманському районі окупованого Криму учнів початкових класів залучають до виготовлення маскувальних сіток для російської армії. У сюжеті телеканалу «Вести. Крым» показали, як діти плетуть ці сітки під час шкільних перерв, а сам процес супроводжується поясненням, що продукція буде використана на фронті для приховування військової техніки. На відео також зафіксовано учнів кадетських класів у військовій формі, які беруть участь у виготовленні свічок для російських військових, що свідчить про системну мілітаризацію навчального середовища.
Деталі цього процесу відображають значний контроль з боку освітніх та пропагандистських структур. Так, у сюжеті зафіксовано, що учнів залучають до виконання завдань під час навчального процесу, а робота супроводжується демонстрацією військової атрибутики та одягу, що формує у дітей ранній досвід участі у військових діях.
Додатково, у школах старших класів окупованого Армянська учнів з 5 по 11 класи змушують проходити тестування щодо їхнього ставлення до «спеціальної військової операції», брати участь у зборах коштів та відповідати на питання про сімейні розмови вдома, що використовується окупаційною адміністрацією для контролю за громадською та сімейною поведінкою.
Міжнародне гуманітарне право однозначно забороняє залучення дітей до будь-яких форм військової пропаганди та використання їхніх дій для підтримки збройних конфліктів. У VI розділі звіту моніторингової місії ООН із прав людини зазначено, що держава-окупант зобов’язана утримуватись від впровадження будь-яких форм мілітаризації або політичного впливу у школах на окупованих територіях, а освітні заклади повинні зберігати чинну навчальну програму.
Дії російської влади у Криму, включно з примусовим залученням дітей до плетіння маскувальних сіток і виготовлення свічок для армії, суперечать цим міжнародним нормам і підпадають під визначення порушень прав дитини у контексті збройного конфлікту.
Дослідження та розвідувальні звіти, зокрема від Міністерства оборони Великої Британії, підтверджують, що на окупованих територіях Росія систематично впроваджує політичне та військове виховання дітей, спрямоване на формування лояльності до окупаційної влади та участі у воєнних процесах. Така практика не лише впливає на фізичну безпеку дітей, але й формує у них психологічну готовність до участі у конфлікті, що має довгострокові соціальні та моральні наслідки.
Ситуація у Курманському районі демонструє приклад структурної мілітаризації освітньої сфери на окупованих територіях. Включення дітей до виконання завдань з військовим характером порушує міжнародні стандарти захисту прав дитини та підкреслює необхідність моніторингу освітніх практик у зонах конфлікту для забезпечення безпеки та прав дітей.
