У Литві виявили зловживання європейською допомогою для українських біженців: кошти отримали росіяни та білоруси

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Литва стала однією з перших країн Євросоюзу, яка відкрила свої кордони для українських біженців. У країні було створено систему соціального захисту, інтеграції та адаптації українців, що рятувалися від війни. Програми допомоги фінансувалися з національного бюджету Литви, а також за підтримки Європейського Союзу, який виділяв значні ресурси на гуманітарні та соціальні потреби переміщених осіб з України. Одним з таких механізмів стала програма “Допомога біженцям від війни з України”, реалізована Європейським агентством соціальних фондів (ESFA). У 2022–2023 роках її загальний обсяг фінансування сягнув близько 17 мільйонів євро. Однак згодом з’ясувалося, що частина цієї підтримки була використана не за призначенням.

Факти порушення

Як повідомило литовське суспільне мовлення LRT з посиланням на висновки Державної аудиторської служби Литви, в межах програми допомогу отримали не лише українці, а й громадяни інших держав, які не є біженцями від війни. У звіті йдеться про 813 осіб, що скористалися перевагами, передбаченими проєктом. Серед них були громадяни Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану та ще понад тридцяти країн. Це не лише підважило довіру до механізмів розподілу допомоги, а й викликало громадське обурення, особливо в контексті того, що мова йде про підтримку, призначену людям, які рятувалися від російської агресії.

Реакція влади та відставка керівниці агентства

Скандал набрав обертів у травні 2024 року. На тлі суспільного резонансу 13 травня свою посаду залишила директорка Європейського агентства соціальних фондів Ліна Невінскене. Як пояснила заступниця міністра соціального захисту та праці Литви Ріта Ґрігалєнє, ситуацію оцінюють критично, і в міністерстві вже проводиться внутрішній аудит, який має з’ясувати, як саме стало можливим надання допомоги неукраїнцям.

Попри суспільну і політичну критику, у самому агентстві ESFA відкинули звинувачення в зловживанні. Як заявила керівниця відділу розвитку проєктів Йоліта Пятрайтієне, розподіл допомоги відбувався відповідно до чинних на той момент нормативних документів. Зокрема, в програмах підтримки могли брати участь «соціально вразливі особи», незалежно від громадянства. В ESFA також заявили, що реальна кількість отримувачів, які не мали українського паспорта, становить не 813, а 484 особи, і що ситуація виникла через «тлумачення документів».

Реакція з боку уряду

Міністерство соціального захисту і праці Литви підтвердило, що організація, яка реалізувала проєкт, буде зобов’язана повернути нецільово використані кошти до бюджету ЄС у встановлений термін. Йдеться про фінансову відповідальність перед донорами, а також про перегляд механізмів перевірки підстав для отримання допомоги в майбутньому.

Цей випадок висвітлив слабкі місця у системі надання гуманітарної допомоги та наголосив на необхідності суворішого контролю за цільовим використанням коштів, особливо коли йдеться про допомогу біженцям від війни. Для українських громадян, які рятувалися в Литві від ракетних обстрілів і зруйнованих домівок, сам факт отримання допомоги представниками країни-агресора чи її союзників може бути морально травматичним і глибоко несправедливим.

Наслідки для системи

Скандал із розподілом допомоги в Литві вкотре підняв питання про чітке розмежування між біженцями з України та іншими мігрантами, які проживають у країні. Ситуація стала прикладом того, як формальні ознаки соціальної вразливості можуть бути використані для доступу до програм, призначених виключно для жертв війни. Це актуалізує потребу у створенні прозорих механізмів ідентифікації, запровадженні обов’язкових перевірок і, за потреби, — внесенні змін у законодавство.

Литва залишається важливим партнером України й продовжує надавати політичну, військову й гуманітарну допомогу. Проте випадок із неправомірним використанням допомоги демонструє, що навіть у добросовісних системах є місце помилкам. І саме пильна увага до таких порушень дозволяє зміцнити довіру до міжнародної підтримки, якої сьогодні гостро потребують мільйони українців.