У найближчі роки понад половину всіх власних доходів Держбюджету Україна змушена буде спрямовувати на зовнішні борги: Ніна Южаніна

Державний борг України стає одним з ключових факторів, який визначатиме фінансову стабільність країни у найближчі роки. На засіданні уряду 24 грудня була затверджена Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2026−2028 роки. Документ визначає обсяг зобов’язань держави, графік погашення та обслуговування боргів і показує, що найближчими роками держава зіткнеться з жорсткими фінансовими обмеженнями.

Крім того, стратегія окреслює обсяг ресурсів, які доведеться спрямовувати на обслуговування боргу, і підкреслює, що управління державними фінансами буде значно ускладнене. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина боргу є зовнішньою і номінована в іноземній валюті, що робить державні фінанси чутливими до коливань валютного ринку та зовнішніх економічних умов.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, заслужений економіст України Ніна Южаніна, розмірковуючи над ситуацією з державним боргом України у найближчі роки, зазначила, що ухвалена урядом Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2026−2028 роки окреслює серйозні фінансові обмеження, з якими держава зіткнеться у найближчі роки.

Южаніна наголосила, що у середньому щорічні боргові виплати становитимуть 1,19 трлн грн, що відповідає приблизно 10,4% очікуваного річного ВВП.

Нардеп наводить динаміку витрат на погашення та обслуговування боргу: у 2025 році — 1,05 трлн грн або 11,7% ВВП; у 2026 році — 1,17 трлн грн або 11,3% ВВП; у 2027 році — 1,26 трлн грн або 10,5% ВВП; у 2028 році — 1,29 трлн грн або 9,5% ВВП.

Вона вважає, що якщо порівняти ці цифри з прогнозованими власними доходами Державного бюджету, тобто податками та неподатковими надходженнями без урахування нових запозичень, ситуація виглядає тривожно. При очікуваних власних доходах на рівні 2,3−2,5 трлн грн на рік виплати за зовнішніми боргами поглинатимуть від 48% до 52% цих коштів.

За її словами, власні доходи Держбюджету у 2026−2028 роках очікуються на рівні приблизно 2,3−2,5 трлн грн на рік, тоді як боргові виплати складатимуть у середньому 1,19 трлн грн на рік. Це означає: 1,19 трлн грн, поділені на 2,3 трлн грн, дають приблизно 52%, а 1,19 трлн грн, поділені на 2,5 трлн грн, дають приблизно 48%.

Южаніна наголошує, що навіть за оптимістичних прогнозів кожна десята гривня створеного ВВП йтиме на борги, а не на розвиток, відновлення або соціальні потреби.

Вона також звертає увагу на критичні ризики, пов’язані з валютою та зовнішньою залежністю. Структура державного боргу залишається вразливою до зовнішніх факторів: 75% державного боргу є зовнішнім, 77% боргу номіновано в іноземній валюті, плюс ще 2% становлять валютні облігації внутрішньої державної позики. Така висока валютна залежність створює значні ризики для стабільності Держбюджету, що визнає і Міністерство фінансів.

Нардеп підкреслює, що на тлі висновків Рахункової палати про відсутність повноцінної системи управління боргом такі обсяги майбутніх виплат є не просто цифрами, а серйозним викликом для бюджетної політики наступних років.