У Польщі посилюють захист українців: ухвалення резолюції проти антиукраїнських настроїв та новий наказ для поліції
Антиукраїнські настрої в Польщі дедалі частіше проявляються у повсякденному житті наших громадян, коли об’єктами образ, погроз і нападів стають дорослі та діти. Особливо вразливими залишаються українські школярі, які після вимушеного переїзду звикають до нової країни, навчаються польською мовою та щодня намагаються зберегти зв’язок із власною культурою. На тлі збільшення кількості конфліктів через походження та українську мову місцева влада Сопота вперше в Польщі відреагувала на цю проблему окремою резолюцією, а також змінами в роботі місцевої поліції.
Перша резолюція проти посилення неприязні до громадян України в Польщі
Як повідомляє esopot, 23 липня 2026 року Міська рада Сопота ухвалила резолюцію, спрямовану проти посилення неприязні до громадян України. Депутати підкреслили, що Сопот має залишатися відкритим і безпечним містом для всіх мешканців незалежно від їхнього походження. Також вони засудили зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті, закликавши польських політиків утримуватися від висловлювань, здатних посилювати ворожість до українців.
Представники міської ради пов’язали зростання антиукраїнських настроїв з дезінформацією, яку активно поширюють у соціальних мережах та на інтернет-форумах. Подібні повідомлення часто містять неперевірені твердження про українських біженців, їхню участь у польській економіці та користування соціальною допомогою.
Резолюцію ухвалили на тлі помітної зміни суспільних настроїв у Польщі. За результатами опитування CBOS, 52% громадян висловилися проти подальшого прийому українських біженців, а понад половина респондентів назвала обсяг допомоги українцям надмірним. Уперше з 2014 року противники подальшого прийому біженців становили більшість опитаних.
У резолюції висловлено занепокоєння тим, що частина політиків звертається до гострих антиукраїнських тем заради швидкої підтримки аудиторії. Такі заяви мають значно ширший вплив, ніж окремі коментарі в інтернеті, оскільки їх поширюють медіа, соціальні мережі та публічні сторінки.
У документі також згадано слова польського публіциста Єжи Ґедройця про нерозривний зв’язок між вільною Польщею та вільною Україною. Цю цитату депутати використали як нагадування про політичне й історичне значення відносин між двома державами.
Окрема частина резолюції стосується ситуації в місцевих навчальних закладах. Українські діти становлять 17% всіх учнів у школах Сопота, тому будь-яке посилення ксенофобських настроїв відбивається на великій кількості родин.
Для дітей, які залишили Україну через війну, навчання в Польщі супроводжується адаптацією до іншої освітньої системи, нового мовного середовища та незнайомого кола однолітків. Ворожі висловлювання на адресу українців здатні проникати й у шкільний простір, де вони можуть перетворюватися на образи, приниження або ізоляцію окремих учнів.
Значення резолюції для українських школярів полягає у чіткій позиції органу місцевого самоврядування: походження, мова та статус біженця не можуть ставати підставою для приниження. Така позиція особливо важлива для дітей, які вже пережили вимушений переїзд, розлуку з близькими або втрату звичного дому.
Крім того, міська рада Сопота звернулася до центральної влади з пропозицією започаткувати загальнопольську інформаційну кампанію, побудовану на офіційних статистичних даних. Вона має показати участь українців у польській економіці, обсяг сплачених ними податків і внесок у ринок праці.
Депутати запропонували використовувати відомості Головного статистичного управління Польщі, щоб суспільна дискусія спиралася на перевірені показники. Такий підхід має протидіяти твердженням, за якими українці лише отримують допомогу з бюджету та створюють додаткове навантаження на державні фінанси.
Окремий заклик стосується протидії ксенофобським повідомленням, які можуть поширювати зовнішні центри впливу. Автори документа застерегли, що штучне загострення суперечностей між поляками й українцями може використовуватися для дестабілізації польського суспільства.
Поліція Польщі отримала новий наказ через сплеск ненависті до українців
Резолюція міської ради Сопота з’явилася після збільшення кількості заяв про агресію щодо українців. За першу половину 2026 року громадяни України подали до польської поліції 180 заяв про напади та погрози, що на 30% більше порівняно з відповідним періодом 2025 року.
Від травня 2026 року злочини, вчинені з мотивів упередження, польські правоохоронці обліковують в окремій категорії. Це дає змогу відстежувати перебіг розслідувань і контролювати реакцію поліції на випадки фізичного насильства, погроз та образ через національність.
У зв’язку з цим у Польщі змінили підхід до оцінювання роботи поліції у справах, пов’язаних зі злочинами на ґрунті ненависті проти українців. Тепер ефективність правоохоронців визначатимуть, зокрема, за результатами розслідування нападів і публічних образ, скоєних через національну неприязнь, а також за тим, чи були відповідні матеріали передані до суду.
Крім того, до плану роботи головного коменданта поліції на 2026 рік внесли окремий показник, який враховує рівень розкриття правопорушень з мотивів ненависті. Польські правоохоронні органи також заявили, що матеріали таких справ повинні швидше надходити до судів.
Ще в лютому Міністерство юстиції Польщі визначило 50 підрозділів прокуратури, які спеціалізуються на розслідуванні злочинів, пов’язаних із національною ненавистю. До їхньої компетенції належать напади, погрози, переслідування та публічні образи, спрямовані проти людей через їхнє походження.
Одним з резонансних випадків став напад у Плоцьку на 15-річного українця та його подругу. Чоловік атакував підлітків у громадському транспорті після того, як почув їхню розмову українською мовою.
В іншому випадку польські правоохоронці висунули обвинувачення чоловікові, який ображав українських дітей в автобусі. Обидві історії показують, що агресія через походження дедалі частіше спрямовується проти неповнолітніх, які можуть стати мішенню лише через мову спілкування.
Для українських родин такі інциденти означають додаткову тривогу за безпеку дітей у транспорті, школі та громадських місцях. Підлітки можуть уникати української мови на вулиці, побоюючись образ або конфліктів, хоча спілкування рідною мовою не порушує жодних правил чи законів.
Антиукраїнські дописи охопили мільйони користувачів
Польські експерти виявили майже 100 тисяч різко антиукраїнських публікацій у соціальних мережах та на форумах протягом кількох весняних і літніх місяців 2026 року. Сукупне охоплення таких матеріалів перевищило 32 мільйони контактів.
Ці цифри відображають масштаб поширення повідомлень, у яких українців зображують як причину економічних, соціальних або безпекових проблем Польщі. Часте повторення таких тверджень створює середовище, у якому словесна агресія поступово сприймається як допустима.
Міська рада Сопота пов’язала необхідність протидії ненависті з відповідальністю політиків, медіа та державних установ. Депутати запропонували відповідати на маніпуляції статистичними даними, а на випадки нападів і погроз — своєчасною реакцією правоохоронців.
Що означає резолюція для українців у Польщі
Резолюція міської ради Сопота не запроваджує нових кримінальних покарань і не змінює процедури роботи поліції. Документ фіксує офіційну позицію місцевої влади, яка визнала антиукраїнську ворожість проблемою для міста, його шкіл і громадського простору.
Для українських дітей ця позиція має окреме значення, оскільки вони становлять помітну частину учнів Сопота та щодня стикаються з наслідками суспільних дискусій, які ведуть дорослі. Захист від принижень через мову чи походження впливає на їхню можливість спокійно навчатися, користуватися транспортом і спілкуватися з однолітками.
Міська рада Сопота стала першим органом місцевого самоврядування в Польщі, який ухвалив окрему резолюцію проти антиукраїнських настроїв. Подальше значення цього кроку залежатиме від реакції центральної влади та інших польських громад, однак для тисяч українських родин документ уже засвідчив, що випадки ксенофобії, нападів і принижень не залишилися поза увагою місцевої влади.
