Комунальні борги в Україні: біженців можуть зобов’язати платити за житло, якого вони вже не мають

Українські біженці, які залишили країну через війну та тимчасово проживають за кордоном, стикаються не лише з пошуком житла та робочих місць, а й фінансовими зобов’язаннями, які залишилися в Україні. Одним з таких складних питань є сплата комунальних послуг за житло, яке вони більше не використовують. Навіть у випадках, коли квартира давно перетворена на офіс чи належить іншим власникам, суди інколи зберігають правову відповідальність за колишніх мешканців або зареєстрованих осіб, що створює додаткові фінансові ризики для людей, які намагаються відновити стабільність свого життя за кордоном.

Судовий прецедент у Кривому Розі

У листопаді 2025 року Саксаганський районний суд Кривого Рогу ухвалив рішення за справою 214/3588/24, згідно з яким українку, яка з 2022 року проживає в Німеччині як біженка, зобов’язано сплатити рахунок за опалення квартири у Кривому Розі.

Жінка ніколи не володіла цією квартирою і не проживала в ній після виїзду, а приміщення давно використовувалося як офіс. Проте “Криворізька теплоцентраль” подала позов, посилаючись на те, що у реєстрі житлових приміщень відсутні відомості про переведення квартири у нежилий фонд, а відповідачка залишається споживачем комунальних послуг.

Суд врахував надані біженкою документи про постійне місце проживання у Німеччині та шкільний табель її дитини, проте постановив, що вона все одно повинна нести солідарну відповідальність разом з двома власниками квартири за оплату опалення. Загальна сума, яку позивачка повинна сплатити, включає основний борг у 39 904 гривні, інфляційні нарахування та річні платежі, а також окремо 1009 гривень за судовий збір.

Суд у своєму рішенні послався на частину третю статті 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якої дієздатні особи, що проживають або зареєстровані у житлі споживача, користуються послугами на рівні з власником і несуть солідарну відповідальність за оплату.

Це означає, що навіть біженці, які залишили країну, можуть бути притягнуті до фінансової відповідальності за нерухомість, де вони колись були зареєстровані або користувалися послугами.

Соціальні та практичні наслідки для біженців

Цей випадок демонструє, що біженці повинні уважно контролювати реєстраційний статус квартир і житлових приміщень, які залишили в Україні. Навіть якщо житло передане в інші руки або використовується для інших цілей, залишення старих реєстраційних записів може стати підставою для стягнення комунальних боргів. Така практика підкреслює необхідність своєчасного оформлення юридичних документів щодо зняття з реєстрації, передачі прав користування чи переведення квартир у нежилий фонд.

Крім того, цей прецедент показує складнощі, з якими можуть стикатися українські біженці у фінансовій сфері за кордоном. Питання сплати комунальних платежів стає додатковим навантаженням для людей, які вже адаптуються до нового середовища та ведуть своє життя в умовах обмежених ресурсів.

Ситуація з оплатою комунальних послуг для українських біженців ускладнюється законодавчими вимогами та судовими практиками, які передбачають солідарну відповідальність навіть після виїзду з країни. Для уникнення несподіваних фінансових зобов’язань важливо ретельно перевіряти реєстраційний статус житла, своєчасно повідомляти органи про зміну місця проживання та, за можливості, юридично оформлювати передачу прав на користування. Усвідомлення цих нюансів допомагає біженцям захистити себе від непередбачених витрат та забезпечити стабільність у процесі адаптації за кордоном.