Участь українських біженців у референдумі щодо мирного плану: заява Володимира Зеленського 

Питання включення українських громадян, які перебувають за межами країни, до процесу прийняття рішень щодо визначення умов мирного плану набуває особливої актуальності в світлі можливого проведення референдуму. Така ініціатива передбачає, що українці отримають можливість безпосередньо висловити свою позицію щодо ключових пунктів мирного плану. Обговорення цього питання відбулося під час зустрічі української делегації зі Сполученими Штатами у Флориді, де Президент України Володимир Зеленський провів спільну пресконференцію з Дональдом Трампом.

Заява президента України

Президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з Президентом США Дональдом Трампом наголосив на критичній важливості забезпечення можливості для українських громадян, які перебувають за межами країни, брати участь у голосуванні на референдумі щодо мирного плану в разі його проведення.

За його словами, участь біженців у такому голосуванні є необхідною для того, щоб вони могли безпосередньо висловити своє ставлення до ключових положень мирного плану, що містяться у двадцяти пунктах проєкту угоди про врегулювання війни.

Зеленський підкреслив, що право біженців на участь у референдумі є невід’ємним елементом демократичного процесу і гарантує, що їхня позиція буде врахована у прийнятті остаточного рішення щодо умов миру. Водночас президент зазначив, що для забезпечення цього права необхідно вирішити низку організаційних питань, зокрема створення відповідної інфраструктури для голосування закордонних громадян, розробку процедур та механізмів, які дозволять кожному українцю реалізувати своє виборче право.

Як зазначив Зеленський, проведення референдуму входило до порядку денного переговорів української та американської делегацій під час зустрічі в резиденції Дональда Трампа Мар-а-Лаго у Флориді. Президент також повідомив, що сьогодні близько 90% пунктів мирного плану вже погоджено між сторонами, що свідчить про значний прогрес у розробці проєкту угоди.

Дональд Трамп у свою чергу висловив переконання, що президент Росії Володимир Путін зацікавлений у встановленні миру і готовий сприяти відновленню України після завершення конфлікту, підкреслюючи потенційну роль зовнішніх партнерів у підтримці процесу мирного врегулювання.

Референдум передбачає пряме звернення до волі народу, яке потенційно може стати першою всеукраїнською електоральною подією після завершення активної фази війни. Водночас проведення такого голосування ускладнюється необхідністю збереження режиму воєнного стану до стабілізації безпекової ситуації та завершення мобілізації, що може тривати до шести місяців після підписання угоди.

Юридичні та організаційні проблеми проведення голосування

Реалізація референдуму передбачає низку комплексних юридичних та практичних викликів. Перш за все, необхідно враховувати, що навіть після укладення мирної угоди зупинка активних бойових дій не забезпечує миттєвого відновлення нормальних умов для проведення виборів. Внутрішньополітична та правова ситуація створює потенційні конфлікти між зовнішніми рекомендаціями, безпековими обмеженнями та фактичними можливостями держави організувати легітимний процес голосування.

Особливо складним залишається питання участі військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. На момент проведення референдуму значна частина військових перебуватиме на фронті, що ускладнює організацію виборчих дільниць та забезпечення їхнього виборчого права. Для внутрішньо переміщених осіб механізм відкриття виборчих прав ще не опрацьований, адже списки виборців веде Центральна виборча комісія, а наповнює їх місцева влада, значна частина якої замінена військовими адміністраціями.

Не менше складнощів виникає з організацією голосування українських біженців, яких оцінюють у шість-вісім мільйонів. На сьогодні держава має лише 102 закордонні дільниці, що не забезпечує охоплення більшості громадян, які виїхали за кордон. Відсутність онлайн-голосування суттєво обмежує можливості реалізації права голосу, і лише близько 400 тисяч українців перебувають на консульському обліку. Питання пасивного виборчого права додає додаткову складність, адже вимога п’ятирічного безперервного проживання в Україні автоматично відсікає частину тих, хто був змушений залишити країну через війну.

Політичні та соціальні аспекти референдуму

Референдум має на меті розподілити політичну відповідальність за прийняття умов мирного плану між суспільством та президентом, проте він не позбавлений ризиків. Невдале формулювання запитання або проблеми з комунікацією можуть призвести до того, що громадяни не підтримають текст угоди. Соціологічні опитування свідчать про розділення суспільства приблизно навпіл: одна частина готова погодитися на компромісні рішення щодо територій, за умови отримання гарантій безпеки та допомоги на відновлення країни, інша категорично відкидає будь-які поступки.

На територіальні питання з боку Росії наразі чиниться найбільший тиск, оскільки РФ наполягає на передачі Донецької та Луганської областей. Українська сторона не погоджується на такі умови, що робить переговори надзвичайно чутливими і складними для громадської підтримки.

Проведення референдуму для українських біженців є не лише політичним, а й організаційним викликом. Воно вимагає створення масштабної інфраструктури голосування, врахування безпекових обмежень, забезпечення участі військових і внутрішньо переміщених осіб та вирішення питання закордонних дільниць. Референдум може стати першим інструментом прямого звернення до народу після активної фази війни, але його успішність залежить від ефективної комунікації, юридичної підготовки та забезпечення рівного доступу всіх громадян до голосування, включно з українськими біженцями, які тимчасово перебувають за кордоном.