Ми продовжуємо робити для вас прес-кліпінг європейських медіа. Відстежуємо ключові теми, через які постає Україна в західному медіапросторі. Якою бачиться російсько-українська війни нашим партнерам, які жахи окупації непокоять їх найбільше, що цікавить європейців у внутрішній політиці Україні – про все це читайте в нашому матеріалі.
Видання The Guardian оптимістично повідомляє про те, що вже цього літа Україна почне застосовувати літаки F-16.
Цитує при цьому міністерку оборони Нідерландів К. Оллонгрен, яка пояснює затримку передачі анонсованих ще понад рік тому літаків комплексним підходом до допомоги Україні. Йдеться і про необхідність навчити пілотів, і про підготовку технічних працівників, і ретельну підготовку обслуговуючого персоналу.
F-16 дійсно набагато складніші, ніж системи, які українські ВПС використовували досі, – наводить The Guardian слова очільниці МО Нідерландів. – Україна не може просто перестрибнути через кілька сходинок, вона має виконувати кожен крок процесу, водночас ми хочемо доставити літаки якомога швидше.
Британське видання цитує також українського експерта з авіації, військового льотчика Анатолія Храпчинського, який запевняє: “росіяни будуть змушені змінити свою тактику, адже ми зможемо більш ефективно націлювати їхні літаки та ракети, і їм буде дуже важко продовжувати використовувати керовані авіабомби КАБ, які вони повинні запускати з відстані від 50 до 70 км».
Німецьке видання Die Zeit публікує статтю під моторошним заголовком “Жертви, яких уже ніхто не рахує” із підзаголовком “Віддалені наслідки воєн”. Газета проводить паралель між терактами 11 вересня, сектором Газа та війною в Україні, вказуючи на довгострокові наслідки воєнних дій. Навіть коли війни закінчуються, ті, хто вижив серед розбомблених руїн, мають не лише психологічні травми. Навіть вцілілі, ті, хто переніс війну, хворітимуть на рак, деменцію та інші хвороби. Видання робить припущення, що люди, які живуть серед напівзруйнованих будівель, вдихають токсичні тверді частинки, подібно до тих, хто працював навколо уламків веж-близнюків у Сполучених Штатах. Йдеться, серед іншого, про азбест, кристалічний діоксид кремнію, який входить до складу бетону і може викликати захворювання легенів, діоксини, що викликають рак, і поліциклічні ароматичні вуглеводні. Вони виникають внаслідок процесів неповного згоряння, наприклад, на промислових підприємствах, але особливо під час пожеж, у Всесвітньому торговому центрі, у секторі Газа чи в Україні через бомбардування. Речовини накопичуються в організмі, деякі з них розкладаються в навколишньому середовищі лише через роки.
Французьке видання Le Mond звертає увагу європейської спільноти на актуальний документальний звіт організації Human Rights Watch (HRW), де йдеться про «примусову русифікацію шкільної системи на окупованих українських територіях» . Цей документ відкриває завісу над порушеннями, допущеними російською владою у сфері освіти, як на колишніх окупованих територіях Харківської області, так і на Херсонщині, Запоріжжі, Донецьку та Луганщині, які все ще знаходяться під російською окупацією.
“З російською мовою можна творити чудеса” — перше речення, яке написав учень у своєму шкільному зошиті під час уроку 5 вересня 2022 року під російською окупацією в селі Лісова Стінка Харківської області України, фото LE MONDE.
За оцінками українських експертів, зараз на контрольованих Росією територіях проживає 1 мільйон дітей шкільного віку, у тому числі лише в Криму – 458 тисяч. За даними Міносвіти, на початку 2023-2024 навчального року близько 80 тисяч з них вивчали українську програму онлайн, незважаючи на ризик репресій. Проте онлайн-навчання в окупованих зонах залишається дуже складним, оскільки після окупації російська влада відключила всі неросійські телекомунікаційні провайдери. «Зрусифіковані» школи мають дуже обмежені класи та години навчання, недостатню кількість персоналу та часту відсутність електрики.
Le Mond розповідає історію мелітопольського хлопця, якого через вживання у школі української влада вигнала за десятки кілометрів із мішком на голові на ізольовану територію. Покараному учню довелося йти додому самому. Також окупанти переслідували та погрожували батькам затриманням, великими штрафами та втратою опіки над дітьми, якщо вони не запишуть їх до «російських» шкіл та не покинуть вивчати українську програму онлайн.
Чеське видання Denik N проаналізувало останні опитування українських соціологів щодо президентства зеленського, мобілізації, можливих поступок та військової перемоги над Росією і зробило висновок: підтримка Зеленського падає, але він повинен залишатися на посаді.
Наприклад, повна половина респондентів вважає, що Володимир Зеленський не виконав своїх передвиборчих обіцянок. Але при цьому головним успіхом вважають відсіч російської агресії.
Після закінчення п’ятирічного терміну повноважень президента України соціологи КМІС поцікавилися громадською думкою, і з’ясували, що для широкого загалу Зеленський має залишитися на посаді, оскільки триває воєнний стан.
