Невдалий старт російського “Сармата”: чи повертається світ до ери небезпечних ядерних експериментів?

Випробування, точніше, спроба випробування, російської міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 “Сармат” 20-22 вересня на російському космодромі “Плесецьк” закінчилося повним провалом та пожежею на пусковому майданчику.

Непрямим доказом невдалого запуску стала пожежа біля ракетної шахти і кратер на місці запуску.  Деякі експерти вважають, що пожежа виникла через несправність ракетного двигуна та падіння ракети, що спричинило руйнування ракетного майданчика і пожежу в лісі.

З урахуванням цього інциденту, Росія змогла здійснити лише один успішний запуск міжконтинентальної ракети з п’яти здійснених нею спроб – у квітні 2022 року. За даними CNBC, найтриваліший випробувальний політ “Сармата” тривав трохи більше ніж дві хвилини: ракета пролетіла трохи більше ніж 35 кілометрів, перш ніж втратила керування і розбилася.

Взагалі, міжконтинентальна балістична ракета РС-28 “Сармат” є ядерною зброєю, розробленою для доставки ядерних боєголовок на великі відстані і може нести до 10 або більше ядерних боєголовок. Ракета, що надійшла на озброєння у 2023 році,  позиціонується Міністерством оборони РФ як новий етап у забезпеченні ядерного стримування.

Відкликання ратифікації договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань

Загроза застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні обговорюється з початку повномасштабного вторгнення РФ. Росія переносить ядерні боєприпаси до Білорусі та проводить навчання з їх використання. НАТО, зі свого боку, нагадує про свою ядерну зброю в Європі для стримування Росії.

Ще рік тому російський диктатор підписав документ про відкликання ратифікації договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, залишивши таким чином для себе право на відновлення ядерних випробувань.

Міжнародний договір, що мав би стримувати російські випробування ядерної зброї

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань – ДВЗЯВ – багатостороння міжнародна домовленість, спрямована на заборону випробувальних вибухів ядерної зброї та будь-яких інших ядерних вибухів у цивільних чи військових цілях у будь-якому місці.

На сьогоднішній день наземні ядерні випробування не проводяться вже кілька десятків років, оскільки вони заборонені чинним Договором. Проте країни, що представляють собою вісь зла – Росія та Північна Корея, – продовжують проводити випробування ядерної зброї під землею або під водою. Ці події викликають занепокоєння у міжнародної спільноти, оскільки вони можуть призвести до ескалації напруженості та загрози ядерного конфлікту.

Дещо з історії випробувань ядерної зброї

Щоб зрозуміти масштаб та інтенсивність випробувань, що відбулися у світі до підписання договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, слід уявити, що лише на 1 ділянці з 456 Семипалатинського полігону для випробувань ядерної зброї в Казахстані, офіційно закритого 15 років тому,  з 1949 року було проведено 1989 ядерних випробувань.

Взагалі у світі, з 1945 по 1996 рік було проведено більше двох тисяч випробувань ядерної зброї. 2. Найбільше випробувань провели США – 1030, а СРСР (включаючи Росію) – 715. Більшість  – із вибухами, які значно перевищували бомбардування Хіросіми. Ядерна зброя вибухала в повітрі, на землі, під землею та в морі. Для порівняння: за 28 років з 1996 року їх було менше десятка. У цьому столітті було проведено лише шість випробувань, і всі у Північній Кореї.

Запаси ядерної зброї тим часом зростали в геометричній прогресії. На початку 1980-х років у світі налічувалося близько 60 000 одиниць ядерної зброї, більшість з яких була набагато потужнішою за бомби, використані в Хіросімі та Нагасакі.

Громадське невдоволення з приводу ядерних випробувань зростало. До 1960-х років було досягнуто принципової згоди щодо припинення вибухових ядерних випробувань. У преамбулі до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року було зазначено про необхідність “припинення всіх випробувальних вибухів ядерної зброї назавжди”.

Нарешті, у 1996 році було узгоджено Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Договір спирається на мережу з понад 300 наукових моніторингових установ у всьому світі, які можуть швидко виявити ядерне випробування, значно менше за вибух у Хіросімі, і точно визначити його місцезнаходження. Жодна держава на Землі не може таємно провести випробування ядерної зброї.

Договір забороняє всі ядерні вибухи для будь-яких цілей. Він є ключовим інструментом у запобіганні подальшому радіоактивному забрудненню.

Наслідки ядерних випробувань для навколишнього середовища

Вибухи ядерної зброї викидали в атмосферу велику кількість радіоактивних частинок, які поширювалися по всій планеті. Альфа-, бета та гама- випромінювання все ще можна простежити та виміряти сьогодні в бивнях слона, кістках та зубах тварин та людей,  коралах Великого Бар’єрного рифу та в найглибших океанських жолобах. Це забруднення можна знайти в ґрунті, воді та повітрі, а також у живих організмах.

Радіоактивність вплинула на флору і фауну, викликаючи мутації, зниження популяцій та зміни в екосистемах. Наприклад, у районах, де проводилися випробування, спостерігалися аномалії у рослинах і тваринах.

Люди, які проживали поблизу місць випробувань, зазнали впливу радіації, що призвело до підвищення рівня захворювань –  раку, генетичних мутацій та інших серйозних проблем зі здоров’ям.

Радіоактивне забруднення має тривалий вплив, і його наслідки можуть відчуватися протягом багатьох десятиліть. Наприклад, радіоактивні ізотопи стронцій-90 і цезій-137 мають тривалий період напіврозпаду і можуть залишатися небезпечними протягом сотень років.

Яку вагу в цивілізованому суспільстві має Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань

На щастя, ДВЗЯВ має майже загальну міжнародну підтримку. 187 країн підписали її, а 178 ратифікували. З десятьма новими ратифікаціями з 2021 року існує глобальний імпульс проти відновлення ядерних випробувань, особливий ентузіазм мають невеликі держави.

Незважаючи на це, поточна міжнародна невизначеність ставить під сумнів глобальні норми проти ядерних випробувань, створені ДВЗЯВ. Актуальний інцидент з міжконтинентальною балістичною ракетою РС-28 “Сармат” на російському космодромі “Плесецьк” демонструє намір держави-агресори відновити ядерні випробування та вкотре дискредитувати міжнародне право.

Тетяна Морараш