Портал The International IQ Test оприлюднив рейтинг середнього IQ країн світу, де Україна опинилася серед аутсайдерів, що викликало шквал запитань і гарячих дискусій серед експертів, соціологів та всього суспільства. Чи це справедливий результат? Наскільки об’єктивними є такі рейтинги, і що насправді означає цей показник? Одні вбачають в цьому дзеркало сучасної освітньої системи, рівня життя та загальної культури в країні, інші критично ставляться до самого методу вимірювання інтелектуального потенціалу. Ця ситуація спонукає уважніше проаналізувати дане питання та зрозуміти, що насправді стоїть за цими цифрами і фактами.
Україна в рейтингу IQ серед країн світу
За даними результатів дослідження The International IQ Test, які були оприлюднені 1 січня 2025 року, Україна у рейтингу країн за середнім рівнем IQ зайняла 78-му позицію зі 127, при цьому середній рівень інтелекту українців у 2024 році становить 95,55 балів, що, хоч і на 1,29 бали більше, ніж торік, але все ж таки залишає Україну на найнижчій позиції серед європейських країн. Попри позитивну динаміку, український показник виглядає скромно в порівнянні з сусідніми країнами. Наприклад, Росія з коефіцієнтом 103,31 бали посіла шосте місце у світовому рейтингу, а Білорусь – 16-те місце з показником 101,58 бали.
Це дослідження базується на аналізі даних від 1 393 066 осіб, які пройшли тестування на платформі International IQ Test у 2024 році. Збір даних охоплював респондентів з усього світу, при цьому в більшості країн (82,45%) рівень IQ залишився незмінним у порівнянні з попереднім роком. При цьому до п’ятірки лідерів рейтингу увійшли Китай, Іран, Південна Корея, Японія та Сінгапур, підтверджуючи домінування азійських країн у показниках середнього IQ.
Дослідники у своїх результатах зазначають:
«Середній IQ за країнами, здається, загалом вищий у Східній Азії. Близький до середнього в Європі, Західній Азії, Океанії, Північній Америці та Північній Африці. І нижче середнього в Центральній і Південній Африці та Латинській Америці».
Коефіцієнт інтелекту (IQ, intelligence quotient) є кількісною оцінкою розумових здібностей людини, яку визначають за допомогою спеціальних тестів. Простими словами, він є інструментом для вимірювання здатності людини логічно мислити, розв’язувати проблеми та вчитися. Середнім значенням тестів IQ вважається 100, і це є умовною нормою. Половина людей (50%) зазвичай мають IQ у межах від 90 до 110. Ще чверть (25%) людей мають показники нижче 90, а інша чверть – вище 110. Якщо ж показник IQ падає нижче 70, це часто свідчить про розумову відсталість і може вимагати спеціальної уваги чи підтримки. Тобто цифри допомагають визначити, де знаходиться середній рівень, а де — відхилення від норми.
Слід зазначити, що ці дослідження рівня IQ не є абсолютними, адже інтелект визначається багатьма факторами. Вони є лише одним із показників, який допомагає зрозуміти, як різні країни та спільноти розвивають інтелектуальний потенціал своїх громадян.
Чи варто довіряти рейтингу The International IQ Test
Рейтинг IQ, сформований на основі тесту The International IQ Test, викликав значний суспільний інтерес, особливо після того, як Україну розмістили на 78-му місці серед 127 країн. Виникло чимало запитань щодо точності, репрезентативності та значення цих даних.
Дослідження The International IQ Test базується на прогресивних матрицях Равена – популярному методі оцінки інтелекту, розробленому в 1936 році Джоном Карлайлом Равеном. Критики його результатів вважають, що цей підхід зосереджений на логічному мисленні та здатності розпізнавати закономірності, залишаючи поза увагою інші аспекти інтелекту, такі як вербальні навички чи емоційний інтелект. Також, на їх думку, IQ-тести вимірюють переважно аналітичні здібності, логічне мислення та короткотривалу пам’ять, але не враховують творчий потенціал, емоційний інтелект чи інші аспекти, які можуть відігравати важливу роль у розвитку суспільства.
Крім того, під час полеміки щодо результатів дослідження висловлюються такі думки: ключовим моментом є те, що тест збирає дані виключно з користувачів свого вебсайту. Це автоматично виключає людей, які не мають доступу до інтернету, мають низький рівень цифрової грамотності та інтерес до подібних активностей. Це означає, що учасники можуть бути не репрезентативними для загального населення країни. У випадку України таких учасників було 88 757, що становить лише невелику частку населення. Також критики рейтингу вважають, що середній бал може спотворюватись через використання ботових акаунтів: у мережі обговорюють активність обліковки під назвою POROSENOK, яка нібито генерує результати з оцінкою 69 балів кожні кілька секунд. Вплив ботових акаунтів на POROSENOK може значно спотворювати результати, штучно знижуючи середній бал.
Водночас скептицизм щодо цього рейтингу базується ще на інших факторах. По-перше, відсутності офіційного й загальновизнаного тесту IQ у світі. Існує кілька популярних методів оцінки, але жоден з них не є універсальним. Це означає, що порівнювати рівень інтелекту різних країн за одним тестом некоректно.
По-друге, репрезентативності вибірки. Сайт The International IQ Test працює лише з користувачами, які самостійно вирішили пройти тест. Це означає, що результати можуть відображати лише тих, хто зацікавлений у подібних тестах, має доступ до інтернету та, можливо, належить до певних соціальних груп.
Слід згадати, що у березні 2024 року платформа Worldwide IQ Test оприлюднила інші дані, де Україна опинилася на 37-й позиції серед 109 держав із середнім показником IQ 95. Цей результат свідчить про стабільність інтелектуального рівня українців у світовому контексті, хоча й залишає певні питання щодо впливу на ці дані соціальних, економічних і культурних чинників.
Варто відмітити, що згідно з результатами цих двох рейтингів, розподіл середнього рівня IQ у різних регіонах світу демонструє цікаві закономірності. Найвищі показники традиційно спостерігаються в країнах Східної Азії. Середній IQ у таких країнах, як Китай, Сингапур, Гонконг, Тайвань, Південна Корея та Японія, перевищує 105 балів. Лідери рейтингу, Сингапур і Гонконг, мають середній показник 108, що відображає багаторічну інвестицію цих країн в освіту, технології та розвиток науки. Зокрема, системи освіти в цих державах вважаються одними з найефективніших у світі, а високий рівень урбанізації та технологічного розвитку сприяє підвищенню когнітивного потенціалу населення.
Своєю чергою, Європа демонструє середні результати, які коливаються між 95 і 102 балами залежно від країни. При цьому найвищі показники мають Швейцарія та Нідерланди (102 бали), що свідчить про стабільність освітніх і соціально-економічних стандартів у цих державах. Інші європейські країни, зокрема Ісландія, Фінляндія та Канада, також входять до групи країн із середнім IQ 101 бал, що підтверджує їхню сильну освітню базу та сприятливі умови для розвитку інтелектуальних здібностей.
У регіонах Західної Азії, Океанії, Північної Америки та Північної Африки середні показники IQ залишаються близькими до світового середнього рівня. Водночас у Центральній і Південній Африці, а також Латинській Америці, результати переважно знаходяться нижче середнього рівня. Це часто пов’язують із факторами, такими як обмежений доступ до якісної освіти, погане харчування, високий рівень бідності та поширеність хронічних захворювань.
Розум під тиском: що впливає на IQ українців
Не зважаючи на всі недоліки, подібні рейтинги привертають увагу до важливості цієї проблеми. Прихильники їх результатів б’ють на сполох і вважають, що вони показують загальний жахливий рівень розвитку освіти, доступу до знань та інтелектуальних здібностей населення України.
Дійсно, рейтинги IQ, попри їхню популярність, не завжди відображають повну реальність. Вони радше є інструментом для порівняння загальних тенденцій розвитку й умов життя в різних державах. Інтелектуальний потенціал нації значно ширший, ніж його можна оцінити за допомогою стандартних тестів, тому подібні рейтинги потребують обережного аналізу й глибшого розуміння контексту. Рівень IQ є показником, який залежить від багатьох факторів, серед яких – доступ до освіти, наявність джерел правдивої аналітичної інформації, якість харчування, охорона здоров’я, культурні особливості, а головне – бажання людей розвиватися. Розподіл результатів між країнами також пояснюється когнітивними здібностями, адже такі фактори, як економічна нерівність соціальні виклики та інфраструктурні проблеми, суттєво впливають на загальну картину.
Чому все ж таки рівень IQ українців у сучасних умовах залишається середнім, а подекуди навіть нижчим? Відповідь не варто шукати в генетиці чи «національних особливостях» – це міф, який не витримує жодної критики. Причини є глибшими й значно більш дискомфортними для сприйняття суспільством.
Інтелект, який ми звикли вимірювати через тест IQ, насправді є динамічним і може змінюватися залежно від багатьох факторів. Дослідження підтверджують, що мозок людини в різні періоди життя перебудовується, а це прямо впливає на когнітивні здібності. Особливо цікавий період – це підлітковий вік, коли IQ може як суттєво зрости, так і різко знизитися. Наприклад, в одному з досліджень підлітки демонстрували стрибки від -20 до +23 балів у вербальних тестах і від -28 до +17 у невербальних. Причиною цього є те, що мозок у цей час буквально переформатовує себе, збільшуючи або зменшуючи активність у певних зонах.
Перші десять країн рейтингу демонструють стабільно високі результати завдяки багаторічній роботі над розбудовою якісних і ефективних освітніх систем для своїх дітей і молоді, стимулюванням наукових досліджень, впровадженням новітніх технологій, підтримкою інтелектуального розвитку населення. Тобто, вони вкладають інвестиції в своє майбутнє.
Що ми бачимо в нашій освітній системі? Чому і як навчаються наші діти? Українська освіта, яка десятиліттями перебуває на межі виживання, відчайдушно намагається утримати якість, але часто програє в цій боротьбі. В даний процес великий вклад вносить наше Міністерство освіти і науки (МОН), яке просто знищує і освіту, і науку. Коли заняття в школах і вищих навчальних закладах перетворюються на зубріння теорії без практики, навчальні дисципліни скорочуються, програми стають морально застарілими, це створює малоосвічене покоління, яке вміє відповідати на екзаменаційні питання, але не здатне мислити критично.
Крім того, українці дедалі менше стали читати, і це стає не просто проблемою, а загрозою розвитку інтелектуального потенціалу країни. Більшість здатна сприймати лише короткі тексти — новини у вигляді мемів, пости в соцмережах чи короткі відео. Аналітичні матеріали, глибокі роздуми або книги — це вже «непідйомна ноша» для багатьох. Такий підхід також вбиває здатність до критичного мислення, а разом з нею — вміння аналізувати, ставити запитання і робити висновки.
При цьому великою проблемою є дефіцит корисної літератури. Заборона російської класики та наукових книжок, які, як би до них не ставилися зараз, не винні в нинішній війні, створила літературний вакуум. Їх швидко прибрали, але чим заповнили? Своєї сучасної літератури — філософської, аналітичної — практично немає. Мало хто знає імена сучасних українських мислителів, філософів чи аналітиків, бо їх мало видають, а про їхню популяризацію взагалі ніхто не думає. Також немає розвивальних передач для дітей і молоді, як раніше.
У результаті нація залишається без інтелектуального фундаменту. Коли люди не читають, не аналізують і не мають доступу до різних точок зору, їх інтелект поступово деградує. Мозок стає ледачим, перестає шукати відповіді, звикає до готових рішень. І якщо ми не змінимо це зараз, надалі будемо матимемо суспільство, яке готове споживати лише «легке» і не здатне думати взагалі.
Ще одним ударом по інтелектуальному потенціалу українців став соціальний стрес. Постійна економічна нестабільність, війна, міграція та відчуття невизначеності створюють токсичне середовище, у якому мозок більше зайнятий виживанням, ніж розвитком. І це не просто метафора – хронічний стрес буквально вбиває здатність до концентрації, знижує пам’ять і гальмує розвиток когнітивних навичок. Отже, рівень IQ тісно пов’язаний із загальним рівнем розвитку держави.
А тепер уявіть, що до цього додається дефіцит якісного харчування. У багатьох українських сім’ях діти не отримують необхідних для мозку речовин, таких як омега-3 жирні кислоти чи вітаміни групи В. Якщо мозок недоотримує потрібних ресурсів, він працює на мінімальних обертах, що особливо помітно у віці, коли когнітивний розвиток має бути найінтенсивнішим.
Ситуацію ускладнює і вплив токсичного соціального середовища. Коли дитина виростає у світі, де стикається з наркотиками, алкоголем, агресивним і низькопробним контентом, вона просто не бачить сенсу розвивати свій потенціал. А якщо до цього додати інформаційний хаос із соціальних мереж, де замість знань люди часто отримують фейки та маніпуляції, картина стає ще похмурішою.
Проте є й інший бік – потенціал, який можна розкрити навіть у найгірших умовах. Інтелект – це не статична величина. Він здатен адаптуватися, змінюватися і зростати. Достатньо створити правильне середовище, і результати здивують. Дати дітям і молоді доступ до сучасної якісної освіти (без певних новацій сучасного МОН), інтерактивних методів навчання, культурних можливостей – і через кілька років ми побачимо зовсім іншу статистику. Мозок активізується лише тоді, коли перед ним стоять завдання, які дійсно змушують його напружуватися, інакше він занурюється в інтелектуальну сплячку. І це найважливіший урок, який варто засвоїти, якщо ми хочемо змінити траєкторію руху українського суспільства.
Попри критику об’єктивності рейтингів IQ, зрозуміло одне: інтелект українців сьогодні опинився в небезпеці, і його потрібно рятувати! Нерозумними людьми простіше маніпулювати та управляти – вони не ставлять зайвих питань, не аналізують події, а просто пасивно споживають, що їм дають. Саме тому ми не повинні дозволити деградації стати новою нормою. Хочете, щоб ваші діти думали самостійно, а не сліпо лайкали чергову дурницю? Починайте діяти! Вимагайте освіту, яка вчить думати, а не зубрити; підтримуйте культуру, яка стимулює розум, а не тільки розваги, та самі постійно розвивайтеся. Бо якщо інтелект залишити на самоплив, він сам не врятується, його просто зручно поховають під товщею політичного популізму і дурних трендів.
