З початку повномасштабного вторгнення країни-агресора в Україну кардинально змінюється спосіб життя та статус суспільства, все більше зростає чисельність ветеранів війни. Як повідомляє заступник міністра у справах ветеранів Максим Кушнір, станом на 2024 рік в державному реєстрі зафіксовано 1,2 млн ветеранів. Проте, на фронті знаходяться військові, які ще не мають такого статусу. А це означає, що на момент завершення військових дій, кількість ветеранів може зрости в середньому до 5-6 млн осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, до ветеранів війни відносяться активні учасники бойових дій, особи, що набули інвалідності внаслідок участі у військових діях та власне учасників війни. Як правило, це чоловіки середнього віку (30-45 років), які до мобілізації мали професію та робоче місце, а в нинішніх умовах стали або військовими, або волонтерами.
За даними Міністерства у справах ветеранів 70% ветеранів до мобілізації були працевлаштованими. Також не варто забувати, що до лав ЗСУ вступають і жінки. Станом на 2024 рік за даними МОУ на територіях, де точаться бойові дії, знаходиться 4 тис жінок. Вже налічується понад 13 тис жінок зі статусом “учасниці бойових дій”.
Які потреби виникають у ветеранів на даний час
Внаслідок опитування, яке проводив навчально-аналітичний відділ Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів, було встановлено:
- 47,71% респондентів має нагальну потребу у підтримці фізичного здоров’я,
- 39,26% потребують забезпечення житлом,
- 37,54% потребують психологічної підтримки,
- 35,96% потребують матеріальної допомоги,
- 34,81% шукають стартап для свого власного бізнесу,
- 32,66% знаходяться у пошуках робочого місця,
- 28,08% потребують інформаційної обізнаності в існуючих для інтеграції ветеранів програм,
- 27,36% потребують навчальних курсів по перекваліфікації,
- 11,17% мають потребу у забезпеченні медикаментами.
Крім цього, за даними дослідження, найбільше проблем у ветеранів може бути зі станом фізичного та психічного здоров’я, на цей фактор вказує 63,61%.
- 63,32% турбує, як прийме їх суспільство після повернення.
- 42,26% хвилює бюрократія та труднощі у оформленні виплат соціальних пільг.
- 39,4 % переймаються питанням працевлаштування.
- 29,8% хвилює питання медичного обслуговування.
- 20,77% розділяють побоювання щодо непорозуміння з боку рідних.
- 8,45% стурбовані станом алкогольної або наркотичної залежності.
Діяльність держави щодо інтеграції ветеранів у цивільне життя
- інформаційна діяльність – створення мережі центрів для ветеранів з метою ознайомлення з надання можливостей у сферах працевлаштування, підприємницької діяльності, надання медичних послуг та психологічної підтримки;
- фінансово-кредитна підтримка – сприяння розвитку ветеранського бізнесу;
- медико-реабілітаційна діяльність – забезпечення безкоштовного медичного обслуговування та надання пільг у разі наявності вад здоров’я;
- соціально-адаптаційна діяльність – співпраця усіх державних структур, націлена на створення сприятливих умов адаптації ветеранів у цивільному суспільстві.
SWOT-аналіз ефективності діяльності держави в реалізації процесу інтеграції ветеранів
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
|
|
| Можливості | Загрози |
|
|
Враховуючи вище зазначене, варто відстежувати актуальність потреб ветеранів та зробити якомога доступними всі можливі пільги та доступні програми по реабілітації. Так, наприклад, при наданні медичної допомоги, слід враховувати всі можливі хвороби та пошкодження, з якими зіштовхуються в ході своєї військової служби ветерани. Тобто, поновлювати список цих хвороб та необхідних для лікування препаратів.
Так як більшість респондентів переймалася через втрату професійних навичок (42,28%) , а станом на сьогодні зареєстровано 30,95% безробітних ветеранів, то варто створити Єдиний реєстр програм, що здійснюють навчання та перекваліфікацію, аби забезпечити потреби ветеранів у пошуку роботи та надати їм можливість бути конкурентоспроможними на ринку праці.
Цього року держава виділила 13 млрд 554,2 млн грн на фінансування державної ветеранської політики в Україні. Це вдвічі більше у порівнянні з 2023 роком, коли було виділено лише 6 млрд 838,6 млн грн. У пріоритеті у держави залишається забезпечення ветеранів житлом, але у порівнянні з 2023 роком, коли було виділено 5,5 млрд грн, у 2024 році виділена сума зросла на 247,9 млн грн. При цьому на заходи психічної та фізичної реабілітації та професійної адаптації ветеранів передбачена сума у розмірі 2 млрд 588,2 млн., що в п’ять разів більше, ніж планувалося у 2023 році.
Незважаючи на таку вражаючу суму коштів, яка начебто має покращити низку реабілітаційних та інтеграційних заходів, спланованих державою для ветеранів, все ж таки результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”54 вказують на зворотню сторону медалі. Так, вже у січні 2023 року 53% ветеранів були невдоволені роботою держави над реабілітаційними заходами, а у 2024 році цей показник збільшився до 55,3%.
Під час опитування від Українського ветеранського фонду було встановлено – 45,4% ветеранів впевнені, що держава не виконує перед ними своїх зобов’язань. Це досить серйозний показник! На думку багатьох респондентів, всі пільги були створені лише формально, а насправді, лишаються недоступними для ветеранів.
Багато ветеранів під час опитування ділилися історіями порушення законів в допомозі. Так, наприклад, не було надано адекватних реабілітаційних послуг азовцям. Натомість, ветеранів відправили на курси ліпки з глини.
Крім того, аналіз стану медичної допомоги свідчить про те, що ветерани чітко відокремлюють військову медицину від цивільної, вказуючи, що в останній надто низький рівень обслуговування. На думку ветеранів, сучасній системі охорони здоров’я бракує матеріальної та технічної бази. Наприклад, під час лікування ПТСР та акубаротравми, санаторно-курортне лікування, протезування. Пільги на протезування прописані у законодавстві, проте не взято до уваги необхідність закупівлі імплантів грудей у разі поранення і травми жінок-ветеранів. Варто вказати і про відсутність коректного інклюзивного простору.
Міжнародний досвід
Прикладом ефективної допомоги ветеранам війни є Альянс охорони здоров’я ветеранів на території Великої Британії, який налічує 49 лікарень, де працює близько 100 кваліфікованих спеціалістів, що чітко обізнані в усіх нагальних потребах ветеранів та активно співпрацюють з благодійними організаціями з метою забезпечення фінансуванням та матеріалами.
Щодо реалізації інклюзії, то прикладом для наслідування варто взяти Програму незалежності ветеранів, що діє у Канаді. В ході даної програми відбувається щорічне надання неоподаткованих коштів на забезпечення потреб ветеранів: особиста гігієна, амбулаторна медична допомога, забезпечення харчуванням, прибирання території, транспорт, довготривалий догляд та забезпечення шляхів адаптації.
Отже, в зарубіжних країнах не лишають ветеранів з їх проблемами та інвалідністю наодинці, а всіляко допомагають полегшити життя та сприяти адаптації. Саме на такий досвід і варто рівнятися державі аби забезпечити повноцінну адаптацію та інтеграцію ветеранам, людям, які ціною власного здоров’я захищають кордони нашої країни.
