Україна ініціювала переговори з Європейським Союзом щодо отримання даних про своїх громадян, які перебувають під тимчасовим захистом. Насамперед Київ цікавить інформація про найбільш вразливі категорії населення. Це необхідно для стратегічного планування політики повернення та підготовки українських громад до прийому людей.
Під час зустрічі Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна з Єврокомісаром із внутрішніх справ та міграції Магнусом Бруннером обговорювалися перспективи режиму тимчасового захисту, термін дії якого спливає у березні 2027 року.
Очільник міністерства наголосив, що процес повернення має бути виключно добровільним, а до того моменту громадяни повинні мати чіткі правові підстави для перебування в країнах ЄС.
Міністр переконаний, що рішення про виїзд в Україну прийматиметься на основі порівняння умов життя. Важливу роль відіграватиме сукупність факторів: від рівня безпеки до доступу до ринку праці, освітніх послуг, медицини та забезпечення житлом. За попередніми оцінками профільного відомства, після завершення активних бойових дій до країни можуть повернутися близько двох мільйонів осіб.
Водночас експертне середовище дає стриманіші прогнози. Зокрема, в Інституті демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України припускають, що повернутися може лише третина біженців.
Фахівці зазначають, що високий рівень працевлаштування українських жінок за кордоном свідчить про їхню поступову інтеграцію в іноземні суспільства.
Станом на весну 2026 року в країнах Європейського Союзу, а також у Норвегії та Швейцарії проживає близько 4,4 мільйона українців. Найбільша кількість громадян зосереджена у Німеччині та Польщі. Подальша динаміка міграційних процесів значною мірою залежатиме від тривалості воєнних дій та ефективності державних програм відновлення.
