Більшість українців підтримує видалення небезпечного контенту за правилами ЄС: що показали результати опитування

Безпека цифрового простору залишається однією з тем, які дедалі частіше опиняються у центрі суспільної уваги. Поширення дезінформації, шахрайських схем, закликів до насильства та інших видів незаконного контенту змушує держави шукати ефективні механізми реагування, водночас зберігаючи баланс між захистом користувачів і дотриманням їхніх прав. Результати нового соціологічного дослідження свідчать, що українці загалом підтримують запровадження правил видалення небезпечного контенту за європейськими стандартами, однак висловлюють чіткі застереження щодо можливих ризиків такого регулювання.

Понад половина респондентів підтримує європейський підхід

Соціологічне дослідження, проведене компанією Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology, показало, що 56,1% опитаних позитивно ставляться до правил видалення незаконного та терористичного контенту, побудованих за європейською моделлю. З них 24,2% повністю підтримують таку ініціативу, ще 31,9% схиляються до позитивної оцінки.

Водночас протилежної думки дотримуються 27,2% учасників опитування, серед них 16,3% відповіли, що швидше не підтримують такі зміни, ще 10,9% висловили категоричну незгоду. Водночас 16,7% респондентів не визначилися зі своєю позицією.

Порівняння з попереднім дослідженням засвідчило зміну громадських настроїв. Якщо у травні сумарна підтримка європейського підходу становила 67,2%, то в липні цей показник знизився до 56,1%. Одночасно кількість противників запропонованих правил зросла з 16,6% до 27,2%.

Найчастіше українці стикаються з дезінформацією та шахрайством

Дослідження також показало, який саме небезпечний контент найчастіше трапляється користувачам українського сегмента інтернету. Найпоширенішою проблемою респонденти назвали дезінформацію. Протягом останнього року з нею стикалися 58% учасників опитування. Майже така сама кількість повідомила про випадки шахрайства та фішингу — 56,1%.

Третім за поширеністю видом небезпечного контенту стала мова ворожнечі, яку бачили 45,9% опитаних. Значно рідше респонденти повідомляли про поширення персональних даних без дозволу власників — 22%, заклики до насильства — 21%, матеріали радикального характеру — 19,3% та контент, пов’язаний із тероризмом, — 15,5%.

Водночас майже чверть учасників дослідження — 23,4% — зазначили, що протягом останнього року взагалі не натрапляли на подібний контент. Під час попереднього опитування таких відповідей було менше — 14,9%.

Порівняння результатів двох хвиль дослідження також демонструє окремі зміни. Частка тих, хто стикався із шахрайством, скоротилася з 64,8% до 56,1%, а з мовою ворожнечі — з 49,9% до 45,9%. Водночас дещо зросла кількість людей, які повідомили про радикальний контент та матеріали терористичного характеру.

Більшість не почувається достатньо захищеною в мережі

Попри певні позитивні зміни порівняно з попереднім опитуванням, відчуття безпеки серед українських користувачів залишається доволі стриманим.

Лише 37,7% респондентів повідомили, що почуваються захищеними від небезпечного або терористичного контенту в інтернеті, з них 13,9% повністю погодилися з таким твердженням, ще 23,8% обрали відповідь, яка свідчить про переважно позитивну оцінку власної безпеки.

Натомість 53,9% учасників дослідження повідомили, що не відчувають достатнього захисту. Серед них 36,7% відповіли «швидше ні», а ще 17,2% категорично не погодилися з твердженням про безпечне користування мережею. Ще 8,4% не змогли визначитися зі своєю оцінкою.

У порівнянні з травнем рівень відчуття захищеності дещо зріс — тоді позитивні відповіді становили 34,5%, тоді як частка тих, хто не почувався захищеним, скоротилася з 56,6% до 53,9%.

Найбільше довіри українці висловили СБУ

Окремий блок дослідження стосувався того, які структури, на думку громадян, повинні визначати незаконний або терористичний контент та ухвалювати рішення про його видалення. Найбільшу підтримку отримала Служба безпеки України. Цю відповідь обрали 39,7% респондентів, хоча під час травневого опитування показник був вищим і становив 44,3%.

Другою за рівнем довіри стала система міжнародних судів, яку підтримали 20,2% учасників дослідження. Майже стільки ж — 19,6% — висловилися на користь міжнародних організацій, зокрема правозахисних. Правоохоронним органам довіряють 17,5% опитаних.

Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, обрали 14,8% респондентів. Показник суттєво знизився порівняно з травнем, коли він становив 23,6%.

Українським громадським організаціям готові довірити такі повноваження 14,2% учасників опитування, громадськості та іншим об’єднанням — 13,7%. Такий самий результат отримали й онлайн-платформи. Національну раду з питань телебачення і радіомовлення підтримали 11,8%, українські суди — 8,4%.

Помітно збільшилася й кількість тих, хто не зміг визначитися із відповіддю або не довіряє жодній із запропонованих інституцій. Якщо у травні жодній структурі не довіряли 9,8% опитаних, то під час нового дослідження цей показник зріс до 18,4%. Ще 20,9% респондентів не змогли обрати відповідь.

Головними ризиками називають втручання в приватність і можливі зловживання

Попри підтримку боротьби з небезпечним контентом, українці звертають увагу на ризики, які можуть виникати під час застосування таких механізмів.

Найчастіше учасники опитування висловлювали занепокоєння через можливе втручання у приватне життя. Такий варіант відповіді обрали 50,5% респондентів. Майже стільки ж — 50,3% — вважають серйозною загрозою можливі зловживання під час застосування відповідних правил.

Корупційні ризики турбують 48,9% учасників дослідження. Імовірність появи цензури назвали 36,9%, можливість помилкового видалення контенту — 32,2%, а ризик використання таких механізмів для тиску на опозицію — 30,4%.

Порівняння з травневими результатами свідчить, що рівень занепокоєння окремими ризиками зменшився. Зокрема, частка тих, хто побоюється зловживань, скоротилася з 59,3% до 50,3%, а ризик помилкового видалення контенту — з 42% до 32,2%.

Погляди на співвідношення свободи та безпеки залишаються майже незмінними

Опитування також показало, що українське суспільство не має єдиної позиції щодо того, чому слід надавати перевагу — свободі користування інтернетом чи посиленню безпеки. Максимальну свободу підтримали 20,6% респондентів, ще 27,4% висловилися за переважання свободи. Загалом таку позицію поділяють 48% учасників дослідження.

Більше безпеки підтримують 27,2% опитаних, а ще 13,3% вважають, що пріоритетом має бути максимально можливий рівень захисту. Сукупно цей підхід підтримують 40,5% респондентів. Ще 11,5% учасників опитування не визначилися зі своєю позицією. Порівняно з попередньою хвилею дослідження співвідношення відповідей практично не змінилося.

Дослідження провела компанія Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Опитування проводилося методом самостійного заповнення анкет серед громадян України віком від 18 років. У ньому взяли участь 1000 респондентів, а заявлена теоретична похибка за довірчої ймовірності 0,95 не перевищує 3,1%. Збір даних відбувався 11 липня 2026 року.