Українські ФОПи та фрилансери в Іспанії: в яких випадках необхідно декларувати доходи

Українці, які після початку повномасштабної війни переїхали до Іспанії, часто зосереджувалися на нагальних питаннях: легальному статусі, житлі, роботі, навчанні дітей і збереженні доходів. Однак тривале проживання в іншій країні поступово переводить податкові обов’язки з другорядної теми у практичну необхідність, адже іспанська податкова система враховує не лише джерело виплат, а й те, де людина фактично живе, працює та має центр особистих і фінансових інтересів.

Чому доходи українців можуть цікавити податкову Іспанії

Експертка з українського та міжнародного оподаткування, співвласниця компанії UCBI Тетяна Лисенко пояснює помилки українців. Багато хто з них помилково вважають, що зарплата, ФОП-дохід, дивіденди, оренда чи відсотки з депозитів, отримані в Україні, не мають стосунку до Іспанії. Така логіка може спрацювати лише тоді, коли людина не є податковим резидентом Іспанії або має окремі підстави для іншого податкового режиму.

Якщо ж податкова розглядає людину як резидента Іспанії, значення має весь світовий дохід. Це означає, що у декларації можуть з’явитися не лише іспанська зарплата чи місцевий бізнес, а й український ФОП, виплати від роботодавця з України, орендна плата за квартиру, дивіденди, інвестиційний прибуток, криптовалютні операції та інші надходження з-за кордону.

Коли можна стати податковим резидентом Іспанії

Податкове резидентство визначається не однією довідкою чи карткою, а сукупністю реальних обставин. Наявність NIE, TIE, прописки або статусу тимчасового захисту сама по собі не означає автоматичного резидентства, однак ці дані можуть бути частиною загальної картини, яку аналізує податкова.

Найвідомішим критерієм є перебування в Іспанії понад 183 дні протягом календарного року. Важливо, що ці дні не обов’язково мають іти підряд: короткі поїздки за межі країни, відпустки або тимчасові виїзди не завжди змінюють ситуацію, якщо основне життя людини залишається пов’язаним з Іспанією.

Крім тривалості перебування, значення має місце проживання родини, школа дітей, орендоване або власне житло, робота, підприємницька діяльність, банківські рахунки, регулярні витрати та інші ознаки того, що центр життя людини перемістився саме до Іспанії.

Тимчасовий захист не звільняє від декларування

Статус тимчасового захисту допомагає українцям легально перебувати в Іспанії, працювати, користуватися соціальними послугами та вирішувати побутові питання. Водночас цей статус не скасовує податкових правил країни, у якій людина фактично проживає.

Якщо українець більшу частину року живе в Іспанії, має тут житло, відвідує місцеві установи, влаштував дітей до школи, працює дистанційно або отримує доходи з різних джерел, податкова може розглядати таку людину як резидента. У такому разі питання вже не зводиться до того, де фізично надійшли гроші, адже головним стає податковий статус самої особи.

Зарплата з України: що потрібно врахувати

Якщо українець отримує зарплату з України, такий дохід може підлягати декларуванню в Іспанії. У цьому випадку важливо показати не лише суму доходу, а й податки, які вже були сплачені в Україні.

Між Україною та Іспанією діє механізм уникнення подвійного оподаткування, тому сплачений в Україні податок може враховуватися під час розрахунку зобов’язань в Іспанії. Проте це не означає, що декларацію можна не подавати: зазвичай дохід потрібно відобразити, після чого визначається, чи виникає доплата за іспанськими правилами.

Найбільше запитань виникає у фрилансерів і підприємців, які залишили український ФОП, продовжують працювати з українськими клієнтами та сплачують податки в Україні за спрощеною системою. Для багатьох така модель здається достатньою, бо людина вже платить податок і офіційно отримує дохід.

Проблема полягає в тому, що іспанська податкова може оцінювати цей дохід за своїми правилами, якщо людина стала резидентом Іспанії. Сплата 5% в Україні не гарантує, що дохід не потрібно декларувати в Іспанії або що український податок буде повністю зарахований.

Для резидента Іспанії підприємницький дохід з України може стати частиною загального оподатковуваного доходу. Через це українським ФОПам варто окремо перевіряти свою ситуацію, бо механічне перенесення української моделі оподаткування в іспанську систему може створити борги, штрафи або претензії з боку податкової.

До декларації в Іспанії можуть входити активні та пасивні доходи. Активні доходи охоплюють зарплату, фриланс, підприємницьку діяльність, оплату послуг, гонорари та інші регулярні надходження за роботу.

Пасивні доходи включають відсотки за депозитами, дивіденди, орендну плату, прибуток від продажу майна, дохід від цінних паперів, інвестиційних рахунків, криптовалютних операцій та інших активів. Якщо людина є податковим резидентом Іспанії, країна походження цих коштів не завжди звільняє її від обов’язку показати їх у декларації.

Ставки податків: чому 45% не означає однакове навантаження для всіх

В Іспанії діє прогресивна система оподаткування доходів фізичних осіб, де ставка залежить від розміру доходу, його виду, сімейного стану, регіону проживання, наявності витрат, податкових відрахувань і можливих пільг.

Для самозайнятих осіб, яких в Іспанії називають autónomo, податок зазвичай розраховується не з усього обороту, а з чистого доходу після врахування витрат, пов’язаних із діяльністю. Це можуть бути професійні послуги, робочі інструменти, частина витрат на офіс або інші підтверджені витрати, якщо вони відповідають вимогам податкової.

Тому максимальна ставка не означає, що кожна людина автоматично віддає майже половину заробленого. Водночас українська модель, за якої підприємець сплачує фіксований відсоток і вважає питання закритим, для резидента Іспанії може не працювати.

Декларації 720 і 721: що потрібно знати про активи за кордоном

Окремі обов’язки можуть виникати не лише через доходи, а й через активи за межами Іспанії. Іспанська система передбачає інформаційні декларації, зокрема моделі 720 і 721, які стосуються закордонних рахунків, нерухомості, цінних паперів, інвестицій, страхових продуктів або криптоактивів.

Такі декларації подаються за наявності активів, вартість яких за певними категоріями перевищує встановлений поріг. Їхнє подання не завжди означає сплату податку, адже головна мета полягає в інформуванні податкової про майно або фінансові інструменти за кордоном.

Податкові наслідки можуть з’явитися пізніше, наприклад після продажу квартири, отримання орендного доходу, виплати дивідендів, переказу коштів або продажу криптовалюти з прибутком.

Чому приховати криптовалюту й інвестиції стає складніше

Криптовалюта, брокерські рахунки, депозити та фінансові платформи дедалі частіше потрапляють у поле зору податкових органів через міжнародний обмін інформацією. Банки, платіжні системи, інвестиційні сервіси й легальні біржі накопичують дані про клієнтів, транзакції та залишки на рахунках.

Якщо людина живе в Іспанії, користується фінансовими сервісами, має активи за кордоном або отримує інвестиційний прибуток, податкова країни резидентства може отримати інформацію про такі активи. Через це підхід “ніхто не дізнається” стає дедалі ризикованішим, особливо для тих, хто має значні суми, регулярні операції або доходи з кількох країн.

Що варто перевірити українцям в Іспанії

Українцям, які тривалий час живуть в Іспанії та продовжують отримувати доходи з України, варто насамперед визначити свій податковий статус. Після цього потрібно оцінити всі джерела доходів: зарплату, ФОП, фриланс, оренду, депозити, дивіденди, інвестиції, продаж майна та криптовалютні операції.

Особливої уваги потребують підприємці, які залишили український ФОП, люди з нерухомістю в Україні, власники великих заощаджень, інвестори та ті, хто користується іноземними фінансовими платформами. У таких випадках помилка в декларуванні може коштувати дорожче, ніж своєчасна перевірка документів і коректне подання звітності.