Українці обрали діалог: 90% підтримують конструктивне вирішення історичних суперечок з Польщею

Загострення у відносинах між Україною та Польщею, яке останнім часом супроводжується гострими дискусіями навколо історичної пам’яті, не змінило загального настрою українського суспільства щодо пошуку порозуміння між двома країнами. Дані нового соціологічного дослідження свідчать, що переважна більшість громадян підтримує підходи, засновані на взаємній повазі, діалозі та визнанні права кожного народу на власне бачення історичних подій.

Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що 90% українців підтримують конструктивні підходи до врегулювання історичних суперечок із Польщею.

Найчисленнішою групою стали респонденти, які обрали прагматичний підхід. Такий варіант підтримали 57% опитаних. Його суть полягає у визнанні того, що різні нації можуть мати власних історичних героїв та власні оцінки минулого, тоді як втручання інших держав у ці питання вважається недоречним.

Ще 33% учасників опитування висловилися за пошук спільного бачення через професійну роботу істориків і зниження політичного впливу на дискусії про минуле. Ця група допускає можливість вироблення узгоджених оцінок суперечливих історичних подій.

Втім, соціологічне дослідження також зафіксувало дуже низьку підтримку радикальних підходів.  Лише 1% респондентів вважає, що Україна повинна погоджуватися з усіма вимогами Польщі та приймати польське трактування спільної історії. Водночас тільки 4% опитаних підтримують протилежну позицію, за якої Польща не повинна впливати на обговорення історичних питань.

Таким чином, абсолютна більшість українців відкидає спроби одностороннього нав’язування історичних оцінок будь-якою зі сторін.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати опитування демонструють зрілість українського суспільства у ставленні до складних історичних тем.

За його словами, громадяни не підтримують нав’язування Україні польського бачення спільного минулого, проте так само не прагнуть диктувати Польщі українську інтерпретацію історичних подій. Такий баланс свідчить про готовність до взаємоповажного обговорення суперечливих питань.

Окремо соціологи звернули увагу на відсутність помітного погіршення ставлення українців до поляків. Навіть після польської виборчої кампанії 2025 року, під час якої звучали антиукраїнські заяви, дослідження не зафіксували суттєвого зростання антипольських настроїв в українському суспільстві.

На тлі ускладнення відносин між Києвом і Варшавою українська дипломатія продовжує роботу над зниженням напруження. У Міністерстві закордонних справ повідомили про контакти з польською стороною, спрямовані на врегулювання суперечностей та пошук рішень, які дозволять уникнути подальшого загострення між двома державами.