Уряд Німеччини планує змінити статус українських біженців та зменшити виплати для них
Реформа соціальної підтримки українців у Німеччині стає відповіддю на зміни в демографічному та економічному контексті країни. Уряд Німеччини досяг попередньої домовленості про зміну підходу до матеріальної допомоги для громадян України, які прибувають після 1 квітня 2025 року, що передбачає їхню класифікацію як прохачів притулку замість тимчасово захищених осіб. Це рішення зумовлене не лише необхідністю врівноважити державний бюджет, але й бажанням стимулювати інтеграцію новоприбулих на ринок праці.
Нові правила та їхня логіка
Уряд Німеччини досяг попередньої угоди щодо реформування системи соціальної підтримки українців. Громадян України, які прибудуть до країни після 1 квітня 2025 року, пропонують класифікувати як прохачів притулку замість тимчасово захищених осіб, що матиме прямий вплив на їхній правовий статус та рівень державних виплат. Про це повідомляє BILD із посиланням на неназваного високопосадовця, який представляє урядову коаліцію.
За інформацією видання, у Берліні було досягнуто компромісу між представниками партій ХДС/ХСС та СДПН щодо базового доходу для українських громадян. Запропонована реформа передбачає, що після її запровадження матеріальна підтримка новоприбулих буде відповідати стандартам, які застосовуються до прохачів притулку, а не до тимчасово захищених осіб. Конкретна дата набрання чинності змін у повідомленні BILD не вказана.
Узгоджений німецьким урядом план змінює правовий статус українських біженців і рівень соціальної підтримки: щомісячна допомога зменшиться до приблизно 441 євро, з яких 196 євро виділятимуться на особисті витрати, а 245 євро — на харчування та одяг. Подібне рішення є компромісом між партіями ХДС/ХСС та СДПН, які погодилися обмежити реформу лише новоприбулими, залишивши чинні умови для тих, хто вже перебуває у Німеччині.
Старі правила соціальної підтримки
На даний час українці, які перебувають у Німеччині на підставі тимчасового захисту, отримують щомісячну допомогу в розмірі 563 євро, а також компенсацію витрат на житло та опалення. Ця система існувала майже чотири роки та мала на меті швидко забезпечити базові потреби новоприбулих, уникаючи бюрократичних перепон. Такий підхід дозволяв українцям зосередитися на адаптації та пошуку можливостей для життя в країні, проте при цьому не створював потужних стимулів для виходу на ринок праці.
Зменшення виплат для новоприбулих на 122 євро на місяць відображає різницю у підході: якщо раніше система акцентувала на наданні базових матеріальних умов, то тепер вона орієнтується на стимулювання економічної самостійності. Старі правила забезпечували повне покриття особистих потреб і витрат на житло, тоді як нова модель передбачає чіткий поділ коштів на особисті витрати та харчування, залишаючи менше простору для додаткових потреб. Водночас молоді українці залишаються у межах програми вільного в’їзду без додаткових обмежень, а наявні соціальні програми для тих, хто вже інтегрований, продовжують діяти.
Адміністративні та економічні наслідки
Первинні пропозиції щодо реформ передбачали можливість позбавлення соціальних виплат заднім числом, що створювало б додаткове бюрократичне навантаження на муніципалітети. Однак після консультацій з місцевими органами влади було ухвалено рішення обмежити зміни лише новоприбулими, що зменшує адміністративні витрати і водночас забезпечує передбачуваність для тих, хто вже перебуває у країні. Зниження соціальних виплат для нових українців також розглядається як інструмент для активізації інтеграції на ринку праці, оскільки офіційно працевлаштована наразі лише невелика частина громадян України.
Реформа демонструє прагнення уряду Німеччини поєднати соціальну відповідальність зі стимулюванням економічної самостійності новоприбулих. Вона дозволяє зберегти стабільну підтримку для тих, хто вже інтегрований, та одночасно встановлює нові стандарти для майбутніх прибулих. У довгостроковій перспективі зміни можуть сприяти більш активному залученню українців до економічного життя країни, водночас оптимізуючи витрати на соціальну підтримку.
