Технологічний фронт: як Кремнієва долина та Цифровий форпост України змінюють хід війни
У світі, в якому все частіше припускають, що третя світова вже почалася, політична напруженість і технологічний прогрес створюють нову синергію та економічні пріоритети держав. На тлі війни в Україні, загострення протистояння між США і Китаєм та близькосхідних конфліктів витрати країн на оборону зростають глобально. Між 2015 і 2023 роками обсяг інвестицій у військові технології зріс у 12 разів – із 412 млн до 5 млрд євро, причому 4/5 цих інвестицій було здійснено в США.
Держави щедро вкладаються в модернізацію військових потенціалів, формуючи довгостроковий попит на інноваційні рішення для ВПК. Оборонна галузь змінює акценти: дрони, автоматизація та ШІ витісняють традиційні військові рішення. І це закономірно, адже військові дії вимагають не лише великих арсеналів, а й високотехнологічних інструментів для точних і швидких дій.
Кожного року США витрачають на оборону $800 мільярдів. Основні вигоди від цього грандіозного бюджету отримують кілька ключових гравців: Raytheon, Boeing, Lockheed Martin, BAE Systems та Northrop Grumman. Проте, світло таких можливостей не могло не привернути увагу технологічних стартапів та венчурних компаній Кремнієвої долини, які також прагнуть зайняти своє місце в оборонному секторі з найбільшим у світі фінансуванням.
Кремнієва долина мілітаризується
Раніше Кремнієва долина асоціювалася з технологіями для споживачів: Airbnb, Coinbase, Dropbox, Twitter. Усім їм дав життя венчурний фонд Y Combinator (YC), що має репутацію чи не найкращого бізнес-акселератора США. Але у серпні 2023 року YC вперше інвестував у військовий стартап Ares Industries.
Останній спеціалізується на розробці надсучасних крилатих ракет, що мають чимало переваг. Так, ракети вирізняються компактністю: їх розміри удесятеро менші порівняно з традиційними аналогами. Це дозволяє значно знизити вартість їх виготовлення та робить їх доступнішими. Крім того, вони є універсальними, оскільки сумісні із сучасними пусковими установками. Важливою перевагою є те, що ці ракети відповідають вимогам Пентагону і розроблені для ефективного використання у військових операціях.
Палмер Лакі, засновник гарнітури віртуальної реальності Oculus Rift, у 2017 році започаткував оборонну компанію Anduril Industries. Остання запропонувала Пентагону інновації у галузі автономних систем, штучного інтелекту та робототехніки, які кардинально змінюють підходи до сучасної війни.
Однією з найвпливовіших розробок стала революційна платформа Lattice, що поєднує автономні системи та ШІ для швидкого аналізу даних і миттєвого ухвалення рішень. Ця система синхронізує роботу дронів, сенсорів та роботів, забезпечуючи високу точність, адаптивність і контроль. Lattice виводить ефективність військових операцій на новий рівень, дозволяючи технологіям змінювати хід бойових дій.
Найпопулярнішою пропозицією військових стартапів лишаються дрони і системи боротьби з безпілотниками. Розробляються рішення для виявлення, нейтралізації та захисту від дронів-камікадзе. Щільну увагу розробники приділяють автономним технологіям, що дозволяють виконувати місії без участі людини.
Anduril створила низку унікальних безпілотників, що встановлюють нові стандарти ведення війни. Наприклад, дрони Ghost виконують роль невидимих розвідників і точкових вбивць, здатних залишатися в повітрі до шести годин, таким чином забезпечуючи стратегічну перевагу. Інший розроблений пристрій – квадрокоптер Anvil – знищує ворожі дрони шляхом тарана. У парі ці апарати демонструють потужну синергію автономності та штучного інтелекту, змінюючи правила бою.
Ще одна важлива категорія розробок – це баражуючі боєприпаси, що поєднують швидкість, автономність і руйнівну силу. Ці дрони-вбивці самостійно патрулюють повітряний простір, шукають цілі та завдають ударів із безпомилковою точністю. Вони є втіленням концепції зброї майбутнього, здатної впливати на результати військових конфліктів.
Окремо слід виділити дрон Roadrunner, блискавичного мисливця, оснащеного штучним інтелектом. Він самостійно виявляє, переслідує та знищує загрози на високій швидкості. Це не просто машина – це новий рівень бойового інстинкту.
Інший гравець, що доєднався до розвитку оборонних технологій, – компанія Epirus, що створює потужні мікрохвильові системи, що захищають від дронів та інших загроз. Їхні розробки використовують спрямовану енергію, ШІ та сучасну електроніку, знешкоджувати як окремі дрони, так і цілі рої. Epirus відзначився створенням Leonidas та ExDECS – флагманських систем, що вимикають електроніку дронів за допомогою мікрохвильових імпульсів, створюючи безпольотні зони та захищаючи критичну інфраструктуру. Компактність системи дозволяє встановлювати її на різні платформи, наприклад, на бойові машини. Системи можуть одночасно знешкоджувати кілька дронів, що робить їх незамінними в протистоянні масованим атакам. Ці пристрої впливають лише на електроніку цілей, не завдаючи шкоди навколишній інфраструктурі та людям. Серед інших переваг флагманів – економічність: вартість одного “пострілу” такої “мікрохвильовки” значно нижча порівняно з традиційними ракетами. Випробувані в армії США, ці системи змінюють правила гри у війні з безпілотними загрозами.
Ключовий гравець у сфері аналізу великих даних – Palantir Technologies. Її платформи Gotham і Foundry інтегрують, аналізують та візуалізують інформацію, виявляючи загрози та ухвалюючи стратегічні рішення. Технології Palantir незамінні у боротьбі з тероризмом, плануванні військових операцій і запобіганні злочинам. У співпраці з Україною компанія застосовує розробки для аналізу розвідданих та документування воєнних злочинів.
SpaceX, заснована у 2002 році, у багатьох асоціюється з космічними дослідженнями. Втім компанія Маска стала ключовим партнером США і в обороні: вона запускає військові супутники, забезпечує глобальний зв’язок через Starlink і розробляє технології для миттєвого реагування в космосі. Її ракети – це не тільки про зірки, а й про безпеку на Землі.
Українські ІТ-стартапи, що наближають перемогу
Українські ІТ-стартапи після початку повномасштабного вторгнення Росії також мілітаризувалися, переорієнтувавши свої зусилля на підтримку обороноздатності держави.
Одним із ключових проєктів стала платформа Brave1, створена українським урядом у квітні 2023 року. Її мета – об’єднати інноваторів, підприємців і військових для розробки сучасних технологій. До листопада минулого року 420 з 780 поданих заявок були схвалені, а понад 80 проєктів отримали гранти на суму понад $1,5 мільйона.
Інший приклад – система UNITS від Logics7, що переносить військових у реалістичний віртуальний бій, де кожен постріл і рішення мають значення. Без витрат боєприпасів і техніки солдати навчаються діяти злагоджено, адаптуючись до будь-яких сценаріїв. Це не просто тренування – це підготовка до війни майбутнього.
Електробайки Delfast стали зброєю мобільності для ЗСУ. Безшумні, швидкі та автономні, вони проносяться полем бою, перевозячи ракети NLAW чи виконуючи розвідку. Ці машини – невидимі союзники, що змінюють хід битви, де швидкість і тиша вирішують усе. Також військові використовують їх для перевезення протитанкових ракетних комплексів NLAW, що підвищує мобільність і ефективність протитанкових підрозділів. Крім того, електробайки застосовують для аеророзвідки та виконання спеціальних завдань мобільними групами, де швидкість і непомітність є ключовими факторами успіху.
Розуміючи потреби фронту, Delfast розробила спеціальну модель Delfast TOP Military, пристосовану до суворих умов бездоріжжя. Ця модель має запас ходу до 200 км на одному заряді та покращені можливості для пересування по бездоріжжю.
Ще один відомий проєкт – ударний безпілотник Punisher, створений компанією UA Dynamics. Цей дрон успішно виконує бойові завдання на фронті та отримав підтримку через платформу Brave1.
Волонтерська ініціатива Aerorozvidka, яка розпочиналася як група ентузіастів безпілотників, трансформувалася в повноцінний військовий підрозділ. Вони активно використовують безпілотні технології для розвідки та виконання бойових місій.
Також варто відзначити компанію HACKEN, яка займається кібербезпекою. Її експерти захищають критичну інфраструктуру України, протистоять кібератакам і працюють над збереженням інформаційної безпеки.
Таким чином, українські ІТ-компанії швидко адаптувалися до викликів війни. Їхні розробки демонструють не лише високий рівень інноваційності, але й здатність мобілізувати ресурси для захисту країни у найскладніших умовах.
Тетяна Вікторова