В Організації Об’єднаних Націй зафіксували безпрецедентне зниження рівня народжуваності в Україні

Повномасштабна війна в Україні безпосередньо вплинула на рішення родин щодо народження дітей, і статистика останніх років демонструє різке скорочення кількості новонароджених на тлі бойових дій, втрат і масового вимушеного виїзду населення за кордон. За оцінками міжнародних структур та даними, оприлюдненими світовими медіа, показники народжуваності в нашій країні опустилися до історичного рівня, який не забезпечує навіть простого відтворення населення, що свідчить про глибоку демографічну кризу воєнного часу.

Динаміка показників: від довоєнного рівня до критичної межі

Публікації міжнародних медіа та оцінки структур Організації Об’єднаних Націй зафіксували безпрецедентне зниження рівня народжуваності в Україні. Згідно з даними, які наводить CNBC з посиланням на оцінки Організація Об’єднаних Націй, у 2021 році сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,22 дитини на одну жінку.

У 2025 році, цей показник знизився до 1,00, що означає в середньому одну дитину на жінку репродуктивного віку. Зараз фактичний рівень народжуваності коливатися в межах 0,8–0,9.

Для збереження чисельності населення без урахування міграції необхідний коефіцієнт 2,1, який вважається порогом відтворення населення. Відхилення від цього рівня більш ніж удвічі створює ситуацію, за якої кожне наступне покоління стає чисельно меншим за попереднє, а вікова піраміда поступово втрачає баланс між молодшими та старшими групами.

Причини падіння рівня народжуваності

Скорочення народжуваності в Україні відбувається в умовах повномасштабної війни, що безпосередньо впливає на демографічні процеси. Загибель військовослужбовців, тривала мобілізація чоловіків, вимушене розділення сімей через евакуацію жінок і дітей за кордон створюють ситуацію, у якій планування народження відкладається або стає неможливим. До цього додається масова еміграція громадян працездатного віку, значна частина яких оселилася в країнах Європейського Союзу, що зменшує кількість потенційних батьків усередині країни.

Безпекові ризики, пов’язані з ракетними ударами, руйнуванням інфраструктури та невизначеністю щодо тривалості бойових дій, формують атмосферу, у якій довгострокові сімейні рішення відкладаються на невизначений час. Народження дитини зазвичай потребує відчуття стабільності та передбачуваності майбутнього, тоді як війна створює протилежні умови, у яких базові питання безпеки виходять на перший план.

Економічні наслідки та прогноз дефіциту робочої сили

Аналітики Центру економічної стратегії звертають увагу на те, що скорочення кількості людей працездатного віку матиме відкладений, але відчутний ефект для економіки. Протягом наступних 10–15 років на ринок праці вийдуть менш численні покоління, які не зможуть компенсувати природний вихід на пенсію тих, хто працює зараз. Такий дисбаланс означає потенційний дефіцит кадрів у ключових галузях, зниження податкових надходжень і зростання навантаження на пенсійну систему та соціальні фонди.

За умов зменшення бази платників податків держава змушена буде або переглядати параметри соціальних виплат, або збільшувати фіскальний тиск на меншу кількість працюючих громадян. Водночас зростання частки людей старшого віку в структурі населення означатиме підвищені витрати на медичне забезпечення та соціальну підтримку.

Економічні стимули, зокрема виплати при народженні дитини чи податкові пільги, в умовах війни мають обмежений вплив на рішення сімей щодо народження дітей. Аналітики підкреслюють, що визначальними чинниками залишаються відчуття фізичної безпеки, доступ до стабільної роботи та прогнозованість економічної ситуації. Інфляція, втрати на фронті та невизначеність щодо тривалості війни послаблюють ефект грошових програм підтримки, оскільки короткострокова матеріальна допомога не компенсує довгострокових ризиків.

Сукупність демографічних і міграційних процесів формує траєкторію, наслідки якої розгортатимуться протягом десятиліть. Якщо показники народжуваності залишатимуться на рівні, близькому до одного народження на жінку, а значна частина молодих громадян продовжить жити за межами країни, Україна зіткнеться зі стійким скороченням населення та катастрофічними змінами в економіці.