В Україні планують внести зміни в антидискримінаційне законодавство: які нові терміни пропонує Держетнополітики
Українське антидискримінаційне законодавство потребує точніших визначень, оскільки частина проявів упередженого ставлення досі складно описується чинними нормами. Йдеться про ситуації, у яких людина може зазнавати тиску через зв’язок з іншою особою, через поєднання кількох ознак або через публічні висловлювання, що підбурюють до ненависті та ворожнечі. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті пропонує закріпити такі поняття на рівні закону, щоб механізм захисту прав людини був ближчим до підходів Європейського Союзу та Ради Європи.
Що запропонувала Держетнополітики
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила для громадського обговорення проєкт змін до закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Документ пропонує розширити понятійний апарат базового закону і внести до нього три окремі визначення: дискримінація за асоціацією, множинна дискримінація та мова ворожнечі. Такий підхід має уточнити, які ситуації можуть вважатися дискримінаційними, навіть якщо упереджене ставлення проявляється у складнішій формі, ніж пряма відмова, образа або обмеження прав за однією очевидною ознакою.
Проєкт пропонує визначити дискримінацію за асоціацією як ситуацію, у якій особа або група осіб зазнає дискримінації через зв’язок з іншими людьми, які мають певні захищені ознаки.
На практиці така норма може стосуватися випадків, коли людину обмежують у правах не через її власну ознаку, а через родинний, професійний, дружній або інший зв’язок з особою чи групою, щодо яких існує упереджене ставлення. Законопроєкт пропонує прямо врахувати такі ситуації, щоб захист поширювався і на тих, хто потерпає від дискримінації через асоціацію з іншими.
Множинна дискримінація: коли упередження стосується кількох ознак
Окремо Держетнополітики пропонує закріпити поняття множинної дискримінації. За проєктом, це ситуація, у якій особа або група осіб зазнає дискримінації більш ніж за однією захищеною ознакою.
Такий підхід важливий для випадків, коли упереджене ставлення виникає через поєднання кількох факторів, наприклад походження, статі, віку, інвалідності, стану здоров’я, мови, релігійних переконань або соціального статусу. Внесення цього терміна до закону дозволить точніше описувати складні випадки дискримінації, де одна ознака не пояснює повну картину порушення прав.
Мова ворожнечі: яке визначення пропонують внести до закону
Законопроєкт також пропонує унормувати поняття мови ворожнечі. У документі її визначають як усі форми висловлювання, що підбурюють, поширюють, пропагують або виправдовують насильство, ненависть, ворожнечу чи дискримінацію щодо особи або групи осіб.
До переліку ознак, за якими може проявлятися така ворожнеча, включені раса, колір шкіри, етнічне чи соціальне походження, національність, громадянство, мова, стать, гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація, вік, стан здоров’я, інвалідність, місце проживання, майновий стан, сімейний або соціальний статус, політичні, релігійні чи інші переконання.
Проєкт також враховує ситуації, коли ознака може бути реальною або лише припущеною. Це означає, що захист може стосуватися випадків, у яких людину атакують через уявлення про її походження, погляди, стан здоров’я або інші характеристики.
Навіщо пропонують ці зміни
Держетнополітики пояснює підготовку законопроєкту потребою модернізувати національний механізм захисту основоположних прав і свобод людини. Окремий акцент зроблено на узгодженні українського законодавства з актуальними стандартами Європейського Союзу та Ради Європи.
Запропоновані зміни не створюють нову систему з нуля, а уточнюють базові поняття, які можуть застосовуватися під час оцінки дискримінаційних дій або висловлювань. Після громадського обговорення документ може стати основою для подальшого розгляду законодавчих змін.




