Війна в Україні залишається однією з головних геополітичних криз сучасності, і Європейський Союз стоїть перед складним вибором: посилювати підтримку Києва чи шукати дипломатичні рішення, що могли б призвести до припинення бойових дій. Саме ці питання стали ключовими на кризовому саміті лідерів ЄС, який відбувся ввечері 17 лютого в Парижі.
Зустріч семи провідних європейських держав за участі представників НАТО мала на меті виробити спільну стратегію перед запланованими переговорами між Росією та США в Ер-Ріяді. Однак, як зазначають міжнародні ЗМІ, підсумки саміту залишили більше запитань, ніж відповідей. Зокрема, дискусії щодо можливого відправлення європейського контингенту для забезпечення гарантій миру в Україні не призвели до конкретних домовленостей. Огляд світових ЗМІ дозволяє зрозуміти, які настрої панують серед європейських політиків і наскільки Захід готовий до реальних кроків.
Público – Португалія. Лісабонська Público не приховує розчарування:
“Від зустрічі в Парижі очікувалося, як мінімум того, що присутні там глави європейських держав та урядів висловлять свою відданість двом або трьом заходам, які мають невідкладний характер. Серед них: невідкладне підвищення видатків на оборону, виділення коштів на посилення підтримки України – для того, щоб та на майбутніх переговорах могла мати більш вигідну позицію. Крім того, зобов’язання надати військовий контингент, який у разі досягнення мирних домовленостей забезпечить Україні гарантії безпеки.
… Європа бореться з нестачею часу та ілюзіями минулого. Чи достатньо вона є єдиною? Аж ніяк. І саміт у Парижі щодо цього не привніс нічого нового”.
La Stampa – Італія. Навіщо було проводити цей саміт та виставляти напоказ свої розбіжності? – запитує туринська La Stampa:
“Відповідь на заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса про нібито тактичну та ціннісну катастрофу в Європі дав президент Франції, рейтинг якого у його власній країні перебуває у вільному падінні.
…На цю зустріч приїхали представники лише небагатьох і при цьому дуже різних країн (одна з них взагалі вже навіть не входить до ЄС!), серед учасників був і “збитий льотчик” в особі канцлера ФРН, всі заяви якого матимуть хоч якусь вагу максимум протягом тижня.
… Добре, що має місце плюралізм, добре, що в суперечці є формули різних швидкостей, але ніщо не здається зараз настільки недоречним, як цей саміт, який щойно відбувся в Парижі”.
El Mundo – Іспанія. Мадридська El Mundo також хотіла б бачити в Європі більше єдності та сили:
“Цей саміт продемонстрував нам картину лише половинчастої єдності, що послаблює Європу перед Трампом, який воліє діяти згідно з логікою права сильного. Питання про відправку миротворців в Україну показало це з усією очевидністю: прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер продемонстрував готовність приєднатися до коаліції тих, хто готовий до такого кроку, а от Німеччина, Польща та Іспанія – зволікають. Саміт у Парижі дав зрозуміти Європі, що їй час брати свою безпеку під власний контроль.
… Євросоюз зобов’язаний у терміновому порядку наростити витрати на оборону та зміцнити політичну єдність, ослаблену на тлі криз у Франції та Німеччині. І ключем до формування такого лідерства має стати поява сильного уряду в Берліні”.
The Independent – Великобританія. Своєю згодою на відправку контингенту до України британський прем’єр ризикує переоцінити можливості своєї країни, – вважає лондонська The Independent:
“Стармер сподівається таким кроком поставити Велику Британію до центру миротворчої місії союзників. … Найважливіше питання полягає в тому, чи достатньо у наших збройних сил особового складу та озброєнь, щоб виступити в ролі серйозного контингенту в рамках миротворчої місії вздовж лінії розмежування. …
Гучні розмови про провідну роль Великобританії можуть обернутися катастрофою, якщо наша участь у цій місії обмежиться лише невеликим контингентом, який не матиме підкріплення на той випадок, якщо щось піде не так. Забезпечення світу має бути продовженням ефективної політики, але не заміною”.
15min – Литва. На порталі 15min політолог Рамунас Вільпішаускас закликає до активних дій:
“Мало сенсу в тому, щоб постійно стверджувати, що починати діяти треба було вже вчора. Наразі достатньо було б вжити скоординованих заходів. Якщо неможливим виявиться досягнення консенсусу між усіма країнами ЄС, то ініціативу до рук може взяти група активних країн – Німеччина, Франція, Польща, а також північні та балтійські держави. Поточна геополітична криза може стати для ЄС стимулом, який підштовхне співтовариство до реформування своєї економічної політики, усунення бар’єрів на внутрішньому ринку та виділення більшого обсягу коштів на потреби оборони.
… Цей рік може стати вирішальним”.
Helsingin Sanomat – Фінляндія. Helsingin Sanomat вважає логічним, що деякі європейські країни зайняли вичікувальну позицію щодо відправлення європейського контингенту в Україну:
“Скоро і у Фінляндії почнеться дискусія про відправку контингенту. Роздуми про це вже почалися, але ухвалити відповідні рішення зараз поки що складно.
… Якщо США повністю нададуть європейські збройні сили самим собі, то ті можуть перетворитися на тренувальну мету чи політичну розмінну монету для росіян. Фінляндія – не єдина країна, яка має дати відповідь на наступне запитання: чи можна заради захисту України жертвувати своїми власними оборонними потужностями?”.
Ліберація – Франція. Європа поки що може впливати, – вважає паризька Libération:
“Навіть якщо вже досить пізно, у європейців все ще є трохи часу на те, щоб відреагувати, згуртуватися – і зміцнити свою оборону. Британець Кір Стармер, здається, цілком готовий повернутися в лоно Європи, Емманюель Макрон зробив чимало помилок, але все ж таки є затятим європейцем, а майбутній німецький канцлер напевно не буде таким млявим, як Олаф Шольц (сподіваємося, звичайно, на те, що ультраправі на виборах в неділю як у військовому, і у економічному плані. Крім того, Китай, який скептично дивиться на те, що відбувається зближення США і Росії, теж не сидітиме склавши руки. Все це означає, що Європа ще має пару козирів, але їй не можна зволікати з тим, щоб їх розіграти”.
Водночас Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками саміту заявив, що Європа готова взяти на себе провідну роль у забезпеченні гарантій безпеки Україні. Про це він написав у X:
“Готовність і бажання. Така моя думка про сьогоднішню зустріч у Парижі. Європа готова і хоче зробити крок уперед. Лідирувати в наданні гарантій безпеки для України.
Європа готова більше інвестувати у свою безпеку. Деталі ще належить вирішити, але зобов’язання зрозумілі“.
