Сучасним ученим вдалося здійснити давню мрію алхіміків — перетворити свинець на золото за допомогою Великого адронного колайдера (ВАК). Утім, отримати з цього фінансову вигоду неможливо — золота утворюється вкрай мало, і його існування триває лише мить. Про результати експерименту повідомила Європейська організація з ядерних досліджень (CERN).
Команда дослідників виявила, що під час так званих “майже зіткнень” — коли ядра свинцю пролітають повз одне одного на високих енергіях у ВАК — утворюються надпотужні електромагнітні поля. Ці поля можуть вибивати протони з ядер, що тимчасово перетворює свинець на золото.
У випадках прямого зіткнення ядер виникає кварк-глюонна плазма — надщільна й надгаряча форма матерії, яка, за науковими гіпотезами, існувала у Всесвіті незабаром після Великого вибуху. Проте набагато частіше ядра просто розходяться, не вступаючи у безпосередній контакт. У таких ситуаціях їхні електромагнітні поля запускають фотонні та фотоядерні реакції.
Особливо інтенсивне поле утворюється через високу кількість протонів у ядрі свинцю — 82, кожен з яких несе елементарний заряд. Крім того, ядра рухаються у ВАК майже на швидкості світла (99,999993%), через що електромагнітні лінії стискаються у вузький імпульс фотонів, спрямований поперек траєкторії руху.
Це призводить до явища, відомого як електромагнітна дисоціація — фотон, стикаючись із ядром, збуджує його, внаслідок чого з нього вилітає кілька протонів або нейтронів. Для утворення золота, яке має 79 протонів, із ядра свинцю потрібно видалити всього три протони.
Однак утворене таким чином золото зникає майже миттєво. Для його фіксації науковці використовували ALICE (A Large Ion Collider Experiment) — один із шести основних детекторів Великого адронного колайдера. Попри це відкриття, дослідники зазначають, що кількість отриманого золота “у трильйони разів менша, ніж потрібно для виготовлення ювелірного виробу”.
