У притулку для диких тварин у Замбії шимпанзе започаткували власну “модну тенденцію” — вони почали вставляти собі у вуха травинки та гілочки, а деякі навіть у задній прохід. Це не жарт, а висновки нового дослідження, проведеного науковцями з Утрехтського університету. Про це повідомляє CNN.
Все розпочалося ще у 2010 році в Chimfunshi Wildlife Orphanage Trust, коли дослідники вперше помітили, як одна самка шимпанзе носила травинку у вусі. Згодом інші члени її групи повторили за нею. Жодних ознак того, що тварини відчували біль чи дискомфорт, не виявили — навпаки, вони були розслаблені та спокійні.
Автор дослідження, вчений Ед ван Левен, назвав це “модною тенденцією або соціальною традицією”. За більш ніж десятиліття подібна поведінка з’явилася і в іншій групі шимпанзе, що мешкає за 15 кілометрів. Ба більше — окремі особини з цієї групи почали вставляти предмети в анальний отвір.
Дослідників зацікавило, як саме ця звичка поширилася. З’ясувалося, що в одному з районів працівники притулку часто чистили собі вуха сірниками чи гілочками. Шимпанзе, які мешкали поруч, почали наслідувати ці дії. Згодом така поведінка поширилася серед усієї групи, а з часом і на іншу — ту, з якою ті ж працівники працювали пізніше.
На думку ван Левена, йдеться про приклад соціального навчання, аналогічного до того, як люди переймають одне в одного звички. Подібні приклади вже фіксувалися. Наприклад, у зоопарку в Нідерландах одна самка шимпанзе почала ходити так, ніби тримає дитинча, хоча насправді не мала його. Згодом інші самки почали імітувати цю ходу, а нові особини, які швидко перейняли її, легше інтегрувалися в групу.
Науковці припускають, що подібна “мода” є для шимпанзе способом соціалізації та налагодження контактів у групі. У притулках, де відсутні загрози з боку хижаків та конкуренція за ресурси, тварини мають більше часу на експерименти та формування культурних звичок.
Попри це, дослідники вважають, що й дикі шимпанзе також здатні до подібної поведінки — просто вона ще не зафіксована. Наступне дослідження команди буде присвячене тому, чи можуть шимпанзе винаходити нові способи пошуку їжі та формувати кумулятивну культуру, подібну до людської.
Приматологиня Елоді Фрейманн з Оксфордського університету назвала це відкриття “вражаючим”. Вона зазначила, що якщо шимпанзе здатні копіювати поведінку людей, то, ймовірно, можуть переймати її й від інших тварин. Це, за її словами, відкриває нові перспективи у вивченні культури серед приматів.
