Завтра, 23 лютого 2025 року, Німеччина проведе дострокові парламентські вибори, які можуть суттєво вплинути на її внутрішню політику та міжнародні відносини. Ці вибори стали неминучими після розпаду коаліційного уряду Олафа Шольца в листопаді 2024 року, спричиненого гострими суперечками щодо бюджетної політики та зростаючою економічною кризою. За останніми опитуваннями, Християнсько-демократичний союз (ХДС) під керівництвом Фрідріха Мерца лідирує з приблизно 31% підтримки виборців. Ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) посідає друге місце з 19%, випереджаючи Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). Її зростаюча популярність викликає занепокоєння серед західних політиків через загрозу радикалізації політичного ландшафту та можливий перегляд зовнішньополітичного курсу Німеччини.
Як відомо, Німеччина посідає важливу позицію серед країн, які допомагають Україні, поступаючись за обсягами підтримки лише Америці. Співпраця між Берліном і Києвом охоплює фінансову, гуманітарну та військову допомогу, а також спільні проєкти в енергетичній сфері та відновленні інфраструктури. Результати цих виборів можуть вплинути на подальшу підтримку України, оскільки різні партії мають відмінні позиції щодо зовнішньої політики та військової допомоги.
Вибори відбуваються на тлі економічної рецесії та дебатів щодо імміграційної політики, що додає невизначеності до майбутнього політичного курсу країни. Європейський Союз та міжнародні інвестори уважно стежать за розвитком подій, оскільки результати голосування можуть вплинути на економічну стабільність та політичну єдність Європи.
Дострокові вибори внаслідок кризи
У листопаді 2024 року Німеччина зіткнулася з політичною кризою, коли розпалася правляча коаліція – вперше за 75 років. Уряд очолювала Соціал-демократична партія (СДПН) на чолі з канцлером Олафом Шольцом, а до складу коаліції також входили партія Зелених, представлена віце-канцлером Робертом Габеком і міністром закордонних справ Анналеною Бербок, та Вільна демократична партія (ВДП) на чолі з Крістіаном Лінднером.
Однією з ключових причин політичного розламу стало звільнення Лінднера з посади міністра фінансів, що спричинило внутрішню кризу та зробило подальше функціонування коаліції неможливим. У результаті президент Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив про розпуск парламенту 27 грудня 2024 року і призначив дострокові вибори на 23 лютого 2025 року.
Політична напруга між партіями загострилася після рішення Конституційного суду, який заборонив уряду перенаправляти невикористані кошти, спочатку виділені на боротьбу з пандемією COVID-19, на інші потреби. Канцлер Олаф Шольц та віцеканцлер Роберт Габек прагнули використати ці фінансові резерви для реалізації програм розвитку, тоді як міністр фінансів Крістіан Лінднер наполягав на дотриманні принципу “боргового гальма”, що обмежує можливість уряду брати нові позики в мирний час.
Додатковим чинником кризи стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке спричинило різке зростання цін на енергоносії та змусило уряд переглянути витрати на оборону. Шольц наполягав на тимчасовому послабленні «боргового гальма» та залученні додаткових фінансових ресурсів, тоді як Лінднер виступав за скорочення соціальних витрат і збереження жорсткої бюджетної дисципліни. Ця принципова розбіжність у підходах до фінансової політики стала одним із ключових факторів розпаду коаліції.
Вибори за законодавством, що “обрізає” Бундестаг
У 2023 році Німеччина впровадила виборчу реформу, спрямовану на оптимізацію роботи Бундестагу та зменшення його розміру. Згідно з Конституцією, парламент має складатися з 598 депутатів, однак через особливості виборчої системи — голосування подвійне, на два бюлетені — їхня кількість зросла до 736 у 20-му скликанні. Це ускладнювало роботу парламенту та знижувало вагу кожного окремого голосу при прийнятті рішень.
Справа в тому, що німецька виборча система традиційно поєднує мажоритарний та пропорційний компоненти. Кожен виборець віддає два голоси: перший — за конкретного кандидата в одномандатному окрузі, другий — за партійний список. Розподіл місць у парламенті визначається переважно за результатами голосування за партійними списками, за умови подолання партією 5% бар’єра.
Раніше, якщо партія отримувала більше мандатів у одномандатних округах, ніж їй належало за пропорційним розподілом, інші партії отримували додаткові місця для збереження пропорційності. Це призводило до збільшення загальної кількості депутатів. Реформа виборчої системи обмежила кількість місць у Бундестазі до 630, запроваджуючи механізм, за яким прямі мандати розподіляються лише тоді, коли вони відповідають частці голосів, отриманих партією за списками. Додатково, скасовано норму, яка дозволяла партії, що не подолала 5% бар’єр, але отримала три мандати в одномандатних округах, формувати фракцію в парламенті. Ці зміни спрямовані на підвищення ефективності роботи парламенту та забезпечення більш справедливого представництва виборців.
Загалом країна поділена на 299 виборчих округів, кожен із яких охоплює приблизно 250 тисяч мешканців.
Черговість партій у бюлетені залежить від результатів попередніх виборів 2021 року. У Берліні перші позиції посідають СДПН (SPD), Зелені (Grüne) та ХДС (CDU), за ними йдуть Ліва партія (Die Linke), АдН (AfD) та ВДП (FDP). Натомість новостворене об’єднання Сари Вагенкнехт (BSW) стоїть лише на 16-му місці.
Економічні труднощі значно впливають на внутрішню та зовнішню політику Німеччини, особливо у контексті підтримки України. Різні варіанти коаліцій — від “Великої коаліції” між ХДС/ХСС і СДП до можливого союзу з “Зеленими” — визначатимуть рівень підтримки України, зокрема у військовій сфері та передачі далекобійних ракет. Оскільки ХДС/ХСС наразі лідирує на виборах, ймовірно, новим канцлером стане їхній кандидат, Фрідріх Мерц. Партії ХДС/ХСС і Союз 90/Зелені можуть підтримати збільшення оборонних витрат з 2% до 3,5% ВВП, що вважається важливим для зміцнення європейської безпеки та допомоги Україні. Водночас правопопулістська партія АдН, ймовірно, виступатиме проти збільшення витрат та надаватиме пріоритет дотриманню фіскальної дисципліни, що ускладнить перегляд політики щодо державного боргу.
Крім того, для України важливими є питання скорочення використання російського зрідженого природного газу та передача заморожених російських активів. Зміни у позиціях таких країн, як Бельгія, Франція, Іспанія та Нідерланди, можуть вплинути на рішення щодо ЗПГ. Оскільки в Німеччині формується новий уряд, це відкриває нові можливості для просування питання заморожених російських активів на користь України.
Як вибори у Німеччині вплинуть на Україну
Економічні труднощі наразі суттєво впливають на політичний курс Німеччини, зокрема це стосується і підтримки України. Її рівень визначатиме формування нової коаліції, що стосуватиметься взаємодії у військовій сфері та питанні передачі далекобійних ракет. Серед можливих сценаріїв розглядається як “Велика коаліція” за участю ХДС/ХСС і СДПН, так і союз із “Зеленими”.
Оскільки наразі на виборах лідирує блок ХДС/ХСС, їхній кандидат Фрідріх Мерц має високі шанси очолити уряд. У разі коаліції між ХДС/ХСС і “Зеленими” може бути ухвалене рішення про збільшення оборонних витрат з 2% до 3,5% ВВП, що сприятиме зміцненню європейської безпеки та розширенню допомоги Україні. Водночас правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” (АдН) ймовірно виступатиме проти таких змін, наголошуючи на дотриманні фіскальної дисципліни та обмеженні державного боргу, що може ускладнити ухвалення рішень у цьому напрямку.
Для України також залишається важливим питання зменшення залежності від російського зрідженого природного газу та можливість передачі заморожених російських активів. У цьому контексті позиція таких країн, як Бельгія, Франція, Іспанія та Нідерланди, може вплинути на ухвалення відповідних рішень. Формування нового уряду в Німеччині відкриває нові можливості для просування цих ініціатив на європейському рівні, що може мати вагомі наслідки для нашої країни.
Чого нам очікувати від Мерца?
Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та кандидат у канцлери Німеччини, неодноразово висловлювався на підтримку України. У грудні 2024 року під час візиту до Києва він заявив про підтримку надання Україні далекобійних озброєнь, здатних досягати військових цілей на території Росії. У січні 2025 року, на заході в Берліні, Мерц пообіцяв, що припинення війни Росії проти України та досягнення миру стануть одними з головних пріоритетів його уряду, якщо він обійме посаду канцлера.
Водночас Мерц висловлював занепокоєння щодо заяв президента США Дональда Трампа про Україну, називаючи їх “класичною підміною злочинця на жертву” та “російським наративом“. Однак у грудні 2024 року Мерц також заявив, що для відправки німецьких миротворців в Україну потрібен “мандат, що не викликає заперечень, відповідно до міжнародного права“, і висловив бажання, щоб цей мандат був узгоджений з Росією.
Крім того, Мерц пропонував змінити політику щодо надання Україні крилатих ракет Taurus, запропонувавши передати їх Великій Британії в обмін на постачання Україні ракет Storm Shadow.
Щодо українських біженців, Мерц висловлював думку про необхідність скорочення соціальної допомоги, перевівши новоприбулих з “допомоги для громадян” на допомогу, передбачену законом про допомогу для шукачів політичного притулку.
Загалом, позиція Фрідріха Мерца щодо України характеризується підтримкою у військовій сфері та прагненням досягнення миру, проте містить певні суперечливі моменти, зокрема щодо участі німецьких миротворців та соціальної допомоги біженцям.
Партія, що перебуває під наглядом спецслужб
Багато питань серед західних політиків викликає “Альтернатива для Німеччини” – правопопулістська та євроскептична партія, яка, попри численні скандали, останнім часом суттєво зміцнила свої позиції в німецькій політиці. Якщо вона отримає значне представництво в Бундестазі після дострокових виборів, це може мати серйозні наслідки як для внутрішньої політики Німеччини, так і для її міжнародних зобов’язань, зокрема щодо України.
Відомо, що АдН виступає проти військової допомоги Києву та просуває ідею налагодження відносин з Росією. Її представники регулярно закликають до зменшення підтримки України, припинення постачання зброї та навіть скасування санкцій проти РФ. Посилення впливу цієї партії може ускладнити ухвалення рішень щодо військової допомоги та подальших санкцій.
Партія критикує європейську інтеграцію та виступає за послаблення впливу Брюсселя на національну політику Німеччини. Зростання її впливу може підірвати стабільність Європейського Союзу, що грає на руку Москві та іншим противникам європейської єдності.
АдН відома своєю радикальною риторикою, що включає антиімміграційну та націоналістичну політику. Вона вже перебуває під наглядом Федеральної служби захисту Конституції як потенційно екстремістська політична сила. Її проходження до Бундестагу в сильних позиціях може сприяти радикалізації політичного дискурсу в країні.
Представники АдН неодноразово демонстрували проросійські погляди, виступаючи за зняття санкцій і відновлення економічних зв’язків із Москвою. Деякі з них навіть відвідували тимчасово окуповані території України, що ставить під питання їхню лояльність до демократичних цінностей. У разі значного представництва цієї партії в парламенті політичний курс Німеччини може суттєво змінитися на користь Кремля.
АдН виступає проти збільшення витрат на оборону та модернізації Бундесверу, що може загальмувати процес зміцнення європейської безпеки. Це може стати серйозною перешкодою для подальшої підтримки НАТО та оборонних ініціатив ЄС.
Зважаючи на ці фактори, зростання популярності АдН несе серйозні виклики як для внутрішньої політики Німеччини, так і для європейської безпеки загалом. Її проросійська риторика та антиукраїнські заяви роблять її однією з найнебезпечніших політичних сил у сучасному німецькому політичному ландшафті.
